КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
09.02.10 р. № 14/170
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Корсакової Г.В.
Мельника С. М.
при секретарі судового засідання: Данчук В. В.
за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 09.02.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2009 року,
у справі № 14/170 (судді –Іваницький О. Т.)
за позовомПрокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області, м. Черкаси,
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_3, смт. Градизьк,
простягнення 75513,60 грн.
в с т а н о в и в :
Прокуратура Черкаської області (далі по тексту –прокуратура) в інтересах держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області (далі по тексту –Управління, позивач) звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту –ФОП ОСОБА_3, відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної тваринному світу у розмірі 75513,60 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2009 року у справі № 14/170 (далі по тексту –Рішення) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із Рішенням, відповідач звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати Рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2009 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 на Рішення прийнято до провадження.
Прокурор та позивач скористалися наданим їм ст. 96 ГПК України правом на подання відзивів на апеляційну скаргу в яких просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених у відзивах на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснюється після оголошення в судових засіданнях 23.12.2009 року, 12.01.2010 року ухвал про відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні 26.01.2010 року.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Статтями 13, 57 ЗУ «Про тваринний світ»та Положення про Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області, останнє наділене повноваженнями по здійсненню державного регулювання і контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, вставлення лімітів, норм використання об’єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення рибальства та інших видів використання водних живих ресурсів, контроль додержання встановленого порядку обліку тварин та обліку їх використання і інше.
Згідно п. 8.17 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.02.1999 року, органи Держрибохорони мають право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення водних живих ресурсів.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зі змісту наведеної вище норми ЦК України вбачається, що завдання шкоди є підставою для здійснення цивільно-правового захисту, спрямованого на усунення порушеного права чи інтересу та покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Пунктом 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Відповідно до п. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен довести сам завдавач шкоди.
Відповідно до п. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зі змісту наведених вище норм ЦК України вбачається, що важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою божника та збитками потерпілої сторони. Якщо ж особа, яка вважає, що її права порушені, доведе, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, –наслідком такої протиправної дії, то у цьому разі є всі підстави стверджувати про наявність факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто позовні вимоги про захист порушеного права мають бути задоволеними.
Прокурор заявляє позов в інтересах Управління про відшкодування позадоговірної шкоди заподіяної тваринному світу.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 здійснює промисловий вилов риби на промислових ділянках Кременчуцького водосховища згідно ліцензії № 440657 від 03.11.2008 року.
Відповідно наказу Держкомрибгоспу від 26.12.2008 року № 755 «Про розподіл лімітів на квоти спеціального використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення у 2009 році», відповідачу виділена квота на 2009 рік для здійснення промислу у Кременчуцькому водосховищі водних живих ресурсів, в тому числі і судака, в кількості 500 кг.
11.06.2009 року ланковий рибалка ОСОБА_4, який працює по трудовій угоді у ФОП ОСОБА_3, вийшов риболовецьким судном на проведення рибодобувного промислу. Після зняття рибальських сіток та прибуття на рибоприймальний пункт «Зайцев»під час контрольного проведення зважування риби в присутності працівників держрибоохорони встановлено, що вказаною ланкою виловлено рибу різних видів, у тому числі судака, і кількості 216 шт. вагою 244 кг, що спричинило перевищення дозволеної до вилову квоти по судаку на 107 кг.
З акту виявлення та вилучення від 11.06.2009 року вбачається, що при здачі риби на РПП «Зайцев»у ФОП ОСОБА_3 було виявлено та вилучено до рішення суду риби судак 107 кг в кількості 216 шт., яка виявилась перевищеною дозволеної квоти на вилов ВЖР.
Згідно звіту ОСОБА_3 від 12.06.2009 року щодо вилову риби та інших водних живих ресурсів, станом на 11.06.2009 року, відповідачем було виловлено риби судака у кількості 607 кг., в той час як квота становила 500 кг.
Відповідно до заяви ФОП ОСОБА_3 від 31.08.2009 року, адресованого начальнику Головного державного управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області, відповідач просить зарахувати перелов квоти судака вагою 107 кг. в рахунок додаткової квоти, виділеної відповідачу 17.06.2009 року на вилов 1 тони судака звичайного.
Відповідно до вимог ст. 34 ЗУ «Про тваринний світ», користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу.
У відповідності з ч. 2 пп. 6.1.1.1 п. 6 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України затверджених наказом Державного комітету рибного господарства за № 33 від 18.03.1999 року, при здійсненні промислу водних живих ресурсів, користувач зобов’язаний не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що ФОП ОСОБА_3 11.06.2009 року було незаконного вилучення з водних об'єктів риби судак вагою 107 кг в кількості 216 штук.
Відповідно до п. 1.3. Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 248/273 від 12.07.2004 року, підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об'єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що факт заподіяння шкоди рибному господарству підтверджується представленим Управлінням актом виявлення та вилучення від 11.06.2009 року, який підписаний державним інспектором Кононенко В. В. та районним інспектором Осадчука О. О., дільничним інспектором Шаповал О. О. у присутності понятих ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Відповідно до п.3.6. Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, заяву щодо виділення додаткових (до попередньо виділених) квот користувачу протягом поточного року Укрдержрибгосп (за наявності резерву ліміту) розглядає за умови використання користувачем не менше 70 відсотків отриманої квоти та в разі прилову інших видів риб або організації промислу видів, не передбачених основною квотою.
Отже, ФОП ОСОБА_3 була зобов’язана подати заяву щодо виділення додаткових квот користувачу протягом поточного року Укрдержрибгосп (за наявності резерву ліміту) розглядає за умови використання користувачем не менше 70 відсотків отриманої квоти.
Відповідно до журналу обліку прийнятих риб та інших водних живих ресурсів за 2009 рік № 63 станом на 09.06.2009 року відповідачем виловлено риби судак було вилучено даного виду риби в кількості 358 кг., що становить 71,6 % від квоти.
Однак, як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_3 подала відповідну заяву про виділення додаткової квоти лише 12.06.2009 року, тобто вже після перевищення обсягу вилучення виділених квот на рибу породи судак.
Таким чином на думку колегії суддів факт отримання відповідачем 17.06.2009 року додаткової квоти на вилов риби судак не спростовує наявність протиправної поведінки ФОП ОСОБА_3, яка виявилась у вилові риби судак понад дозволеної квоти.
Згідно п. 1.2. Методики, методика призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.
Відповідно до п. 1.4. Методики розрахунку збитків, збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.
На підставі викладених приписів чинного законодавства місцевий господарський суд у цій справі дійшов правильного висновку про правомірність застосування позивачем Методики для розрахунку шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки внаслідок порушення відповідачем вимог законодавства щодо охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 1.4. Методики, збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об'єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.
На підставі викладених приписів чинного законодавства місцевий господарський суд у цій справі дійшов правильного висновку про правомірність застосування позивачем Методики для розрахунку збитків, заподіяної незаконним вилученням відповідачем риби породи судак з водних об'єктів.
Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника щодо неправомірного застосування позивачем при здійсненні розрахунку середньої маси дорослої особини вагою 3,8 кг замість 2,01 кг., оскільки дана величина є табличною та наведена безпосередньо в Методиці.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду, вважає, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Управління до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 75513,60 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, збитки підраховано у відповідності з вимогами Методики та становлять 75513,60 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Полтавської області при прийнятті Рішення дотримано вимоги норм матеріального та процесуального права і доводи, викладені в цьому рішенні, є законними і обґрунтованими, а тому підстави для скасування вказаного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2009 року у справі № 14/170 залишити без задоволення, а зазначене рішення –без змін.
2. Копії ухвали апеляційного суду направити учасникам судового провадження.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Рудченко С.Г.
Судді:
Корсакова Г.В.
Мельник С. М.
Дата відправки 18.02.10