Справа № 2-386/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 червня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого         Денисової Т.С.

з участю секретаря            Тимківа Б.В.

представника позивача         ОСОБА_1        

представника позивача-адвоката  ОСОБА_2

представників третіх осіб     ОСОБА_3, ОСОБА_4

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – ОСОБА_1, орган опіки і піклування Борщівської міської ради, служба в справах дітей Борщівської районної державної адміністрації про надання дозволу на виготовлення проїзних документів і виїзду за кордон неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 треті особи – ОСОБА_1, орган опіки і піклування Борщівської міської ради, в якому просить дозволити виготовлення проїзного документу дитини для виїзду за кордон без згоди батька ОСОБА_6, і дозволити виїзд за кордон неповнолітній дитині ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька ОСОБА_6, посилаючись на те,  що через неприязні стосунки та тривалу відсутність по місцю проживання відповідач такої згоди не надає. Вказує, що поїздки за кордон з туристичною метою сприятимуть зміцненню здоров»я дитини, а також сприятимуть її духовному та моральному розвитку, а тому не надання відповідачем згоди на виїзд дитини за кордон з мотивів неприязних стосунків з позивачкою здійснюється ним всупереч інтересам дитини, а тому є протиправним.  

В подальшому представник позивачки уточнила позовні вимоги та просила постановити рішення, яким надати дозвіл на оформлення проїзних документів дитини для виїзду за кордон на ім»я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди його батька ОСОБА_6 та надати дозвіл на щорічні виїзди за межі України неповнолітнього ОСОБА_7 без згоди та супроводу їхнього батька ОСОБА_6 на строк літніх та зимових шкільних канікул до Іспанії.  

Судом до участі в розгляді справи в якості третьої особи залучено орган опіки і піклування Борщівської районної державної адміністрації.  

Позивачка ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, від неї поступила письмова заява, в якій просить розгляд справи провести у її відсутності за участю її представника ОСОБА_1

Представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснила, що її дочка ОСОБА_5, мати дитини, на даний час перебуває в Іспанії, де має легалізоване становище, роботу та місце проживання. Як мати, позивачка постійно надає кошти на утримання свого сина, який проживає за час відсутності матері з нею, за допомогою телефонного зв»язку, Інтернету спілкується з сином, перебуває в курсі усіх його подій. Хоче, щоб дитина також відвідала країну, де працює і живе мати, побачила світ, дізналася багато чого цікавого, покращила здоров»я на березі океану. Розмови із відповідачем кілька років раніше до позитивного результату не привели. На даний час зв»язку з відповідачем немає. Небажання відповідача чи його відсутність не повинна перешкоджати дитині можливість збільшити свій кругозір, отримати багато позитивних емоцій від спілкування з матір»ю, від поїздки в іншу країну.

Відповідач ОСОБА_6, будучи належно повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з»явився, причин неявки не повідомив.

Представник позивачки не заперечує проти ухвалення судом рішення на підставі наявних у справі доказів. А тому суд ухвалив слухання справи проводити у відсутності відповідача, провівши заочний розгляд справи.

Представники третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вважають, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вислухавши пояснення представників позивачки, третіх осіб, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1, актовий запис № 43 від 07 червня 1999 року вчинений відділом реєстрації актів громадянського стану Борщівського району).  

Шлюб між сторонами розірваний, реєстрація розірвання шлюбу проведена 10 травня 2007 року (свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2).

На даний час неповнолітній ОСОБА_7 проживає в квартирі своєї бабусі та дідуся ОСОБА_9 та ОСОБА_1 у АДРЕСА_1.

      Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеного службою у справах дітей Борщівської РДА від 09.06.2010 року, квартира по АДРЕСА_1, в якій проживає представник позивачки та неповнолітній ОСОБА_7, з усіма побутовими зручностями та для виховання, розвитку та проживання дитини створено належні умови.    

 Згідно пояснень представника позивачки, відповідач з часу виїзду на роботу в Грецію, з 2001 року, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не бере участі у вихованні сина, не спілкується з сім»єю. Навпаки повідомив, що в нього є інша сім»я і дитина.

З повідомлення відділу державної виконавчої служби Борщівського РУЮ вбачається, що відповідач ОСОБА_6 не сплачує аліменти позивачці ОСОБА_5 на утримання дитини, починаючи з 11 листопада 2005 року, заборгованість становить, з розрахунку 40 грн. щомісяця, 1753,52 грн.

З висновку органу опіки та піклування Борщівської районної державної адміністрації від 14 червня 2010 року №02-817\2-13 про доцільність надання дозволу  на виїзд за кордон неповнолітнього ОСОБА_7, вбачається, що після виїзду батька ОСОБА_6 на роботу за кордон в 2001 році та після розірвання шлюбу між батьками неповнолітня дитина залишилася проживати з матір»ю. На теперішній час батько з дитиною не проживає, не приймає ніякої участі у вихованні дитини, матеріально не підтримує, не цікавиться навчанням в школі. З 2001 року не намагався відновити контакту із сином, допомогти матеріально та морально. А тому орган опіки та піклування вважає за доцільне надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька.

Орган опіки та піклування Борщівської міської ради у висновку від 11 червня 2010 року № 483\2-18 не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_5, вважає, що слід надати дозвіл на виготовлення проїзних документів дитині для виїзду за кордон та дозвіл на виїзд за кордон в супроводі матері без згоди батька.

У відповідності до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року – держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.  

Відповідно до ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.  

     Стаття 150 СК України передбачає, що батьки зобов'язані піклуватись  про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.  

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ст.155 СК України).  

Відповідно до ст.4 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" оформлення  проїзного документа  дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.  

Пунктом 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року встановлено, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними.  

Згідно п. п.3 п.2-2 даних Правил передбачено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.  

Враховуючи те, що сторони не перебувають у шлюбі, дитина проживає з батьками позивачки та на повному утриманні позивачки, а також той факт, що дитина потребує оздоровчого відпочинку, а відповідач знаходиться з позивачкою в неприязних стосунках, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині надання позивачці дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди та супроводу їхнього батька ОСОБА_6  

При цьому даний дозвіл слід надати з врахуванням вищенаведених обставин на строк до двох тижнів у зимовий період та до трьох місяців щорічно у літній період до Іспанії щорічно протягом трьох років з моменту вступу рішення в законну силу.  

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст.3,9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, ст.33 Конституції України, ст.ст.7,150,155,157,159 СК України, ст.2,3,4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", ст.ст.10,11,60,212,224 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Надати дозвіл на оформлення проїзних документів дитини для виїзду за кордон на ім»я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди його батька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя м.Борщева Тернопільської області.

      Надати дозвіл на щорічні тимчасові виїзди за межі України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та супроводу його батька ОСОБА_6 в супроводі його матері ОСОБА_5 щорічно на строк до двох тижнів у зимовий період та до трьох місяців у літній період до Іспанії протягом трьох років з моменту вступу рішення в законну силу.  

Судові витрати покласти на сторони в тому розмірі, в якому вони їх понесли.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.

Відповідачем може бути подано до Борщівського районного суду письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

ПРИМІТКА: Рішення не набрало законної сили.

Суддя Борщівського районного суду                    Денисова Т.С.