КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
16.02.10 р. № 8/127-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Корсакової Г.В.
Гаврилюк О.М
при секретарі судового засідання: Бойка А. А.,
за участю представників учасників судового провадження:
від позивача: не з’явились,
від відповідача: ОСОБА_3 –представник за дов. ВМВ № 353940 від 29.01.2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 20.10.2009 року,
у справі № 8/127-09 (суддя –Чорна Л. В.),
за позовомБориспільської міської ради, м. Бориспіль,
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Бориспіль
провизнання договору оренди землі припиненим, зобов’язання знести малу архітектурну форму та повернення земельної ділянки,
в с т а н о в и в:
Бориспільська міська рада (далі по тексту –Бориспільська міськрада., позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту –ФОП ОСОБА_4, відповідач) про визнання договору оренди землі припиненим, зобов’язання знести малу архітектурну форму та повернення земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.10.2009 року у справі № 8/127-09 (далі по тексту –Рішення) в частині визнання договору оренди земельної ділянки припиненим провадження у справі припинено, у решті позовних вимог –відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якому просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.10.2009 року у справі № 8/127-09 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 16.11.2009 року апеляційну скаргу Бориспільської міськради на Рішення прийнято до провадження.
Розгляд справи здійснюється після оголошення в судовому засіданні 16.12.2009 року, 12.01.2010 року та 29.01.2010 року ухвал про відкладення розгляду справи.
Відповідач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить Рішення залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду склад колегії суддів змінювався, розгляд справи здійснюється у складі суддів: Рудченка С. Г., Корсакової Г. В. та Гаврилюка О. М.
Позивач не забезпечив явку своїх представників в судове засідання, про поважність причин неявки в суд не повідомив, хоча про час, дату та місце засідання суду належним чином був повідомлений направленим за його місцезнаходженням копією ухвали суду, тому колегією суддів у відповідності до ст. 75 ГПК України було вирішено здійснити розгляд справи без участі представників Бориспільської міськради за наявними в матеріалах справи доказами.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне:
–29.04.2004 року між Бориспільською міськрадою (далі по тексту –орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (далі по тексту –орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комерційного використання, яка знаходиться по вул. Київський шлях (район кінотеатру «Дружба») в м. Борисполі Київської області (далі по тексту –Договір);
–згідно п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0018 га;
–згідно п. 3. Договору, на земельній ділянці знаходиться об'єкти нерухомого майна: торговий кіоск;
–пунктом 5 Договору передбачено, що Договір укладено на 5 (п'ять) років, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;
–відповідно до п. 14 Договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі;
–04.03.2009 року відповідач звернувся до позивача з листом про намір продовження строку дії договору оренди;
–рішенням Бориспільської міської ради №5748-50-V від 16.04.2009 року продовжено дію договору оренди землі від 29.04.2004 року до 31 грудня 2009 року;
–згідно п. 2 зазначеного рішення, вирішено відповідачу укласти додатковий договір до договору оренди землі до 07.05.2009 року;
–відповідно до п. 3 зазначеного рішення, міському голові підписати додаткову угоду про продовження дії договору оренди землі від 29.04.2004 року;
–у разі не заключення до 07.05.2009 року додаткового договору до договору оренди землі від 29.04.2004 року договір вважається припиненим.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимог в частині визнання припиненим Договір, посилається на те, що строк дії Договору закінчився, а додаткової угоди щодо продовження терміну його дії не укладено.
Місцевий господарський суд, керуючись п. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у даній частині позову припинив.
Проте колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Частина 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. Під захист цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
Під захист цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Проте, заявлена позивачем вимога про визнання Договору припиненим не відповідають способам захисту прав суб'єктів господарювання, передбачених приписами ст.16 ЦК України.
Вимога про встановлення факту визнання Договору припиненим не призводить до поновлення порушених прав й така вимога не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі, оскільки вимога про визнання Договору припиненим є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення, а цей факт може встановлюватися судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Також колегія суддів відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача підписати акт прийому-передачі земельної ділянки, виходячи з наступного.
Заявлена вимога про зобов’язання підписати акт прийому-передачі земельної ділянки за Договором не може бути предметом позову, оскільки такий акт є доказом підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не є матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача, на підставі якої суд приймає рішення.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2009 року у справі за позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»до Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» про зобов’язання підписати акти.
Також колегія суддів вважає, що наявність права на пред’явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій України»є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з’ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав особи, яка звернулася до суду з позовом.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Якщо ж особа, яка вважає, що її права порушені невиконанням іншої особи своїх зобов’язань, не зверталася з відповідною вимогою до іншої сторони, то у цьому разі немає підстав стверджувати про існування спору між сторонами, тобто факту порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто подання позову про захист порушеного права є передчасним.
Як вбачається з позову, «предметом розгляду є земельна ділянка, яка підлягає поверненню у тому самому вигляду та у тому самому стані, в якому вона була надана відповідачу».
Тобто, сам позивач зазначає, що повернення земельної ділянки є «первинною»вимогою, а у якому стані –«вторинною», а тому питання щодо знесення малої архітектурної форми не може розглядатися до вирішення питання щодо повернення спірної земельної ділянки, на якій розміщена зазначена архітектурна форма.
Факт невирішення «первинної»вимоги підтверджується також вимогою позивача щодо зобов’язання підписати акт прийому-передачі спірної земельної ділянки.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що подання позову про зобов’язання відповідача знести встановленому малу архітектурну форму –є передчасним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а місцевим господарським судом помилкового припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання Договору припиненим, а тому рішення господарського суду Київської області підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Бориспільської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 20.10.2009 року у справі № 8/127-09 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 20.07.2007 року у справі № 06/2770 в частині припинення провадження у справі –скасувати, та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Бориспільської міської ради про визнання договору оренди землі від 29.04.2004 року припиненим –відмовити.
3. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 20.10.2009 року у справі № 8/127-09 залишити без змін.
4. Копію постанови надіслати учасникам судового провадження.
5. Матеріали справи № 8/127-09 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Рудченко С.Г.
Судді:
Корсакова Г.В.
Гаврилюк О.М
Дата відправки 09.03.10