Справа № 2-а-333/2010/0423

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

26 березня 2010 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді             Ковальчук Т.А.

при секретарі                 Кривошлик І.Ю.

за участю позивача             ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС БДПС м. Дніпропетровська прапорщика Семенюка Валерія Івановича                    про оскарження рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 в якій він просить скасувати постанову ІДПС БДПС з обслуговування м. Дніпропетровська  прапорщика Семенюка Валерія Івановича від 18.01.2010 р. серія АЕ № 154452 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що постановою ІДПС БДПС                  з обслуговування м. Дніпропетровська прапорщика Семенюка В.І. від 18 січня 2010 року серія              АЕ № 154452 на позивача накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 430 гривень, відповідно до вищезазначеної постанови, позивач, начебто, 18.01.2010 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїхав перехрестя на заборонений жест регулювальника, зі сторони грудей проїхав перехрестя прямо, коли в регулювальника права рука витягнута вперед.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки викладене у протоколі серії АЕ 202960 не відповідає дійсності з таких підстав:

•   позивач був зупинений співробітником ДПС ДАІ м. Дніпропетровська Семенюк В.І, який склав протокол про адміністративне правопорушення та, незважаючи на його прохання відкласти винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення на підставі ст. 268 КУпАП, склав та виніс постанову серії АЕ 154452. Таким чином, позивачу не було надано змоги звернутись за допомогою до адвоката та реалізувати свої права;

•   під час спілкування з відповідач ігнорував пояснення позивача, тому ОСОБА_1 висловив працівнику ДАІ свій сумнів у неупередженому до нього відношенні                          та об’єктивності розгляду справи;  

•   час коли було складено постанову, зазначений у Постанові, передує, часу вказаному                   в протоколі, що свідчить про те, що постанова була складена Семенюк С.В.,                         ще до того, як був складений протокол про адміністративне правопорушення;

•   на фото, яке додано до позову видно, що Семенюк С.В. для оформлення протоколу сідає у приватний автомобіль НОМЕР_2, між тим п. 18.15 Наказу № 111                   від 27.03.2009 Міністерства внутрішніх справ України забороняє використовувати для несення служби приватні транспортні засоби.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача були незаконними і просить скасувати оскаржувану постанову.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та просив суд задовольнити його.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіславши письмову заяву про розгляд справи без його участі, з позовом не згоден, прохав врахувати строки оскарження даної постанови                        з урахуванням терміну давності.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі вказаного протоколу позивач з ним не погодився.

В цей же день ІДПС БДПС з обслуговування м. Дніпропетровська Семенюк Валерієм Івановичем винесено постанову серія АЕ № 154452, згідно якої  ОСОБА_1 18.01.2010 р. о 10-20 годині в м. Дніпропетровську по вул. Красній керував автомобілем НОМЕР_1,  проїхав перехрестя на заборонений жест регулювальника, зі сторони грудей проїхав перехрестя прямо, коли в регулювальника права рука витягнута вперед, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 430 гривень (а. с. 5).

Суд вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального                                    та процесуального права а отже підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення поєднує в собі норми                                      як матеріального так і процесуального права.

Зокрема, ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах                           про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під всебічним, повним та об’єктивним з’ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи,                     яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

В даному випадку, відповідачем не було заслухано пояснення позивача, щодо відкладення розгляду справи для звернення за допомогою до адвоката.

Ст. 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,                      чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,                          чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду,                        чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, однак як вбачається з протоколу та оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді справи не було виконано вимог ст. 280 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП п останова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте                  по справі рішення, а згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України  законодавства у справах про деякі злочини  проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283,                   284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок  про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати  мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів, однак, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які висновки, мається лише констатація факту і все.

Відповідачем не надано жодних доказів правомірності своїх дій, в той час                                      як  ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а отже постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову                    по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість  винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися               на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, то суд вважає за можливе, скасувавши оскаржувану постанову, закрити провадження у справі               про адміністративне правопорушення відносно позивача в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162,                                    163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.,  -

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 до ІДПС БДПС м. Дніпропетровська прапорщика Семенюка Валерія Івановича про оскарження рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень – суб’єкта владних повноважень - задовольнити.

Скасувати постанову ІДПС БДПС з обслуговування м. Дніпропетровська прапорщика Семенюка Валерія Івановича від 18.01.2010 року серія АЕ 154452 про притягнення                                   до адміністративної відповідальності  по ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1, на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

  Постанова може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                 Т.А. Ковальчук