КОПІЯ
Справа № 22-3016 2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 45 Ратушняка І.О.
Доповідач Пащенко Л.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 21.06.2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Пащенко Л.В.
Суддів: Нагорняка В.А., Мартьянової Л.І.
При секретарі: Пшеничній Л.В.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Агрофірма “Відродження”
на рішення Тиврівського районного суду від 11 лютого 2010 року
по справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_72, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_16, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_123, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_61, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_74, ОСОБА_87, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_34, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_186, ОСОБА_152, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192 до ПП “Агрофірма “Відродження” про розірвання договору оренди землі, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_193, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші звернулись в суд з позовами до ПП “Агрофірма “Відродження” про розірвання договору оренди землі.
В заявах позивачі зазначали, що вони є власниками земельних паїв, які розташовані в адмінмежах Ворошилівської сільської ради Тиврівського району. В грудні 2006 року між ними (з кожним окремо) та відповідачем – ПП “Агрофірма “Відродження” були укладені договори оренди землі, відповідно до умов яких вони-позивачі передали, а відповідач-орендар прийняв в платне користування земельні ділянки строком на 15 років. Також згідно умов цих договорів відповідач-орендар зобов’язався використовувати земельні ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, застосовувати заходи по підвищенню родючості грунтів, захищати їх від ерозії, дотримуватися режиму використання земель.
Проте з осені 2008 року і по даний час відповідач взагалі не обробляє передані йому землі – не оре, не сіє, земля спустошується, заростає бур’янами. Ніяких заходів щодо підвищення родючості грунту відповідачем не проводилось, погіршується якість землі. Насіння бур’янів розноситься на всі інші масиви землі.
Оскільки відповідач не виконує умови договорів оренди земельних ділянок та відмовляється добровільно розірвати ці договори, то позивачі просили розірвати договори оренди земельних ділянок, які укладені між ними та ПП “Агрофірма “Відродження”, та стягнути з відповідача на їх користь судові витрати.
Рішенням Тиврівського районного суду від 11 лютого 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_188, ОСОБА_187, ОСОБА_189, ОСОБА_191, ОСОБА_190, ОСОБА_182, ОСОБА_184, ОСОБА_181, ОСОБА_185 відмовлено.
Позовні вимоги решти позивачів задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
З матеріалів справи вбачається, що протягом грудня 2006 року між позивачами та відповідачем ПП “Агрофірма “Відродження” було укладено договори оренди, належних позивачам, земельних ділянок, які розташовані в адмінмежах Ворошилівської сільради Тиврівського району. Згідно умов даних договорів позивачі передали відповідачу у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільського господарства з цільовим призначенням – вирощування сільськогосподарської продукції за умови збереження стану об’єкта оренди (земельних ділянок): застосування заходів по підвищенню родючості грунтів та їх захисту від ерозії (п.п.15-17).
Судом встановлено, що на протязі 2006, 2007, 2009 років, орендовані у позивачів, земельні ділянки відповідачем раціонально та ефективно не використовуються, оскільки на них не ведеться товарне сільське господарство, не вирощується сільськогосподарська продукція, не застосовуються заходи по підвищенню родючості грунтів та їх захисту від ерозії, земельні ділянки заростають бур’янами, що призводить до погіршення якості грунту та впливає на отримання врожаю в майбутньому.
Зазначені факти підтверджуються, дослідженими судом, доказами, які є в матеріалах справи (довідка Головного управління статистики у Вінницькій області, акт обстеження від 28.09.2009 року, пояснення свідка ОСОБА_194 та інші) і яким суд дав належну оцінку та навів мотиви за якими приймає чи відхиляє ті чи інші з них. Зокрема, суд в своєму рішенні вказав доводи, з огляду на які не приймає до уваги заперечення відповідача проти позовних вимог і надані ним на їх підтвердження докази.
Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених ст.ст.24, 25 цього Закону та умовами договору, а разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно з вимогами ст.ст.24, 25 ЗУ “Про оренду землі” орендар землі зобов’язаний приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, а орендодавці вправі вимагати від орендаря використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а також дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів.
Відповідно до вимог ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам (одним із таких способів може бути заростання сільськогосподарських угідь чагарниками).
Врахувавши вищевказані обставини та вимоги законів, суд дійшов правильного висновку, задоволивши позовні вимоги частини позивачів, оскільки відповідачем на орендованих землях не вирощується сільськогосподарська продукція, не проводяться ніякі польові роботи, всі земельні площі заросли бур’янами, тобто відповідачем порушуються умови використання земельних ділянок, викладені в п.п.15-17 спірних договорів оренди землі.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_188, ОСОБА_187, ОСОБА_189, ОСОБА_191, ОСОБА_190, ОСОБА_182, ОСОБА_184, ОСОБА_181, ОСОБА_185, то суд встановив, що договори оренди землі, укладені між цими позивачами і відповідачем, не пройшли державну реєстрацію, відповідно до встановленого порядку (ст.ст.18, 20 ЗУ “Про оренду землі”, ст.ст.210, 640 ЦК України).
Відмовляючи вказаним позивачам в задоволенні позовних вимог, суд вірно виходив з того, що договори оренди землі між зазначеними позивачами та відповідачем не є вчиненими, зобов’язання за даними договорами між сторонами не виникли, а тому неможливо розірвати ці договори з підстав невиконання відповідачем їх умов, оскільки вони не є укладеними.
Таким чином, суд повно з’ясував обставини справи, ретельно перевірив доводи і заперечення сторін та постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог частині позивачів (9-м особам) фактично ніким із сторін не оскаржувалось, оскільки відповідач в апеляційній скарзі не зазначив, що він не згоден з рішенням в цій частині, а позивачі апеляційну скаргу до суду не подавали.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Агрофірма “Відродження” відхилити.
Рішення Тиврівського районного суду від 11 лютого 2010 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Судді: підписи:
З оригіналом вірно: