Справа№2-1406 /2010 р.                                          

                                                                        Р І Ш Е Н Н Я        

                                                              І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

10 червня   2010  року             Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                  Разумової І.Є.

при секретарі                           Цукановій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі про   стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за 2009-2010 роки,

                                                              В С Т А Н О В И В:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом та просить  суд  стягнути з  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі на її користь недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009-2010 роки в сумі 2016 грн. 60 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона  є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй  повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Але у 2009 році  допомога їй як дитині війни виплачувалася в меншому розмірі. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2009 році   становив: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн. , в 2010 році:   з 1 січня – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн.  Однак, у 2009, 2010 роках щомісячну соціальну допомогу виплачували лише у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком, тому з агальна сума невиплаченої їй допомоги як дитині війни з січня 2009 року по травень 2010 року включно складає 2016 грн. 60 коп.

    У судове засідання ОСОБА_1 не з»явилась, просить справу розглянути без її участі (а.с.4).

          Відповідач надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, у позовних вимогах просять відмовити (а.с. 11). Крім того, надали заперечення, в якому вказують, що позивачка є дитиною війни. Однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані підвищення і були проведені позивачці.  Визначення мінімального розміру пенсії встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного цим Законом. Однак ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому підстав для застосування цього розміру для обчислення підвищення дітям війни немає.  Вважають, що управління ПФУ в м.Конотопі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивача (а.с. 12 ).

      Суд , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

    У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни (а.с. 5, 6) та має право на пільги, встановлені законодавством  для дітей війни.

        Даний факт відповідачем  не оспорюється.

              Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                Статтею 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визначено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

       Відповідач не заперечує, що розрахунок та виплата щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни»  покладені на  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі,  яке і має бути відповідачем по даній справі.    

 Пунктом 41  розділом  П Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону була  викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального     захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої     для учасників війни.

    Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008 рік у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень  ст. 65 розділу І, п.п. 61, 62,63, 66 розділу П, п. 3 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  визнані неконституційними  положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».          

    Законом України “ Про Державний бюджет України на 2009 рік” та “Про Державний бюджет України на 2010 рік”дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист  дітей війни ” не було зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України “ Про Державний бюджет на 2009 рік” та ч. 2 ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік  , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються  відповідними законами України, цим Законом, та нормативно- правовими актами Кабінету  Міністрів України. Відповідним законом, який  встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України  “ Про соціальний захист дітей війни” .

          Ст. 71 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право в 2009-2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

    Отже, нарахування та виплата в 2009 та 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

    В судовому засіданні було встановлено, що позивачці в 2009 – 2010 роках здійснювалася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с. 15).

    Тому, виходячи із системного аналізу діючого законодавства, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно та в січні - травні 2010 року включно   повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Крім того, ч. 1 - 4 ст. 8 ЦПК України  визначено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні акти, прийняті на підставі Конституції, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені  Конституцією  та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

    Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, слід зазначити наступне.

    Сторонами не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком  визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

    З огляду на викладене, потрібно вважати необгрунтованими доводи Пенсійного фонду щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої  ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

За таких обставин, суд вважає, що в 2009-2010 роках  відповідачем було допущено порушення прав позивачки  щодо права на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Відповідно до Закону України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України» ,  Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії  приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

  Таким чином,  рішення про призначення та перерахунок пенсії позивачці , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління пенсійного фонду  України в м. Конотопі , за місцем проживання позивачки.

  Враховуючи викладена, слід стягнути з  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі  на користь позивачки підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за  період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно та з 1 січня 2010 року по 31 травня 2010 року включно, виходячи з розмірів встановленого прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність  на 2009рік: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн., на 2010 рік: з 1 січня – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн.  з урахуванням здійснених за ці періоди виплат.  

          Судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. слід стягнути на користь позивачки за рахунок  держави, оскільки відповідач в силу ст. 4 Декрету “Про державне мито “ звільнений від його сплати,   а   витрати з ІТЗ слід стягнути з відповідача на користь позивачки, оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.

              На підставі викладеного  та  керуючись  ст.ст. 19, 22, 64,  124, 152 Конституції України,  ст. ст. 61, 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законами України «Про державний бюджет України на 2009, 2010 роки», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,   Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України»,   ст.ст. 8-15, 60, 81, 88 , 212, 214-215 ЦПК України,

                                                       ВИРІШИВ:

      Задовольнити позовні вимоги  ОСОБА_1.            

  Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру  мінімальної пенсії за  віком, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове  державне пенсійне  страхування “, за періоди з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, з 1 січня 2010 року по 31 травня 2010 року включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат.

          Стягнути на користь ОСОБА_1  з Державного бюджету  України  витрати зі сплати  судового збору  в розмірі  51 грн., з управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі - витрати  з інформаційно -технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

            Рішення може бути оскаржене  до  апеляційного  суду Сумської області  через Конотопський міськрайонний суд  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з  дня складання  повного рішення, а апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Конотопського

міськрайонного суду                                                                                      І.Є.Разумова