ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2010 р. Справа № 11/60-Д
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Феськовій М.Ю. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Шегеди О.В. - керівника фермерського господарства,
від відповідача: Жигори І.М. - голови ліквідаційної комісії,
від третіх осіб:
- начальника КП Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради: Сечіна С.М. (посвідчення №135), що брав участь в судому засіданні 06.05.2010р.,
- ОСОБА_5: ОСОБА_6 - представника за довіреністю від 01.10.2009р.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5, м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "10" вересня 2009 р. у справі № 11/60-Д (суддя Маріщенко Л.О.)
за позовом Фермерського господарства "Шегеда", с.Забріддя Черняхівського району Житомирської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, м.Житомир
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Забріддя", с.Забріддя Черняхівського району Житомирської області
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- гр.ОСОБА_5, м.Житомир
про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна від 01.12.2005р.,
з перервою в судовому засіданні з 06.05.2010р. по 25.05.2010р., відповідно до ст.77 ГПК України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.09.2009р. у справі №11/60-Д позов Фермерського господарства "Шегеда" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Забріддя задоволено та визнано дійсним договір купівлі-продажу №1 від 01.12.2005р., укладений між СВК "Забріддя" та Фермерським господарством "Шегеда".
З апеляційною скаргою на вказане рішення до суду звернулась гр.ОСОБА_5, вважаючи, що дане рішення порушує її права та інтереси, як власника частини майна, що увійшло до предмета договору купівлі-продажу, який є предметом спору, а саме: автомобіля ЗІЛ-ММЗ, 45021 6055 жин.
При цьому, звертаючись з апеляційною скаргою, гр.ОСОБА_5 надала ксерокопію свідоцтва про реєстрацію автомобіля ЗІЛ-ММЗ, 45021, номер шасі НОМЕР_1, реєстр.НОМЕР_2 (т.1 а.с.88), який, за твердженням цієї громадянки, відчужено за спірним договором.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу №1 від 01.12.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, за накладною від 21.12.2005р. (т.1 а.с.8) відповідач передав позивачу автомобіль ЗІЛ-ММЗ-45021, шасі №НОМЕР_1, д.н.НОМЕР_3, який 19.09.2008р. зареєстрований за гр.ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.88), адвокатським запитом №105 від 29.12.2009р. до начальника Житомирського ВРЕР УДАІ у Житомирській області щодо надання інформації по реєстрації автомобіля ЗІЛ ММЗ 45021 д.н.НОМЕР_3., відповіддю Житомирського ВРЕР УДАІ у Житомирській області №6/65 від 15.01.2010р. на цей запит, де повідомляється про реєстрацію 19.09.2008р. вищевказаного автомобіля за ОСОБА_5 (т.1 а.с.146,147).
Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення, яке зачіпає права гр.ОСОБА_5
У зв'язку з цим ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.11.2009р. гр.ОСОБА_5 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та прийнято апеляційну скаргу до провадження.
Третя особа - КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" - у відзиві №823 від 17.03.2010р. на апеляційну скаргу (т.1 а.с.102-103) погодилась з вимогою гр.ОСОБА_5 про скасування судового рішення у даній справі, посилаючись на те, що спірний договір купівлі-продажу від 01.12.2005р. нотаріально не посвідчений, хоча його предметом є, зокрема, нерухоме майно. Відтак, як стверджує третя особа, суд першої інстанції повинен був дійти висновку, що правила статті 220 ЦК України, якою встановлено можливість визнання в судовому порядку договорів дійсними, не поширюються на договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому апеляційним господарським судом 18.03.2010р. за вх.№02-01/1847/10, заперечив проти останньої, вважаючи її безпідставною та надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Враховуючи, що ст.96 ГПК України не встановлює обов'язку сторони подавати письмовий відзив на апеляційну скаргу, беручи до уваги положення ст.101 цього Кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності письмового відзиву відповідача на апеляційну скаргу за наявними в матеріалах справи доказами.
Представник третьої особи (гр.ОСОБА_5.) в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважає рішення місцевого господарського суду від 10.09.2009р. у даній справі прийнятим з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим просить його скасувати в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.12.2005р. в частині належного ОСОБА_5 майна та прийняти новий судовий акт, яким відмовити у задоволенні позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.12.2005р. в частині продажу автомобіля ЗІЛ державний №6055 ЖИН.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача також не погоджується з апеляційною скаргою, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить рішення господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" підтримав доводи апеляційної скарги гр.ОСОБА_5 Вважає рішення місцевого господарського суду незаконним, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким у позові ФГ "Шегеда" відмовити. Вказав, що договір купівлі-продажу №1 від 01.12.2005р. є нікчемним, оскільки він не зареєстрований відповідно до норм чинного законодавства.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за договором купівлі-продажу №1 від 01.12.2005р., укладеним між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Забріддя" та Фермерським господарством "Шегеда" (т.1 а.с.8) СВК "Забріддя" (за договором "продавець") зобов'язалось передати у власність ФГ "Шегеда" (за договором "покупець"), а покупець, в свою чергу, - прийняти та оплатити наведені нижче основні засоби, що надалі іменуються – майно, а саме: відгодівельник кам'яний; конюшню; корівник; кузню; пункт штучного осіменіння; молочний насос; оприскувач ОВП-2000; сівалку СО-4,2; токарний станок; автомобіль ГАЗ-53; автомобіль САЗ-3507 8332; автомобіль ГАЗ-66 (пожежний); автомобіль ЗІЛ-ММЗ 45021 НОМЕР_3; автомобіль ЗІЛ-43412 88-76; автомобіль УАЗ 46910-61; автомобіль УАЗ 469 22-28; комбайн " Нива" у кількості 3-х одиниць; трактор МТЗ-80; трактор МТЗ-82; трактор Т-150.
Ціна майна за договором становить 78300,00грн. в тому числі ПДВ - 13060,00грн.
Відповідно до п. 2.1. Договору, покупець зобов'язаний здійснити оплату майна в три етапи:
1 етап - 35000,00 грн. - до 01.03.2006р.;
2 етап - 20000,00 грн. - до 30.09.2006р.;
3 етап - 23360,00 грн. - до 30.09.2007р.
25.12.2005р. по накладних №4-7 від 25.12.2005р. (т.1 а.с.9-12)Фермерським господарством "Шегеда" від СВК "Забріддя" було отримано майно на суму 78300,00грн.
Як свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів, засвідчених печаткою СВК "Забріддя" (т.1 а.с.13), 24.02.2006р., 27.02.2006р., 28.02.2006р. та 01.03.2006р. ФГ "Шегеда здійснило оплату за майно в сумі 35185,00грн.
27.12.2007р. СВК "Забріддя" в особі голови Жигори І.М. та ФГ "Шелега" в особі голови Шегеди О.В. склали та підпісали акт про проведення взаєморозрахунків (т.1 а.с.14), відповідно до якого ФГ "Шегеда" провело закриття заборгованості по заробітній платі за СВК " Забріддя" на суму 20490,40 грн., перед пенсійним фондом в сумі 5784,17 грн., перед ТОВ "Коростишів-Льон" на суму 14000,00 грн. Сторони погодились провести закриття заборгованості ФГ "Шелега" перед СФК "Забріддя" по договору купівлі - продажу №1 від 01.12.2005р. в сумі 40175,00грн.
В травні 2009 року Фермерське господарство "Шегеда" звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Забріддя" про визнання дійним договору купівлі - продажу майна №1 від 01.12.2005р., укладеного між ним та відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, зокрема, що укладений між ним та відповідачем договір купівлі-продажу підлягав нотаріальному посвідченню, однак, відповідач, не зважаючи на письмові прохання фермерського господарства (т.1 а.с.37-42) ухиляється від нотаріального посвідчення договору, в зв'язку з чим, на підставі ст.220 Цивільного кодексу України такий договір, який сторонами виконано в повному обсязі, можна визнати дійсним у судовому порядку.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.45) не заперечив, що між ним та позивачем було укладено договір купівлі продажу, але стверджує, що ухилився від нотаріального посвідчення цього договору ненавмисно, оскільки вважав, що з врахуванням того, що обидві сторони договору являються суб'єктами підприємницької діяльності, то нотаріальне посвідчення договору не є обов'язковим, та помилково вважав, що покупець сам може здійснити оформлення та реєстрацію придбаного майна у відповідних органах.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.06.2009р. (т.1 а.с.72) було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради.
Судовою колегією враховується наступне.
Згідно із частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору визначені у ч.1 ст.220 ЦК України – такий правочин є нікчемним, він не породжує жодних правових наслідків.
Згідно з ч.2 цієї статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Проте, як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Як вбачається з договору купівлі-продажу №1 від 01.12.2005р., до його предмета входить як рухоме (автомобілі, сільськогосподарська техніка та обладнання), так і нерухоме майно (сільськогосподарські будівлі), а тому, вказаний договір, відповідно до вимог ст.657 ЦК України, підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, однак, з врахуванням того, що договір купівлі-продажу №1 від 01.12.2005р. нотаріально не посвідчений та не зареєстрований, його не можна вважати укладеним. Відтак, даний договір не створює для його сторін прав та обов'язків, а тому, вимога позивача про визнання цього договору дійсним є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що нерухоме майно, яке є предметом купівлі-продажу за договором №1 від 01.12.2005р., у встановленому законом порядку було зареєстроване за продавцем.
Щодо рухомого майна, в обгрунтування причин неподання доказів на підтвердження права власності на продане за договором купівлі-продажу від 01.12.2005р. майно, представник відповідача пояснив, усі документи на нерухоме майно були здані, оскільки право власності оформлялось на ФГ "Шегеда".
Господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, що, у відповідності до п.п.1,4 ч.1, п.3 ч.3 ст.104 ГПК України, є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу гр.ОСОБА_5 слід задовольнити: рішення місцевого господарського суду у даній справі слід скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення– про відмову в позові.
Відповідно до ст.49 ГПК України в зв'язку з відмовою в позові витрати з державного мита за подання позову, а також витрати з державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
В частині повернення позивачеві зайво сплачено державного мита в сумі 1483,00грн. рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки при зверненні позивача з даним позовом до суду державне мито підлягало сплаті, як з немайнової вимоги, в розмірі 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85,00грн., тоді як позивачем, як встановив місцевий господарський суд, було сплачено за подання позову 1568,00грн.
Керуючись ст.ст.101,103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5, м.Житомир задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 10 вересня 2009 року у справі №11/60-Д скасувати в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.12.2005р. №1, укладеного між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Забріддя" та Фермерським господарством "Шегеда" та прийняти нове рішення - в позові відмовити.
3. В решті рішення залишити без змін.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Шегеда" (12344, Житомирська обл., Черняхівський р-н., с.Забріддя, вулЧерняховська, 4, код 33557608) на користь ОСОБА_5 (10014, АДРЕСА_1 ) 42грн.50коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.
6. Визнати таким, що втратив чинність наказ господарського суду Житомирської області від 29.09.2009р. №11/60-Д.
7. Справу №11/60-Д повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя: Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4,5 - третім особам:
- КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради,
- гр.ОСОБА_5