Справа №2-137 2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 р. м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Косменко Т.М.
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, поновлення строку для її прийняття та визнання права власності на садибу в порядку спадкування за законом
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, щоб постановити рішення про встановлення факту прийняття спадщини за законом на житловий будинок після смерті його батька, поновити строк для прийняття спадщини, та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на садибу, що знаходиться АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, який проживав АДРЕСА_1. Садиба була придбана батьком 23.10.1958 р. згідно договору купівлі-продажу. Мати позивача померла в 1979 р. Після смерті батька спадкоємцями першої черги є його сини: позивач та його брат ОСОБА_4. На час смерті батька позивач з сім'єю постійно проживав з ним в одному господарстві. Згідно рішення виконкому Городенківської міської ради № 593 від 14.12.1993 р. позивачу було дано дозвіл виготовити документацію на добудовані до житлового будинку кімнати, сарай провести реконструкцію сараю під літню кухню, ванну і гараж на земельній ділянці АДРЕСА_1. Будівництво велось позивачем спільно з покійним батьком, і після його смерті позивач, як спадкоємець за законом, вступив в управління спадковим майном, що складається з будинку, літньої кухні, гаражу, сараю. Оскільки в позивача відсутні документи, що стверджують право власності на садибу, тому він звернувся до суду, щоб визнати за ним право власності в порядку спадкування. Одночасно повідомив суду, що його брат ОСОБА_4 не заперечує щодо оформлення ним спадщини після смерті батька.
Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечує відносно задоволення позовних
вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 23.10.1958 р. батько позивача ОСОБА_3 придбав в ОСОБА_5 АДРЕСА_2 житловий будинок, кухню та гараж. На час смерті ОСОБА_3 в господарстві разом з ним проживав його син - позивач по даній справі ОСОБА_1 з сім'єю. Ще за життя спадкодавця були розпочаті роботи по добудові до житлового будинку кімнат та реконструкції сараю та гаражу. Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджено свідоцтвом про НОМЕР_1, однак за свого життя він не оформив документи на реконструкцію будинку та господарських будівель. Оскільки мати позивача померла раніше, ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1відкрилась спадщина, до складу якої входить будинок з господарськими прибудовами, що знаходиться АДРЕСА_1( колишня назва АДРЕСА_2). Спадкоємцями першої черги за законом є позивач та його брат ОСОБА_4 Позивач вступив в управління спадковим майном, він постійно проживав в господарстві, де жив спадкодавець, що стверджено відміткою про реєстрацію місця проживання в паспорті позивача, однак він не є власником будинку, так як не може одержати свідоцтво про право власності. Згідно технічного паспорта дійсна вартість будинковолодіння 2176 грн.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 ствердив, що він є сином померлого ОСОБА_3 Його брат ОСОБА_1 разом з своєю сім'єю постійно проживав покійним батьком. Свідок не претендує на майно спадкодавця ОСОБА_3
Згідно ст. 2 Закону України "Про власність" право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Згідно ст. 49 вищезгаданого закону володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом. Оскільки інших осіб, які б оспорювали право власності не встановлено, тому суд вважає, що позивач володіє майном правомірно. Статтею 48 закону "Про власність" передбачено, що власник вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, а тому є підстави для задоволення вимог позивача про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 549 ЦК України (1963 р.) якщо спадкоємець протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном - визнається що він прийняв спадщину, а тому відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про поновлення строку для прийняття спадщини.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає доведеним факт прийняття ОСОБА_1 спадщини як спадкоємцем за законом.
На підставі ст.ст. 86, 524, 525, 527,534, 548,549 ЦК України (1963 p.), ст.ст. 2, 48, 49 Закону України "Про власність", керуючись ст. ст. 11, 130,174, 209, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини за законом на будинок та господарські будівлі, що знаходяться АДРЕСА_1(колишня АДРЕСА_2) Городенківського району Івано-Франківської області.
Визнати за ОСОБА_1, 1959 року народження, право власності на будинок та господарські будівлі, що знаходяться АДРЕСА_1(колишня АДРЕСА_2) Городенківського району Івано-Франківської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.