ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2010 року Справа № Б26/15/118/01
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,
секретар судового засідання –Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від боржника –Корсун С.О., довіреність від 04 листопада 2009 року № 250/2-52;
від кредитора –Чорногорець Є.А., довіреність від 04 липня 2008 року № 138/10;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, м.Київ
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2010 року у справі № Б26/15/118/01
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрінмет”, м.Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського”, м.Дніпропетровськ
про визнання банкрутом,
за заявою Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про визнання недійсною мирової угоди, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2010 року у справі № Б26/15/118/01 (судді Камша Н.М., Калениченко Л.М., Полєв Д.М.) відхилено заяву Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про визнання недійсною мирової угоди у справі про банкрутство ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського”.
При винесенні ухвали суд виходив із відсутності підстав для визнання мирової угоди недійсною.
Не погодившись із вказаною ухвалою, кредитор ДП НАЕК “Енергоатом”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу скасувати, визнати мирову угоду недійсною та поновити провадження у справі.
В апеляційній скарзі заявник зазначає про порушення принципу рівності прав кредиторів однієї черги при виконанні умов мирової угоди, недопустимість дострокового погашення боржником вимог окремих кредиторів та вказує, що мирова угода не направлена на настання правових наслідків, що нею обумовлені, тобто на погашення заборгованості з відстрочкою та розстрочкою оплати.
Боржник –ВАТ “ДМЗ ім.Петровського”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, ухвалу вважає законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити. У поданому відзиві зазначає, що строк виконання зобов’язань перед кредиторами за умовами мирової угоди ще не наступив, а тому заявником необґрунтовано поставлено питання про порушення умов виконання мирової угоди.
Вислухавши пояснення представників заявника та боржника, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Провадження у справі про банкрутство ВАТ “Дніпропетровський металургій завод ім.Петровського” порушено за заявою ТОВ ПФК “Укрінмет” ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2001 року.
27 листопада 2001 року господарським судом затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 19 грудня 2005 року у справі № Б26/15/118/01 затверджено мирову угоду від 25 квітня 2005 року, провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09 серпня 2006 року та постановою Верховного Суду України від 31 жовтня 2006 року вказану ухвалу від 19 грудня 2005 року залишено без змін.
В березні 2010 року кредитором ДП НАЕК “Енергоатом” до господарського суду подано заяву про визнання мирової угоди недійсною.
В обґрунтування свого звернення заявник зазначив про погашення заборгованості перед окремими кредиторами в іншому порядку, ніж передбаченому мировою угодою, у зв’язку з чим кредитор вважає, що мирова угода не була направлена на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні заяви ДП НАЕК “Енергоатом”.
Як встановлено ч.1 ст.39 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.
Підставою недійсності правочину відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити нормам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вірно зазначено господарським судом, під час укладення мирової угоди від 25 квітня 2005 року її сторонами додержано вимоги, встановлені ст.203 ЦК України, тому підстави для визнання мирової угоди недійсною відсутні.
Доводи заявника ДП НАЕК “Енергоатом” про те, що мирова угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, правомірно відхилені господарським судом як безпідставні.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мировою угодою є домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов’язання за угодою сторін; згідно ч.1 ст.35 Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Відповідно до ст.4 Закону про банкрутство мирова угода відноситься до судових процедур, що застосовуються до боржника у справі про банкрутство.
Метою укладення мирової угоди у справі про банкрутство є встановлення порядку, розміру і строків виконання зобов’язань боржника перед кредиторами на умовах відстрочки, розстрочки або прощення (списання) боргів з метою відновлення платоспроможності боржника. Отже, правовими наслідками мирової угоди є погашення заборгованості боржника перед кредиторами та відновлення його платоспроможності.
Умовами мирової угоди від 25 квітня 2005 року закріплено, що боржник має почати здійснювати розрахунки із кредиторами через 10 років після набрання чинності мировою угодою та повністю задовольнити вимоги кредиторів протягом 20 років з дати початку розрахунків і оплачувати заборгованість щорічно рівними частками у грошовій формі.
Враховуючи, що мирова угода набрала чинності 09 серпня 2006 року, строк виконання боржником зобов’язань з погашення боргу перед кредиторами починається 09 серпня 2016 року і до цього часу права кредиторів щодо отримання погашення боргу не є порушеними.
Посилання кредитора у заяві та апеляційній скарзі на недопустимість дострокового погашення заборгованості перед окремим кредиторами без додержання принципу рівності прав кредиторів однієї черги судовою відхиляються, оскільки недійсним правочин може бути визнаний у разі недодержання вимог закону при його вчиненні, а порушення умов правочину при його виконанні не свідчать про його недійсність.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, а підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2010 року у справі № Б26/15/118/01 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” –без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді Л.М.Білецька
І.М.Науменко