УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 червня  2010 року  колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді:      Шилової  Т.С.                            

суддів:                   Нагорного А.М. , Каленченко  Н.О.

за участю прокурора: Чупринської  Є.М.

        захисника:                  ОСОБА_1    

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією адвоката  ОСОБА_1 на   вирок  Києво-Святошинського    районного  суду  Київської  області  від 06 квітня  2010  року, -

                    ВСТАНОВИЛА:

Вироком   Києво-Святошинського районного  суду  Київської  області  від  06  квітня  2010  року   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, неодруженого, не працюючого, не зареєстрованого, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого 26.06.2000 року Бородянським районним судом Київської області за 1 ст. 229-6, ч. З ст. 42 КК України до 6 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,   засуджено   за  ч. 2  ст. 309  КК України  до  3  років  позбавлення  волі.

Згідно  з вироком ОСОБА_2 будучи раніше судимим за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову повторно вчинив умисний злочин при наступних обставинах:

13.01.2010 року, приблизно о 12-й годині, ОСОБА_2, з метою власного вживання психотропної речовини, придбав у незнайомого йому чоловіка в м. Ірпінь та зберігав для власного вживання без мети збуту рідину «Вінт», в складі якої знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - первітин, відразу після чого вжив її частину.

13.01.2010 року, приблизно о 15-й годині, він, тримаючи при собі медичний шприц одноразового   використання,   в   якому   знаходилась   речовина   «Вінт»,   перевіз   його   в громадському транспорті на територію с. Михалівська  Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області.

13.01.2010 року, приблизно о 21-й годині, ОСОБА_2, перебуваючи в АДРЕСА_2, та маючи при собі шприц з зазначеною психотропною речовиною, був затриманий працівниками міліції. Під час проведення особистого обшуку гр. ОСОБА_2 працівниками міліції в лівому рукаві його куртки виявлено та вилучено медичний шприц одноразового використання ємністю 5 мл., в середині якого знаходилась рідина прозорого кольору об'ємом приблизно 1,5 мл.

Згідно висновку експерта № 58/х від 25.01.2010 року представлена на дослідження рідина об'ємом 1,4 мл, яка знаходиться в медичному шприці одноразового використання ємністю 5 мл., містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - первітин (кустарно виготовлений препарат з ефедрину). Маса психотропної речовини (первітину) в перерахунку на суху речовину становить 0,1038 г.

В  своїй  апеляції  захисник ОСОБА_1   просить  вирок  суду  змінити    та  звільнити  засудженого  від  відбування  покарання  з  випробуванням, оскільки  ОСОБА_2  після  звільнення  з  місць  позбавлення  волі  до   адміністративної та  кримінальної  відповідальності  не  притягувався,   на  протязі  3  років    наркотичні  засоби  не  вживав,   має  батьків  похилого  віку  та  від  злочину  не  настало  будь-яких    тяжких  наслідків.

Апеляцію  прокурора  відкликано.  

 Заслухавши  доповідача,  думку прокурора,  який  просив відмовити  у  задоволенні  апеляції захисника, думку  захисника , який  підтримав  свою  апеляцію,  обговоривши  доводи  апеляції  та   вивчивши  матеріали  справи, колегія суддів вважає,  що  апеляція не  підлягає  до  задоволення виходячи  з наступного.

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення злочину, доведеності вини засудженого у його вчиненні та кваліфікація дій засудженого, які не оспорюються учасниками судового розгляду і щодо яких судом першої інстанції у відповідності до ст. 299 КПК України докази не досліджувались, апеляційним судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КПК України не перевіряються.

Щодо доводів апеляції захисника про незаконність призначеного покарання, то вони, на думку колегії суддів, не є  обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при вирішенні питання про призначання покарання суди повинні враховувати ступінь тяжкості, обставини скоєного злочину, його наслідки,  обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання і дані про особу винуватого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як  вбачається  з  вироку, при обранні міри покарання  ОСОБА_2     суд  врахував  ступінь  тяжкості  вчиненого   злочину,  обставини  справи, особу  винного, а саме, що  він  раніше  неодноразово притягувався  до  кримінальної відповідальності, визнав  свою  вину.  

 За   таких  обставин, підстав для   зміни  вироку   та звільнення  засудженого  від  відбування  покарання колегія  суддів  не  знаходить.

    Керуючись  ст. ст. 365, 366  КПК України  колегія  суддів, -

                    Ухвалила:

    Апеляцію захисника  ОСОБА_1 залишити  без  задоволення, а вирок  Києво-Святошинського  районного  суду  Київської  області  від  06  квітня  2010  року  щодо ОСОБА_2 -  без  змін.

                       СУДДІ ( підписи):

З оригіналом  згідно .Суддя:                                                              Т.С.Шилова