КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01601, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
23.04.10 Справа № 25/207/10/263-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Майданевич А.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Гаврилюк О.М
Корсакової Г.В.
за участю представників :
від позивача: Бойко В.М. - представник;
від відповідача: Палій О.Л. - представник;
від третьої особи: Конопко А.Й. –громадянин,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»на рішення господарського суду Київської області від 19.01.2010 року,
у справі № 25/207/10/263-09 (суддя Привалов А.І.)
за позовом відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ,
до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Фастів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: громадянин Конопко Анатолій Йосипович, м. Хмільник, Вінницька область,
про стягнення 112 828,80 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 19.01.2009 року по справі № 25/207/10/263-09 відмовлено у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(далі - позивач) до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі –відповідач), за участю третьої особи –громадянина Конопка А.Й. про стягнення 112 828,80 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням господарського суду Київської області, відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк»звернулося до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю. В своїх доводах заявник посилався на те, що при винесені рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»на підставі ст. 96 ГПК України надіслало відзив на апеляційну скаргу в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ВАТ «Кредитпромбанк»на рішення господарського суду Київської області від 19.01.2010 року у справі № 25/207/10/263-09 відмовити повністю, рішення залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 19.01.2010 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення й підтримав відзив на апеляційну скаргу та просив рішення господарського суду Київської області від 19.01.2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»- без задоволення.
Третя особа - Конопко Анатолій Йосипович, в судовому засіданні надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 19.01.2010 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Київським міжобласним апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2008 року між АТ «Українська пожежно-страхова компанія»та громадянином Конопко Анатолієм Йосиповичем укладено договір страхування від нещасного випадку серія БНВ № 50/12619, на підставі ЗУ «Про страхування»та Правил добровільного страхування від нещасних випадків АТ «Українська пожежно-страхова компанія», затверджених правлінням АТ «Українська пожежно-страхова компанія»29.11.2006 року (а.с. 6, т. 1).
Названий вище договір страхування було укладено на виконання вимог п. 3.5. кредитного договору № 1.15ВН/6/08-А, який укладено між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»в особі ТВБВ № 4 Вінницької філії та громадянином ОСОБА_5 (а.с. 7-9, т.1)
Згідно умов вказаного вище договору страхування, відповідач (страхувальник) взяв на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму (її частину) в порядку, передбаченому даним договором, а третя особа - громадянин Конопко А.Й. взяв на себе зобов’язання сплачувати страхові платежі у визначені цим договором терміни та виконувати інші умови договору.
Об’єктом страхування за цим договором є майнові інтереси, що пов’язані із життям, здоров’ям та працездатністю застрахованої особи, тобто громадянина Конопка А.Й.
Відповідно до п. 1.4. договору страхування від 25.01.2008 року страхова сума за договором дорівнює сумі одержаного кредиту, що становить 161 184,00 грн.
Згідно п. 1.6 договору страхування страховим випадком визнається вперше встановлена застрахованій особі внаслідок нещасного випадку інвалідність І-ї та ІІ-ї групи.
Пунктом 4.5. договору визначено, що при наявності простроченої заборгованості страхувальника за кредитним договором, зазначеному в договорі страхування, страхова виплата більше 2000 грн. сплачується вигодонабувачу в рахунок погашення простроченої заборгованості страхувальника за кредитним договором.
З матеріалів справи вбачається, що єдиним вигодонабувачем за договором страхування від 25.01.2008 року серія БНВ № 50/12619 - є відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк».
08.06.2008 року, під час дії договору страхування, з громадянином Конопко А.Й. стався нещасний випадок. Про те, що вказана подія трапилася саме 08.06.2008 року підтверджується витягом із журналу викликів швидкої допомоги (а.с.118-119,т.2) та листом - повідомленням Хмільницької станції швидкої медичної допомоги від 11.11.2009 року (а.с.132,т.2).
Як вбачається із записів медичної картки амбулаторного хворого з 15.06.2008 року по 08.10.2008 року, Хмільницькою центральною районною лікарнею визначено, що травму Конопко А.Й. отримано в побуті (падіння з драбини) (а.с. 40-59, т. 1).
Згідно довідки серії АС №00001544 медико-соціальною експертною комісією Вінницької області 10.10.2008 року громадянину Конопко А.Й. встановлено II групу інвалідності.
Підставами для звернення до суду стало те, що, на переконання позивача, відповідачем порушено свої зобов’язання по виплаті страхової суми, які визначені умовами п. 2.4. договору страхування. Відтак, на думку позивача, відповідач зобов’язаний сплатити страхову виплату в розмірі 70 % від страхової суми, що становить 112 828,80 грн.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог та вимог, які викладені позивачем в апеляційній скарзі, відповідач посилався на те, що в порушення умов договору страхування від нещасного випадку серії БНВ № 50/12619 від 25.01.2008 року страхувальником не було надано акт про нещасний випадок за формою НТ, а також несвоєчасно було повідомлено АТ «УПСК»про настання події, що може кваліфікуватися як страховий випадок, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для здійснення страхової виплати позивачу або громадянину Конопко А.Й.
При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано в встановленому порядку доказів на підтвердження виконання третьою особою умов договору страхування щодо подання відповідачу всіх документів, які підтверджують факт настання страхового випадку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, зазначає наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
У відповідності до п. 1.6 договору страхування визначено, що страховим випадком визнається вперше встановлена застрахованій особі внаслідок нещасного випадку інвалідність І-ї та ІІ-ї групи.
Частиною 3 пункту 2.4. договору страхування, страховик зобов’язаний у встановленому порядку розглянути письмову заяву страхувальника (застрахованої особи або вигодонабувача) з доданими до неї документами і виплатити страхову суму застрахованій особі або вигодонабувачу в строк, який не перевищує десяти банківських днів з дати одержання необхідних документів.
Відповідно до п. 2.5. договору страхування визначено, що у разі встановлення застрахованій особі, внаслідок нещасного випадку, інвалідності 2-ї групи інвалідності, страховик здійснює виплату за договором в розмірі 70 % страхової суми.
Нормами статті 8 ЗУ «Про страхування»визначено, що страховий випадок –це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. п. 3.3., 3.4. Правил добровільного страхування від нещасних випадків АТ «Українська пожежно-страхова компанія», затверджених правлінням АТ «УПСК»29.11.2006 року, які відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про страхування»визначають умови здійснення страхування за цим видом добровільного страхування, визначено, що страховим випадком є стійка втрата працездатності (інвалідність) внаслідок нещасного випадку. Події, передбачені в пункті 3.3. цих правил, визнаються страховими випадками, якщо вони стали прямим наслідком нещасного випадку, який стався в період дії договору страхування і підтверджується документами, виданими компетентними органами в установленому законом порядку (медичними установами, судом та т. і.) (а.с. 90, т.2).
Матеріалами справи, а саме, довідкою серії АС №00001544 медико-соціальної експертної комісії Вінницької області від 10.10.2008 року, підтверджується, що громадянину Конопко А.Й. встановлено II групу інвалідності.
Відповідно до довідки Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 20.04.2010 року № 0178/1 вбачається, що причиною встановлення 10.10.2008 року Конопко Анатолію Йосиповичу інвалідності другої групи була травма в результаті нещасного випадку, що стався 08.06.2008 року.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт настання 10.10.2008 року страхового випадку (встановлення 2-ї групи інвалідності третій особі у справі) за договором страхування від 25.01.2008 року серія БНВ № 50/12619, укладеного між АТ «Українська пожежно-страхова компанія»та громадянином Конопко Анатолієм Йосиповичем.
Як вбачається із матеріалів справи, застрахована особа (Конопко А.Й.) несвоєчасно повідомила відповідача про настання страхового випадку, як це передбачено п.2.2. договору страхування, що послужило основною причиною відмови відповідачем у виплаті страхової суми.
Однак, згідно з п.2.3 частини другої договору страхування, виплата не проводиться у випадках, коли страхувальник (застрахована особа або вигодо набувач) повідомили неправдиві відомості про настання страхового випадку; повідомив невчасно про настання страхового випадку та не подав документів, які підтверджують факт настання страхового випадку.
Статтею 26 Закону України «Про страхування»та статтею 991 Цивільного Кодексу України передбачаються підстави, за яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, зокрема, у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку та несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Проаналізувавши вищевказані умови договору та чинне законодавство, яким регулюються вказані правовідносини, колегія апеляційного господарського суду вважає, що відповідач безпідставно відмовив у здійсненні страхових виплат.
Так, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що третьою особою було надано відповідачу достовірні дані про страховий випадок та всі необхідні документи, які підтвердили вказаний факт, а тому лише несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку не може бути підставою відмови у здійсненні страхових виплат.
Дана обставина має істотне значення для справи, проте вона не була досліджена місцевим господарським судом під час розгляду справи та при прийнятті оскаржуваного рішення суду.
На противагу тверджень відповідача, що страхувальником в порушення умов договору не було надано акт про нещасний випадок, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що обов’язкова наявність акта розслідування нещасного випадку невиробничого характеру при встановленні інвалідності, чинним законодавством не передбачена.
Крім того, листом від 12.02.2009 року вих.№ 480 відповідач повідомив третю особу, що проводить страхове розслідування з приводу настання події, яка має ознаки страхової, а саме встановлення Конопко А.Й. 2-ї групи інвалідності та зобов’язав застраховану особу надати документи згідно переліку, серед яких акт про нещасний випадок не значився (а.с. 38).
Відповідно до ст. 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем –відкритим акціонерним товариство «Кредитпромбанк»надано докази та належним чином доведено правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача страхову виплату в розмірі 70 % від страхової суми, що становить 112 828,80 грн.
Згідно зі ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Київської області від 19.01.2010 року прийнято після неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.
Таким чином, апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення страхової виплати в розмірі 112 828,80 грн. задовольнити повністю.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 49 ГПК України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»на рішення господарського суду Київської області від 19.01.2010 року у справі № 25/207/10/263-09 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Київської області від 19.01.2010 року у справі № 25/207/10/263-09 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про стягнення страхової виплати в розмірі 112 828,80 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20602681) на користь відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»(м. Київ, бульвар Дружби народів, 38, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21666051) страхову виплату в сумі 112 828,80 грн., державне мито у розмірі 1 128,29 грн. за розгляд справи в місцевому господарському суду та 564,15 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
3. Видачу відповідних виконавчих документів доручити господарському суду Київської області.
4. Матеріали справи № 25/207/10/263-09 повернути до господарського суду Київської області.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Майданевич А. Г.
Судді:
Гаврилюк О.М
Корсакова Г.В.
Дата відправки 28.04.10