Справа № 10 - 386 2006 р.

Категорія ч.2 ст. 303 КК України                           

Судця 1 інстанції Бескровна О.Л. Доповідач Калашников В.М.

Ухвала Іменем   України

04 липня 2006 року                         Колегія суддів судової палати в кримінальних справах

Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого                        - Ржемовського Л.П.

судів                                      - Калашникова В.М., Мозговенка В.В.

за участю прокурора           - Шаіпова Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію прокурора відділу прокуратури Донецької області на постанову Ленінського районного суду міста Донецька від 22 червня 2006 року про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання  запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженця м. Селідова Донецької області,

громадянина України,          українця,     не     судимого,     що

мешкає за адресою: м.           Донецькі, АДРЕСА_1,

обвинувачуваного в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, -

встановила:

У провадженні слідчого СВ „ОВС та 03" СУ УМВС України в Донецькій області знаходиться кримінальна справа, яку було порушено 16 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 та інших осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в період лютого-червня 2006 року за попередньою змовою групою осіб займався сутенерством.

Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 22 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови суду, з посиланням на те, що постанова суду не відповідає вимогам ст. ст. 148,150 КПК України, оскільки суд, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, не прийняв до уваги, що той обвинувачується у скоєнні злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, а також може ухилитися від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію та просив постанову суду скасувати, ознайомившись з витребуваними матеріалами справи, на підставі яких було відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню за таких підстав.

Органами досудового слідства., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, оскільки санкцією статті вказаного закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк.

По справі є достатньо підстав для підозри ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину.

Відмовляючи в задоволенні подання в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд недостатньо врахував вищевказані обставини справи.

Крім того, судом при розгляді подання не була прийнята до уваги можливість втечі обвинуваченого, про яку свідчить суворість покарання за інкримінований злочин. Так, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого в цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Вказівка суду на те, що ОСОБА_1 не може ухилитись від слідства та суду, а також перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки має постійне місце проживання та раніше не судимий, не відповідає дійсності, так як матеріали справи свідчать, що обвинувачений вже намагався вчинити такі дії.

За таких обставин суд не мав достатньо підстав вважати, що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому з точки зору виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Таким чином, постанова судді суперечить фактичним обставинам по справі і підлягає скасуванню, а матеріали за поданням слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_1 поверненню до суду для нового розгляду в іншому складі суддів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Донецької області задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду міста Донецька від 22 червня 2006 року про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 скасувати, а матеріали за поданням слідчого повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.