Справа № 1-236
2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2010 року. Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючої-судді Мельничук О.Я.
при секретарі Кравецькій Н.Н.
з участю прокурора Воронка Р.І.
та адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальну справу про обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Старява Мостиського району Львівської області, українки, громадянки України, з середньо освітою, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, що проживає в с.Годині Мостиського району Львівської області,
за ст.358 ч.ч.2, 3 КК України, суд -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 в листопаді 2007 року, маючи умисел на безкоштовний проїзд в приміському залізничному транспорті, право на який при використанні надає пенсійне посвідчення, біля приміського вокзалу, неподалік маршрутних зупинок, вступила в злочинну змову з невстановленою слідством особою для виготовлення підробленого пенсійного посвідчення інваліда 2-ї групи, з цією метою ОСОБА_3 передала цій особі свою кольорову фотокартку та вказані анкетні дані, згодом отримала підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи на прізвище ОСОБА_3, 1949 р.н., за НОМЕР_1, завірене печатками Залізничного відділу соціального захисту з своєю кольоровою фотокарткою, анкетними даними та передала жінці на ім.»я ОСОБА_2, гроші, в сумі 100 грн., хоча пенсіонером не являється.
Крім цього, 28.02.2010 року близько 08.00 год. На другому пероні вокзалу ст..Львів-Приміський, працівниками міліції, під час перевірки проїзних документів у пасажирів електропоїзда сполученням «Мостиська 2-Львів», на території приміського вокзалу ст..Львів, затримана по підозрі у використанні завідомо підробленого документу гр.ОСОБА_3, 1958 р.н., яка при перевірці проїзних документів у пасажирів електропоїзда сполученням «Мостиська 2- Львів», на прохання працівників міліції на території приміського вокзалу ст..Львів, пред»явила підроблене посвідчення інваліда 2-ї групи на прізвище ОСОБА_3, 1949 р.н, НОМЕР_1 завірене печаткою Залізничного відділу соціального захисту населення м.Львова.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину визнала повністю, не заперечила фактичних обставин справи та показала, що дійсно в листопаді 2007 року, біля приміського вокзалу, неподалік маршрутних зупинок, домовилась із жінкою на ім.»я ОСОБА_2 про виготовлення підробленого пенсійного посвідчення інваліда 2-ї групи, а тому передала цій особі свою кольорову фотокартку та вказала анкетні дані, згодом отримала підроблене пенсійне посвідчення інваліда 2-ї групи на прізвище ОСОБА_3, 1949 р.н., завірене печатками з своєю кольоровою фотокарткою, анкетними даними та передала жінці гроші, в сумі 100 грн., хоча пенсіонером не являється, яке використовувала для безкоштовного проїзду в електропотягах в 2009 році шість разів, а в 2010 році один раз, а саме: 28.02.2010 року, коли була затримана працівниками міліції на другому пероні вокзалу ст..Львів-Приміській. Щиро розкаюється у вчиненому.
Відповідно до ст.299 КПК України, суд вважає, що недоцільно досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, поскільки такі учасниками судового процесу не оспорюються.
Оцінивши зібрані і перевіривши в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної в скоєнні інкримінованих їй злочинних дій доведена повністю, поскільки ОСОБА_3 скоїла злочин, передбачений ст.358 ч.2 КК України, тобто підроблення посвідчення, яке видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов»язків, вчинений за попередньою групою осіб, а також злочин, передбачений ч.3 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Обираючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності /а.с.17/, позитивно характеризується за місцем свого проживання /а.с.97/, розкаюється у вчиненому, а тому суд вважає за можливе обирати їй покарання у виді штрафу.
Разом з тим, суд вважає за можливе при обранні ОСОБА_3 покарання за ознаками ст.358 ч.2 КК України застосувати ст.69 КК України, з огляду на ті обставини, що ОСОБА_3 раніше не притягалася до кримінальної відповідальності, розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання позитивно.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-
П Р И С У Д И В :
Визнати винною та засудити ОСОБА_3
- за ст.358 ч.2 КК України із застосуванням ст..69 КК України до штрафу, в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 600 гривень;
за ст.358 ч.3 КК України до штрафу, в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 510 гривень.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_3 штраф, в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 600 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на р/р № 31253272210394 ЄДРПОУ № 25576416 МФО № 825014 ГУДКУ в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Львівській залізниці 1825 /одна тисяча вісімсот двадцять п»ять/ грн. 42 коп. - витрат за проведення експертиз.
Речові докази по справі /а.с.79/ - пенсійне посвідчення – знищити.
Запобіжний захід - – підписку про невиїзд – залишити без змін.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Залізничний районний суд м.Львова.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
С у д д я :