ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2010 р. Справа № 12/148-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Феськовій М.Ю. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_2 - підприємця,
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м.Київ
на рішення господарського суду Вінницької області
від "23" лютого 2010 р. по, у справі № 12/148-08 (суддя Кожухар М.С.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м.Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Тульчин Вінницької області
про стягнення 40110,27грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 23.02.2010р. у справі №12/148-08 в позові Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40110,27грн., з яких: 9726,06грн. - основний борг, що виник внаслідок невиконання договору фінансового лізингу, 1497,88грн. - пеня, 27642,52грн. - штраф, 1050,94грн. - інфляційні нарахування та 192,87грн. - 3% річних, відмовлено.
Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення- про задоволення позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу (т.2, а.с.140-141), позивач зазначає, зокрема, наступне:
- відповідно до приписів ст.ст.32, 33 ГПК України, позивачем було подано усі необхідні докази на підтвердження своїх вимог, зокрема, договір фінансового лізингу від 29.01.2008р. №LА 08000026 з додатками, рахунки-фактури, акт приймання-передачі, акт повернення предмета лізингу;
- висновком судової експертизи підтверджено факт підписання відповідачем договору фінансового лізингу від 29.01.2008р. №LА 08000026, проте, встановити виконаний підпис від імені відповідача в акті повернення предмета лізингу від 08.04.2008р. не виявилося можливим, а тому, висновок судової експертизи не можна визнати таким, що встановлює спірні обставини справи, й згідно ст.42 ГПК України господарський суд при необхідності може призначити повторну судову експертизу, чого господарським судом Вінницької області зроблено не було, чим порушено вимоги ст.43 ГПК України щодо принципу всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Представник позивача на виклик в судове засідання не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.
Враховуючи, що позивач був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом надсилання копії судової ухвали від 12.04.2010р., якою розгляд апеляційної скарги було призначено на 11.05.2010р., про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції за 13.04.2010р., беручи до уваги положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, а також ст.96 цього Кодексу, яка не встановлює обов'язку сторони подавати письмовий відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності письмового відзиву відповідача на апеляційну скаргу та без участі представника позивача.
Відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважаючи оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
05.05.2010р. на адресу суду апеляційної інстанції від Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" надійшло клопотання про призначення по справі додаткової почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставити питання щодо вчинення підпису гр. ОСОБА_2 в акті повернення Предмета лізингу від 08.04.2008р. до договору фінансового лізингу від 29.01.2008р. №LА 08000026 від імені лізингооднржувача (т.2, а.с.148-149).
Колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись ст.42 ГПК України, відхилила клопотання ЗАТ "Єврофінанс" про призначення по справі додаткової почеркознавчої експертизи, оскільки на поставлені позивачем питання надана відповідь у висновку судової почеркознавчої експертизи від 10.07.2009р. №1530 (а.с.49-51).
Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" (Лізингодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №LА 08000026 (т.1, а.с.75-85).
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу.
Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п.п.1.1 договору лізингодавець зобов'язується надати, а лізингоодержувач прийняти предмет лізингу згідно додатку №1 на умовах цього договору.
Всі додатки до цього договору є його невід'ємними частинами (п.2.1. договору).
Згідно п.п. 3.1 договору всі платежі згідно цього договору мають бути нараховані та сплачені в українській гривні із врахуванням умов, вказаних у цьому договорі та додатку №2 до нього.
Відповідно до п. 12.8 додатку №2 до договору усі зміни, доповнення, поправки та додатки до договору мають бути складені у письмовому вигляді в формі додаткових угод, укладених уповноваженими представниками сторін.
Разом з договором сторонами підписано додаток №1 "Специфікація предмету лізингу", додаток №2 "Загальні умови договору фінансового лізнгу", додаток № 3 "Визначення нормального зносу", додаток № 4 "Щомісячні лізингові платежі", додаток № 5 "Загальні умови страхування" (т.1, а.с. 76-85).
20.11.2009р. (згідно дати на штемпелі відділення поштового зв'язку на конверті, в якому позовну заяву було надіслано до господарського суду Вінницької області, т.1, а.с.30) Закрите акціонерне товариство "Єврофінанс" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40110,27грн. (а.с.2-4).
Обґрунтовуючи позов, ЗАТ"Єврофінанс" зазначає, що на виконання умов договору фінансового лізингу №LА 08000026 від 29.01.2008р. відповідно до акту приймання-передачі лізингу від 01.03.2008р. ним було надано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 автомобіль Voikswagen Passat В6, реєстраційний НОМЕР_2, вартістю 166600,51грн. й відповідно до умов договору відповідач мав щомісячно сплачувати суму, що еквівалентна 1520,49 доларів США, що на дату підписання складало 7727,13грн., однак, протягом березня- квітня 2008 року відповідач, всупереч п.8.2 додатку №2 до договору, не здійснив жодного платежу у зв'язку з чим позивач зажадав повернення предмету лізингу; 08.04.2008р. відповідач повернув предмет лізингу (акт повернення предмета лізингу від 08.04.2008р. ,т.1, а.с.74), проте не сплатив за його користування.
Заявою від 26.12.2008р. позивач уточнив свої позовні вимоги й просив стягнути з відповідача на свою користь 9726,06грн. заборгованості, 12532,29грн. збитків, 1050,94грн. інфляційних втрат, 1497,88грн. пені, 27642,52грн. штрафу, 192,87грн. - 3% річних, а всього 52642,56грн. (т.1, а.с.51-50), тобто фактично збільшив розмір позовних вимог на суму 12532,29грн. збитків, проте, як свідчать матеріали справи, державне мито із збільшених позовних вимог не сплачене та суд першої інстанції не прийняв їх до розгляду, розглянувши позовні вимоги ЗАТ "Єврофінанс", зазначені у позовній заяві.
Як вже вказувалось вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 23.02.2010р. у справі №12/148-08 в позові відмовлено, з чим також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2009р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було подано до господарського суду Вінницької області клопотання про призначення по справі судової експертизи вчинених від його імені підписів на поданих позивачем документах та про витребування додаткових доказів по справі (т.1, а.с.67-68).
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.02.2009р. у справі №12/148-08 задоволено клопотання відповідача й призначено у справі комплексну судову експертизу, а саме: почеркознавчу експертизу підписів, що вчинені від імені ОСОБА_2 на договорі фінансового лізингу №LА 08000026 від 29.01.2008р., Додатках №1, №2, №3, №4 та №5 до договору фінансового лізингу №LА 08000026 від 29.01.2008р., акті приймання-передачі предмета лізингу від 01.03.2008р., акті повернення предмета лізингу від 08.04.2008р. та технічну експертизу вказаних документів (т.2, а.с.31-32).
Висновком № 1530 судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 в графі "Лізингоодержувач" в договорі фінансового лізингу №LА 08000026 від 29.01.2008р., Додатках №1, №2, №3, №4 та №5 до цього договору виконані самим ОСОБА_2, а встановити, виконаний підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Лізингоодержувач" в акті повернення предмету лізингу від 08.04.2008р. до договору фінансового лізингу №LА 08000026 від 29.01.2008р. самим ОСОБА_2, чи іншою особою не виявилось можливим (т.2, а.с.49-51).
Як вбачається з висновку №1531/1532 судово-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в акті приймання-передачі предмета лізингу від 01.03.08р. до договору лізингу № LА0800002 29.01.08 р. підпис від імені ОСОБА_2 (Лізингоодержувача), виконаний не рукописом, а є зображенням (копією), виконаним за допомогою копіювально-множного апарата; для виготовлення зображення підпису від імені ОСОБА_2, що знаходиться в акті приймання- передачі предмета лізингу від 01.03.08р., був використаний підпис від імені ОСОБА_2, котрий розташований в Додатку № 2 до договору фінансового лізингу LА0800002 від 29.01.08 р. - "Загальні умови договору фінансового лізингу" (т.2, а.с. 79-83).
Підтверджуючи факт передачі відповідачу предмету лізингу, позивач посилається на заказ-наряд ТОВ "Джерман-Центр" від 03.04.2008р., відповідно до якого ОСОБА_2 замовляв послуги цього товариства з технічного обслуговування автомобіля моделі 3CZ8ZO, номерний знак НОМЕР_3 номер кузова НОМЕР_1 (т.1, а.с.133).
Однак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заказ-наряд не підтверджує факт користування відповідачем предметом лізингу, оскільки договір фінансового лізингу не містить ідентифікаційних ознак транспортного засобу, що мав передаватись в якості предмета лізингу, а акти приймання-передачі предмета лізингу від 01.03.2008р. (т.1, а.с.73) та повернення предмета лізингу від 08.04.2008р. (т.1, а.с.74) згідно з висновками експертиз не можуть бути прийняті в якості доказів по справі.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Однак, всупереч наведеним нормам позивачем не подано до суду належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Оцінивши доводи сторін, наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 23.02.2010р. даній справі є обґрунтованим та законним, а тому його слід залишити без змін.
Доводи ж апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" спростовуються наведеним вище, не є переконливими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 23 лютого 2010 року у справі №12/148-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м.Київ - без задоволення.
2. Справу №12/148-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.