Справа  № 2-560/2010 р.

 З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           25 травня 2010  року    Корабельний районний суд  м. Миколаєва  у складі:

головуючого  по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі  судового засідання - Кукумань В.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

14.08.2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з відповідача моральну шкоду, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 5000 грн. та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що 01.09.2008 р., приблизно о 20 год. 40 хв. відповідач, керуючи автомобілем ЗАЗ-ДЕО 13110, д/н НОМЕР_1, в якому знаходився позивач в якості пасажира, порушуючи Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з деревом. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості. Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2009року закрита за амністією кримінальна справа № 1-67/ 2009р. по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєні злочину, передбаченому ч. 1ст. 286 УК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження).

Посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у позивача погіршилося психічне та психологічне самопочуття, розвилася безсонниця, порушився складаний роками звичний ритм житія, турбують часті головні болі, підвищений тиск. Завдану позивачу моральну шкоду останній оцінює в 5000 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, не представив доказів проти задоволення позову, тому суд на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу заочно.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01.09.2008 р., приблизно о 20 год. 40 хв. відповідач, керуючи автомобілем ЗАЗ-ДЕО 13110, д/н НОМЕР_1, в якому знаходився позивач в якості пасажира, порушуючи Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з деревом. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості (а.с. 8-10). Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2009року закрита за амністією кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 УК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження), але були встановлені факти, на які посилається позивач у позовній заяві (а.с. 6-7).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України шкода, що заподіяна джерелом підвищеної   небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє цим  транспортним   засобом.

Відповідно п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав - договору оренди, довіреності   тощо. Тобто, ОСОБА_2, керуючи автомобілем, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду має відповідати за завдану шкоду.

Крім матеріальної шкоди, позивачам також завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у 5000,00 грн. Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода, зокрема полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням її здоров’я. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.п. З, 9) № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди суд також враховує вимоги ст. 23 ЦК України, зокрема, те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, тому суд вважає, що завдана моральна шкода підлягає компенсації грошима в розмірі 5000 грн., і ця моральна шкода згідно зі ст. 23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із ушкодженням її здоров’я. Крім того, судом враховано, що внаслідок ДТП, яка призвела до ушкодження здоров’я позивача, також порушила звичайні життєві їх стосунки, зокрема через відмову вирішити питання про відшкодування шкоди з відповідачем позасудовою процедурою, позивач був змушений бувзвернутися до суду з відповідним позовом.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають  стягненню на користь держави судові витрати.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із загальних засад цивільного законодавства: принципами справедливості, добросовісності та розумності, зазначених  ст. 3 ЦК України.  

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 5000 грн., судові витрати у сумі 280 грн., а всього 5280 (п’ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 СУДДЯ                                   В.В. Безпрозванний