АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 33- 17К/2010р. Суддя першої інстанції: Чередник В.Є.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2010 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Олефір Н.О., за участю прокурора Калашнікова В.А., особи, притягненої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м.Харкова від 7 квітня 2010 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
працюючого старшим інспектором сектору митного оформлення
№ 2 митного поста „Козача Лопань” Харківської митниці, який
мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією.”
ВСТАНОВИВ:
Вказаною постановою суду ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією” і на нього накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.
Як встановив суд, 16 жовтня 2009 року відповідно до своїх обов’язків старший інспектор Харківської митниці ОСОБА_1, перебуваючи на робочій зміні в пункті пропуску „Козача Лопань”, проводив митний огляд вагону № 10 потягу № 15 сполучення „Москва-Дніпропетровськ.” Згідно п.2.3 „Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна у пункті пропуску „Козача Лопань”, затвердженої спільним Наказом Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону та Харківської митниці № 101/127 від 09.02.2009 року, на ОСОБА_1 покладався обов’язок здійснювати митний контроль транспортних засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України. Згідно п.3.2.2 вказаної схеми ОСОБА_1 мав здійснювати огляд вагонів шляхом послідовного огляду тамбурів, службових приміщень. При виявленні ознак порушення митних правил посадова особа митного органу зобов’язана була скласти протокол про порушення митних правил.
В ході переогляду на станції „Козача Лопань” вагону № 10 потягу № 15 сполучення „Москва-Дніпропетровськ” співробітниками відділу боротьби з порушеннями митного законодавства та митної варти Харківської митниці у громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було виявлено товари, що згідно ст.8 Закону України „Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” підлягають обов’язковому оподаткуванню при ввезенні громадянами на митну територію України, а саме:
1. У громадянина ОСОБА_3 – пристрій для вимірювання зусиль в обтяжках (модель ИТОЗ-10) – 1 шт., вартістю 8000 грн.; ножиці секторні (модель НС-ЗМ) – 2 шт., вартістю 1600 грн.; прес гідравлічний (модель ПРГ-400С) – 1 шт., вартістю 1500 грн.;
2. У громадянки ОСОБА_4 – куртки з тканини у кількості 20 шт. на загальну суму 9500 грн.
3. У громадянки ОСОБА_5 – куртки з тканини у кількості 17 шт. на загальну суму 8075 грн.
В свою чергу ОСОБА_1 при проведенні митного огляду вагону № 10 потягу № 15 не вчинив жодних дій, направлених на декларування, встановлення дійсної вартості товарів, які переміщували громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Таким чином, ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 2 митного поста „Козача Лопань” Харківської митниці, у зв’язку з виконанням функції держави, надав незаконні переваги під час митного контролю вагону № 10 потягу № 15 сполучення „Москва-Дніпропетровськ”, тобто порушив спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією.”
Не погоджуючись із рішенням районного суду, адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ОСОБА_1 навіть не почав перевіряти вагон № 10 вказаного потягу, так як спочатку перевіряв інші вагони і при спробі перевірки вагону № 10, там вже знаходились співпрацівники відділу контрабанди, які не дали можливості ОСОБА_1 виконати митний контроль з метою виявлення правопорушень. Також не встановлено факт корупційних діянь, направлених на надання переваг громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самим ОСОБА_1 В діях ОСОБА_1 не встановлена суб’єктивна сторона правопорушення, а саме наявність корисливого або іншого особистого інтересу, інтересу третіх осіб. В зв’язку з викладеним, адвокат ОСОБА_2 просить скасувати постанову Київського районного суду м.Харкова від 7 квітня 2010 року та закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення особи, притягненої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, думку прокурора Калашнікова В.А., який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні корупційного правопорушення, передбаченого п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, зазначив, що ОСОБА_1 при проведенні митного огляду не вчинив жодних дій, направлених на встановлення дійсної вартості та декларування товарів, які переміщували громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 16.10.2009 року він навіть не почав перевіряти вагон № 10 потягу № 15 сполучення „Москва-Дніпропетровськ”, так як спочатку перевіряв інші вагони та при спробі перевірки вагону №10, там вже знаходились співпрацівники відділу контрабанди, які не дали йому можливості провести митний огляд.
ОСОБА_1 стверджує, що ніяких порушень він не допустив, а складання відносно нього матеріалів і його притягнення до адміністративної відповідальності вважає наслідком конфлікту, який склався через неузгодженість дій підрозділу митного поста „Козача Лопань” і співробітників відділу контрабанди.
Відповідно до п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, державний службовець, який є посадовою особою, не має права надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.
За змістом Закону України „Про боротьбу з корупцією”, відповідальність осіб, уповноважених на виконання функції держави, за порушення такого спеціального обмеження, як надання незаконних переваг фізичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень, може наставати лише у тому разі, коли ця особа дійсно надавала такі переваги, тобто в умовах проведення відповідної конкурсної чи тендерної процедури між декількома претендентами вона готувала або приймала таке рішення на користь того претендента, який фактично не мав на це право, і в такий спосіб, порушуючи законні права одного з претендентів на користь іншого, надавала останньому незаконні переваги.
Однак зі складеного протоколу про порушення спеціальних обмежень, направлених на попередження корупції від 15.01.2010 року та з матеріалів справи не вбачається, у порівнянні з ким громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надані незаконні переваги, у чому полягали ці переваги та хто є потерпілою стороною. Більш того, у справі не встановлено, що ОСОБА_1 мав умисел на надання переваг зазначеним громадянам.
Судом також не була встановлена суб’єктивна сторона корупційного діяння, що інкримінується ОСОБА_1
Відповідно до вимог закону, обов’язковою ознакою, за якою будь-які неправомірні дії службовця, уповноваженого на виконання функції держави, можуть визнаватися корупційними, є наявність корисливого або іншого особистого інтересу, котрим керувався правопорушник.
Проте, з висновку суду про винність ОСОБА_1 не вбачається, в чому ж саме полягав його інтерес у наданні незаконних переваг громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час перевезення останніми на митну територію України товарів народного споживання вартістю, що перевищує суму еквіваленту 200 євро, які підлягають оподаткуванню при ввезенні громадянами товарів на митну територію України. В матеріалах справи, поясненнях ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні дані про наявність в діях ОСОБА_1 корисливого, корупційного інтересу.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад корупційного правопорушення, передбаченого п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією.”
Враховуючи викладене, постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння корупційного діяння, передбаченого п.”г” ч.3 ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Київського районного суду м.Харкова від 7 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу корупційного правопорушення, передбаченого п.„г” ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Харківської області Н.О. Олефір