Справа № 1п-10/2007 p.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2007 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова
в складі: головуючого - судді ВАЛЕВАЧ М.М.,
при секретарі СКУГОРЕВІЙ Н.О.,
з участю прокурора БАСАЛИКА В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові кримінальну справу за постановою ст. слідчого СВ 4MB УМВС України в Чернігівській області про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Душанбе, росіянина, громадянина Російської Федерації, не одруженого, освіта неповна середня, місце мешкання не встановлено, раніше не судимого,
в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року),
ВСТАНОВИВ:
Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачуються в таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у житло, а саме в тому, що він 21.10.1990 року, в вечірній час, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою скоєння крадіжки, проникли до дачного будинку НОМЕР_1 садової спілки «Садовод», який знаходиться в урочищі Пролетарський Гай в м. Чернігові, звідки викрали телевізор «Славутич-201», вартістю 100 рублів, який належить ОСОБА_4
Цивільний позов ОСОБА_4 не заявлений, майно повернуто по належності.
25.10.1990 року за даним фактом порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 140 КК України.
22.11.1990 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 140 КК України (в редакції 1960 року).
В зв'язку з тим, що з моменту вчинення злочину минуло понад 15 років, закінчився строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, ст. слідчий СВ 4MB УМВС України в Чернігівській області Н.В.Тищенко звернулась до суду з постановою про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1. в скоєнні злочину передбаченого ч. З ст. 140 КК України (в редакції 1960 року),
В судовому засіданні прокурор подання ст. слідчого СВ 4MB УМВС України в Чернігівській області підтримав та просив закрити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1. в скоєнні злочину передбаченого ч. З ст. 140 КК України (в редакції 1960 року).
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання законне та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.03.1991 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією всього особистого майна. Відповідно до ст.. 26 КК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_2 визнано особливо небезпечним рецидивістом. ОСОБА_3. визнано винними в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на десять років з конфіскацією всього особистого майна та з висилкою на три роки з відбуттям покарання у виправно-трудовій колонії особливого режиму. ОСОБА_1. по ч.
2
3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) виправдано за недоведеністю його вини, звільнивши з-під варти із залу судового засідання. ОСОБА_2по ч. 2-1 ст. 17, ч. 3 ст. 140 КК України та ОСОБА_3. по ч. 2 ст. 17, ч. 4 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) виправдано за недоведеністю їх вини; ухвалою Чернігівського обласного суду від 25.04.1991 року вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.03.1991 року у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3. залишено без змін; вирок в частині ОСОБА_1. - відмінено та направлено на новий судовий розгляд.
Згідно постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 березня 1992 року ОСОБА_1 оголошений в розшук.
Згідно повідомлення 4MB УМВС України в Чернігівській області від 29.03.2005 року № 3/542, ОСОБА_1 затриманий співробітниками Первомайського РВВС м. Пенза Російської Федерації.
04.04.2005 року Новозаводським районним судом м. Чернігова до Генеральної прокуратури Російської Федерації було направлено клопотання про видачу ОСОБА_1. у відповідності до ст. 56-60 Конвенції «Про правову допомогу та правові відносини по цивільним, сімейним та кримінальним справам» від 22.01.1993 року.
Відповідно до повідомлення Генеральної прокуратури Російської Федерації від 04.08.2006 року № 35/1-49-00, відмовлено в задоволенні клопотання про видачу ОСОБА_1., оскільки він, на підставі п. «а» ст.. 18 Закону «Про громадянство Російської Федерації» від 28.11.1991 року, являється громадянином Російської Федерації та видачі не підлягає.
Крім того, відповідно до листа директора департаменту міжнародного співробітництва Міністерства юстиції України Т.В. Андрієва від 22.08.2006 року № 26-8-81/7, в якому зазначається, що з метою передачі кримінального переслідування громадянина Російської Федерації, справи даної категорії повертаються відповідному територіальному прокурору для організації продовження досудового слідства. Відповідно до п. 21 Протоколу до Конвенції 1993 року, зносини з кримінального переслідування здійснюються через Генеральну прокуратуру України.
Як встановлено в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи, вказаний злочин ОСОБА_1 вчинив 21.10.1990 року.
Згідно ст. 49 КК України, особа, яка ухиляється від слідства або суду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло 15 років.
Тому кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1. в скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), слід закрити та звільнити ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності, оскільки закінчився строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
На основі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), провадженням закрити.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), в зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді взяття під варту -
скасувати. ;
Речові докази - телевізор „Славутич-201", який переданий під розписку потерпілому ОСОБА_4, слід залишити в його користуванні як його власне майно.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 7 днів.