ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

№ 2-А-92/07

14 березня 2007 року                                                                              м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                Зарютіна П.В.,

при секретарі                                          Остапець Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської ра­йонної адміністрації Запорізької міської Ради про стягнення недоплаченої щорічної гро­шової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вище названим позовом, обґрунтовуючи позовні вимо­ги тим, що він є учасником бойових дій, відповідно до Закону України «Про статус вете­ранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають право одержувати щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 5-ти мінімальних розмірів пенсії за віком.

Відповідач у 2006 р. виплатив позивачу 250 гр.

Посилаючись на те, що виплати проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом, розмірі, позивач просить суд стягнути на його користь недопла­чену суму разової щорічної допомоги у розмірі 1545 гр.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі за вище наведеними підставами, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечив проти позовів, посилаючись на те, що Шевчен­ківське управління праці та соціального захисту населення лише виконує функцію випла­ти грошової допомоги інвалідам війни, учасникам бойових дій, ветеранам війни, а не вста­новлює її розміри, що належить до компетенції КМУ та передбачається у Законі «Про дер­жавний бюджет України» на відповідний рік. В межах сум, передбачених Законами «Про державний бюджет України» на 2006 р. позивач належну йому суму разової грошової до­помоги отримав. Вважає, що позовні вимоги на законі не ґрунтуються та не підлягають задоволенню. Крім того, представник відповідача зазначив, що вимогами Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію положень Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни.

Всебічно дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, предста­вника відповідача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задово­ленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується по­ясненнями сторін та відповідним документом: копією посвідчення позивача - учасника бойових дій.

Статею 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-Х11 від 22.10.1993 року визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціаль­ного захисту" № 3551-XI1 від 22.10.1993 року учаснику бойових дій щорічно, до 5-го тра­вня повинна надаватися одноразова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Проте статтею 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» бу­ло зупинено на 2006 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни

Вимогами статті 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено на 2006 рік розмір виплати щорічної разової допомоги  відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасни­кам бойових дій - 250 гривень.

Відповідачем надавалась зазначена одноразова грошова допомога позивачеві.

Так, відповідач у 2006 р. виплатив позивачу 250 гр. Ці обставини були підтверджені суду поясненнями сторін та не оспорювалися ними в судовому засіданні.

Таким чином встановлено, що грошова допомога надавалася позивачу в повному об­сязі, який передбачений чинним законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, ч.2 ст.19, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позову до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської Ради про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з по­дачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ст. 187 КАС України.