Справа: № 2-2974/10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22 червня 2010 року Алчевський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Вискребенцева Л.Б.
при секретарі Бедненко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алчевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську про зобов’язання провести перерахунок пенсії, -
В с т а н о в и в :
Позивачка народилася у 1936 році і станом на 2 вересня 1945 року (кінець Другої світової війни) їй не виповнилося 18-ти років, а тому вона належить у відповідності до положень Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-ІV від 18.11.2004р. (надалі Закон №2195-IV) до соціальної групи „діти війни”.
Стверджуючи, що згідно зі ст.6 Закону №2195-IV „дітям війни” пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, але зазначена надбавка їй у 2006-2007р.р. відповідачем не надавалася зовсім, а у 2008-2009р.р. надавалася у розмірі, меншому, ніж це визначено зазначеною нормою закону, а саме у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, позивачка звернулась до суду з цим позовом, оскільки на її звернення до відповідача про перерахунок надбавки до пенсії у відповідності до положень Закону №2195-ІV їй було відмовлено.
При цьому, позивачка просила визнати зазначені дії відповідача протиправними та стягнути на її користь недоплачену надбавку до пенсії за період з 01.01.2006р. по 01.01.2010р. та довічно, а всього, за її розрахунками, у розмірі 5619,20 грн..
В судове засідання позивачка не з’явилася, але надала суду заяву, у якій позов підтримала та просила розглядати справу без її участі; представниця відповідача також надала суду заяву, у якій позов не визнала та просила розглянути справу без її участі, при цьому її заперечення зводилися до наступного:
Ст.6 Закону №2195-IV було передбачено, що з 01.01.2006р. дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Одночасно, в 2006 році ст.110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” було визначено, що зазначене підвищення запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, згідно з порядком, який визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Незважаючи на прийняття зазначених законів, фактично в 2006 році не було визначено та розроблено механізму щодо їх виконання.
Надбавка до пенсії у 2007р., як це було передбачено Законом України „Про Державній бюджет України на 2007р.” №489-V від 19.12.2006р. (надалі Закон України „Про Державній бюджет України на 2007р.”) виплачувалась особам, які є інвалідами війни, а позивачка, до цієї категорії не належить.
У 2008р. надбавка позивачці виплачувалась у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, саме такий розмір надбавки було встановлено Законом України „Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
У 2009р. Законом України „Про Державний бюджет України на 2009р.”, витрати передбачені на виплату надбавки дітям війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не закладені до бюджету.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість заперечень відповідача, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:
Статус позивачки як „дитини війни” не оспорювався представником відповідача, а тому на неї поширюється дія норми ст.6 Закону №2195-IV, у відповідності до якої вона має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип
верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України
визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та
у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що номативно-правовий акт, який
підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати
закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” зазначено, що пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст.5 Закону №2195-ІV запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Закон України „Про Держаний бюджет на 2006 рік” із зазначеними змінами був чинним до 31 грудня 2006 року.
У 2006 році Урядом України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст.6 Закону №2195-ІV, а тому у відповідача не було підстав нараховувати надбавку до пенсії дітям війни.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування» мінімальний розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а відповідно до ст.2 ч.І
Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується, зокрема,
для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону №2195-IV вказаного вище Закону зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону №2195-IV, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Отже з 09 липня 2007 року була відновлена дія ст.6 Закону №2195-IV. Таким чином, позивачка має право вимагати перерахунку підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року. Ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 380грн., з І квітня - 406грн., з 1 жовтня - 411грн. Частиною другою цієї ж статті було передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на один відсоток.
Відповідач посилається на ст.111 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.»,
якою встановлено, що у 2007р. право на підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону №2195-IV мали тільки інваліди війни. Суд вважає, що позивачка має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня по 31 грудня 2007 року у повному обсязі, оскільки позивачка у 2007р. зовсім не отримувала це підвищення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін
до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України
«Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 Закону №2195-IV після внесення
змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового
утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується
підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року
положення пункту 28 розділу Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік
та про внесення змін до деяких законодавчих, актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону №2195-IV визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії за 2008 рок підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Відповідно до абз.5 ч.І ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на
2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для
осіб, які втратили працездатність складає: з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 482грн., з 1 липня -
482грн., з 1 жовтня - 498грн.
Враховуючи, що позивачці у 2008р. було сплачено підвищення до
пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то за період
з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. відповідач повинен нарахувати позивачці різницю між
отримуваним підвищенням до пенсії (10%) та тим, яке повинен був нараховувати відповідно до ст.6 Закону №2195-IV (30%).
Статтею 71 Закону України «Про державний України бюджет на 2009р.» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Зазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Проте їх дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно Закону №2195-IV, залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплата у 2009р., „дітям війни” підвищення до пенсії повинне здійснюватися відповідно до вказаного Закону, а саме: у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи, що позивачці сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2009 року відповідач повинен нарахувати позивачці різницю між отримуваним підвищенням до пенсії та тим, яке повинен був нараховувати відповідно до ст.6 Закону №2195-IV (30% мінімальної пенсії за віком).
Посилення відповідача на те, що його дії є правомірними, оскільки вони здійснені на
підставі Постанови КМ України №530 від 28.05.2008р., суд не приймає до уваги, адже
відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Суд не приймає до уваги вимоги позивачки стосовно стягнення конкретних сум згідно наданих нею розрахунків, оскільки вирішує питання лише про спонукання відповідача до здійснення перерахунку та виплати належних сум згідно Закону №2195-IV.
Вимога позивачки про зобов’язання проведення перерахунку доплати до пенсії вподальшому у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, є безпідставними, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, тому у суду немає підстав для їх задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -
Р і ш и в :
Позов задовільнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м.Алчевську перерахувати та здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008року.
Здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 1 січня 2009 року.
В іншій частині позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір 56,19 грн. та витрати
пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у сумі 120 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області у строк та у порядок, визначені законом.
Суддя: Л.Б.Вискребенцев