Справа № 2-а-11/2007 рік
ПОСТАНОВА
22 березня 2007 року місто Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Россолов В.В. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про недоврахування щорічної разової допомоги згідно Закону України „ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту" ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про недоврахування щорічної разової допомоги згідно Закону України „ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту" від 23.10.2003 року № 3551-XII та просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області на його користь 5508, 45 гривень недоплачених коштів за 2003, 2004, 2005, 2006 роки , зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області у подальшому виплачувати до 5 травня щорічну грошову допомогу в 5-ти кратному розмірі мінімальних пенсій за віком, допустити негайне виконання рішення суду.
Згідно ухвали суду до справи було залучено у якості співвідповідача головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.
ОСОБА_1. від позовних вимог у частині зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області у подальшому виплачувати до 5 травня щорічну грошову допомогу в 5-ти кратному розмірі мінімальних пенсій за віком та допустити негайне виконання рішення суду він відмовився.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником бойових дій та згідно до ст. 12,13 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Нарахування та виплата повинна проводитися у відповідності з розміром мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI. Він знаходиться в дуже скрутному матеріального становищі і вказана виплата є одним з основних джерел його існування.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. просив задовольнити свої позовні вимоги у повному обсязі та підтвердив обставини викладені у позові.
Представник відповідача головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації позов ОСОБА_2. позов не визнала та в своїх запереченнях вказала, що позивач дійсно має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком згідно до ст. 12 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Однак виплата такої допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту не з коштів пенсійного фонду, а за рахунок коштів державного бюджету України. Тому розмір пенсій та інших соціальних виплат,
2
фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету визначається відповідними постановами Кабінету міністрів України та Законами про Державний бюджет на кожен рік. Виходячи саме з норм відповідного бюджету позивачу нараховувалася одноразова грошова допомога. З цієї причини в задоволенні позову просить відмовити з урахуванням порушення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду.
Представник другого відповідача управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області Дякова Н.В. позов не визнала з причин, зазначених представником першого відповідача ОСОБА_2. та вказала, що управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області є неналежним відповідачем оскільки розпорядником бюджетних коштів є головне управління праці і соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.
Вислухавши позивача, представників відповідачів, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Позивачем порушені положення ст. 99 КАС України, щодо можливості звернення до адміністративного суду не пізніше 1 року з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення його прав. Позов подано до суду 15.12.2006 року в той час, як його позовні вимоги стосуються 2003, 2004, 2005, 2006 років. При цьому позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку та не наведено переконливих причин в обґрунтування поважності пропуску цього строку. Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення донарахованої одноразової грошової допомоги позивачу за 2003 , 2004, 2005роки, відповідно ч.І ст. 100 КАС України.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій в республіці Афганістан, тому згідно ст. 6 Закону України „ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту" від 23.10.2003 року № 3551-ХП на нього розповсюджуються норми вказаного закону.
Згідно ч.5 ст. 12 ЗУ № 3551-ХП від 23.10.2003 року позивач має право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Фінансування таких виплат здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів відповідно до ст. 17, 17-1 Закону, органами праці та соціального захисту населення. Стосовно Зміївського району Харківської області, у відповідності до п.5 ст. 51 Бюджетного Кодексу розпорядником бюджетних коштів є головне управління праці і соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, за списками, які надає управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області.
У відповідності до ст. 28 ЗУ від 09.07.2003 року № 1058-VI мінімальний розмір пенсії за віком для осіб що втратили працездатність встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму.
Згідно до ст. 65 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-IV прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць для осіб, які втратили працездатність становить з 1 квітня - 359 гривень.
Таким чином разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком за 2006 рік, яка підлягала виплаті позивачу повинна була складати 1795 гривень (359 X 5 ).
У відповідності до ч.3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.
Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області № 02-05/ 1292 від 27.02.2007 року
4
ОСОБА_1 відповідно до ЗУ № 3551-ХП від 22.10.2993 року виплачувалась разова грошова допомога за 2006 рік у розмірі 250 гривень. Розмір цієї допомоги визначався відповідно до ст. 30 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-IV .
Виходячи з вищевказаної норми права мінімальна пенсія за віком, згідно якої визначається розмір одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій фактично зменшується до 50 гривень (250 : 5), а весь нарахований розмір грошової допомоги ( 250 гривень) в порушення ч.3 ст. 46 Конституції України є нижчим від прожиткового мінімуму.
Встановлений ст. 30 ЗУ від 20.12.2005 року № 3235-IV розмір разової грошової допомоги в 250 гривень не може застосовуватись для визначення одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій оскільки це є фактичне та суттєве зменшення обсягу соціальних гарантій (прав) встановлених ч.5 ст. 12 ЗУ № 3551-ХП від 22.10.2993 року, ст. 28 ЗУ від 09.07.2003 року № 1058-VI та ст. 65 ЗУ від 20.12.2005 року № 3235-IV та суперечить ст. 22 Конституції України .
Частина 3 статті 22 Конституції України встановлює, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Крім того рішенням Конституційного суду України № 2-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі за Конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 44,47,78,80 Закону України „ Про державний бюджет України на 2004 рік" та Конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень частин 2, 3,4 статті 78 Закону України „ Про державний бюджет України на 2004 рік" (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій визнано такими що не відповідають Конституції (є неконституційними), положення ст. 44 Закону України „ Про державний бюджет України на 2004 рік", якими встановлено, що у 2004 році виплати щорічної разової допомоги відповідно до Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту „ учасникам бойових дій здійснюються у сумі - 120 гривень. В своєму рішенні Конституційний суд вказав що встановленні ст. 44 Закону України,, Про державний бюджет України на 2004 рік" виплати є зменшенням такої допомоги. Це суперечить вимогам ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,, згідно з якими права та пільги для ветеранів війни не можуть бути скасовані без рівноцінної заміни.
Відповідно до правової позиції Конституційного суду України, оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено діючим законодавством є додатком для основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права незабезпечення достатнього рівня життя, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається. Цим рішенням Конституційний суд також де-факто підтвердив визначену ним раніше правову позицію, яка полягає у тому, що Законом про Державний бюджет України не можна зупиняти дії чинних законів у частині встановлених ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Оскільки Конституційним судом України встановлено конституційний принцип незаконності ревізування пільг, компенсацій і гарантій встановлених ЗУ № 3551-ХП від 23.10.2003 року, згідно ст.ст. 147,150, 151 Конституції України аналогічним чином повинно вирішуватись питання щодо виплати грошової допомоги за 2006 рік.
Зазначене дає підстави визнати неможливість застосування при визначенні розміру щорічної разової допомоги учасникам бойових дій ст. 30 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-IV. Також не може в цьому випадку бути застосована постанова КМУ № 1 від 03.01.2002 року, на яку
4
посилається відповідач в своїх запереченнях виходячи з загальних засад пріоритетності Законів України на підзаконними актами.
З урахуванням того, що управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області не є розпорядником бюджетних коштів з питання виплати грошової допомоги, а позивач не надав доказів протилежного, суд відмовляє в позові до вказаного відповідача.
У відповідності до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи те, що відповідачем за 2006 рік позивачу ОСОБА_1 було вже виплачено 250 гривень одноразової грошової допомоги, тому відповідач повинен донарахувати та виплатити йому за цей рік 1545 гривень (359 X 5 - 250). Вказана сума підлягає стягненню з головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.
Згідно заяви відповідача, при наявності коштів стягнення належить проводити : код програмної класифікації : КПК 2501150, код економічної класифікації видатків КЕКВ 1138, номер рахунку 35116006000058 „ Щорічна разова допомога ветеранам війни до 9 травня".
Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, тому згідно до ст. 94 КАС України слід компенсувати дані витрати за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 22, 46, 147, 150, 151 Конституції України, ст.ст. 6,12,17,17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 44 Закону України „ Про державний бюджет на 2004 рік", ст. 30 Закону України,, Про державний бюджет на 2005 рік", ст. ст. 30, 65 Закону України „ Про державний бюджет на 2006 рік", ст.ст. 17,18, 99, 100, 128,158, 160,162,163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про недоврахування щорічної разової допомоги згідно Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - задовольнити частково.
Стягнути з головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу за 2006 рік у розмірі 1545 гривень.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Судові витрати в розмірі 51 гривні компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 КАС України.
Копію постанови направити сторонам.