Справа  № 2-822\2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           11 червня  2010  року   Корабельний районний суд  м. Миколаєва  у складі:

головуючого  по справі судді -               Безпрозванного В.В.,

при секретарі  судового засідання -        Ляшенко М.М.,

за участю позивача -                                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2009 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком №162 розташованим по вул. Латиських Стрільців в м. Миколаєві.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він є власником спірного будинку на підставі договору дарування від 02 листопада 2007 року, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за реєстровим №13540 в книзі права власності № 196 від 18.01.2008 року. У вказаному будинку зареєстровані: позивач, ОСОБА_3 - батько позивача, ОСОБА_2 - син колишньої співмешканки батька позивача, відповідач по справі.

Відповідач у спірному житловому будинку не проживає більше трьох років у зв’язку з тим, що його було засуджено вироком Корабельним районним судом м. Миколаєва строком на 8 років 6 місяців.

Позивач стверджує, що за відповідачем не зберігається право на житло у зв’язку з тим, що у спірному житловому будинку не проживають члени його сім’ї.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та посилаючись на факти наведені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, в якій позов не визнав. Вказував, що члени його сім’ї за спірною адресою не проживають тимчасово та будуть там проживати з моменту звільнення з місць позбавлення волі.

          Дослідивши  письмові докази по справі, вислухавши пояснення позивача, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню  з таких підстав .                                    

Судом встановлено, що власником будинку АДРЕСА_1 є позивач на підставі договору дарування від 02 листопада 2007 року, який зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 133540 в книзі реєстрацій права власності 196 від 18.01.2008 року (а.с. 6). Згідно довідки № 3862 від 25.08.2009 р., виданої КП ДЕЗ «Океан» у зазначеному житловому будинку зареєстровані: позивач, ОСОБА_3 - батько позивача, ОСОБА_2 – відповідач, без родинних стосунків з позивачем (а.с. 7).  Відповідач не проживає у спірному житловому будинку з 16.05.2007 року, що об’єктивно підтверджується довідкою Ольшанської виправної колонії № 53 № 53/7-1298 від 25.04.2008 року. Також  відсутність відповідача в спірному будинку понад встановленого річного строку підтвердилось поясненнями самого відповідача.

Таким чином вбачається, що позовна заява підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 391 Цивільного Кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

          Згідно з ст.71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шести місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Разом з тим, згідно з п. 7 ч. 3 ст. 71Житлового кодексу України , - житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шести місяців, зокрема у випадку позбавлення волі, якщо в цьому житловому будинку залишились проживати інші члени сім’ї.

           Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

            Керуючись  ст.ст.  10, 11, 209, 212, 214-215,  218   ЦПК  України   суд,

ВИРІШИВ:

             Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

             Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком АДРЕСА_1.

              Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк  з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом            20 днів апеляційної скарги.

            СУДДЯ                                                             В.В.Безпрозванний