КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.05.2010                                                                                           № 22/136

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -ОСОБА_1- представник за довіреністю № 57 від 02.10.2009 року;

 від відповідача -Мамалига А.В. - представник за довіреністю № 1184 від 14.04.2008 року;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.09.2009

 у справі № 22/136 ( )

 за позовом                               ТОВ "Оборона Граніт"

 до                                                   Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3

 про                                                   стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оборона Граніт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості за надані охоронні послуги в розмірі 16 136, 84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2007р. між ТОВ "Оборона Граніт" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір на охорону об’єктів –магазинів "Золотий Дощ", які знаходяться за адресами: майдан Незалежності 1 (ТРК "Глобус", лот. А-8, відм. 141.10), вул. Лугова 9, (ТРК "Караван", секція А-19). На виконання умов договору позивачем були надані охоронні послуги, які відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань оплатив не у повному обсязі. У зв’язку з наявною заборгованістю в розмірі 16 136, 84 грн. позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. у справі № 22/136 позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оборона Граніт" 16 136, 84 грн.  основного боргу, 161, 37 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2009 р. у справі № 22/136 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 року відповідно до статті 41, частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України було призначено по справі судову почеркознавчу  експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського НДІСЕ, а також зупинено апеляційне провадження до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Експертами  Пилипенко І.В. та Ольховою Л.В. була проведена належна судова експертиза, про що складений висновок судово-почеркознавчої експертизи № 2100-2109-ц від 12.03.2010 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 року поновлено провадження у справі відповідно до частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.04.2010 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги у більш тривалий строк, ніж встановлено статтею 102 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2010 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2009 року по справі № 22/136, розгляд справи відкладено на 11.05.2010 р., в зв’язку з неподанням відповідачем витребуваних доказів.

Представник відповідача в судове засідання 11.05.2010 року не з’явився,   витребувані судом документи не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача, неподанням відповідачем витребуваних доказів, а також в зв’язку з тим, що в процесі розгляду справи у суду апеляційної інстанції виникла необхідність витребування від позивача та СУГУ МВС України у м. Києві додаткових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2010 р. проти доводів апеляційної скарги заперечував, подав письмові пояснення на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 04.09.2009 р. № 22/136 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.05.2010 р. також подав пояснення на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 року, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду від 04.09.2009 р. № 22/136 скасувати.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про охорону об’єктів від 01 січня 2007 р., відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (охоронна фірма) прийняв під охорону наступні об’єкти:  магазин "Золотий Дощ", який знаходиться за адресою: м. Київ, майдан Незалежності 1 (ТРК "Глобус", лот. А-8, відм. 141.10); магазин "Золотий Дощ", який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. лугова 9 (ТРК “Караван”, секція А-19).

Відповідно до вимог статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно п. 1.4 договору сума договору становить 7200,00 грн. щомісячно, оплата за охорону відповідно до визначених тарифів здійснюється щомісячно до 5 числа наступного місяця за попередній місяць на підставі наданого замовнику охоронною фірмою акту виконаних робіт.

Згідно п. п. 5.1, 5.4 договору встановлено, що даний договір укладається терміном до 31.12.2007 року і набирає чинності з дня підписання. Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить письмово про припинення дії договору, він вважається продовженим на тих же умовах ще на один рік.

Колегією суддів встановлено, що причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 16136,84 грн., яка виникла в зв’язку з несплатою вартості наданих послуг згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000660 від 30.09.2007р. на суму 7 200,00 грн., № ОУ-0000027 від 31.01.2008р. на суму 7200,00 грн., № ОУ-0000859 від 30.11.2007р. на суму 7 200,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на ті обставини, що відповідач не укладав з позивачем договір № б/н від 01.01.2007 року та не брав ніяких зобов’язань по оплаті охоронних послуг позивача, договір № б/н від 01.01.2007 року та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000660 від 30.09.2007р. на суму 7200,00 грн., № ОУ-0000027 від 31.01.2008р. на суму 7200,00 грн., № ОУ-0000859 від 30.11.2007р. на суму 7 200,00 грн. підписані не ОСОБА_3, а іншою невстановленою особою.

На підставі клопотання відповідача з метою з’ясування обставин укладення відповідачем договору № б/н від 01.01.2007 року та підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000660 від 30.09.2007р. на суму 7 200,00 грн., № ОУ-0000027 від 31.01.2008р. на суму 7200,00 грн., № ОУ-0000859 від 30.11.2007р. на суму 7 200,00 грн. місцевим господарським судом у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.

Належна судова почеркознавча експертиза проведена не була, про що складене відповідне повідомлення експерта № 157 від 04.06.2009 р. про неможливість дати висновок за матеріалами справи, в зв’язку з відсутністю в матеріалах справи оригіналів документів, які підлягають дослідженню, а також відсутністю будь-яких зразків підписів ОСОБА_3.

Повторне клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи суд першої інстанції відхилив, зазначивши, що повідомлення суду та повідомлення експерта відповідачем у справі не виконувались, що відповідно призвело до неможливості проведення експертизи.

Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи та не забезпечив належне проведення судової експертизи.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, експертом на адресу відповідача не надсилались жодні повідомлення про надання додаткових доказів.

Зі змісту повідомлення експерта № 157 від 04.06.2009 р. про неможливість дати висновок за матеріалами справи вбачається, що для проведення експертизи експерту необхідні були додаткові докази, а саме : оригінали договору № б/н від 01.01.2007 року та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000660 від 30.09.2007р. на суму 7 200,00 грн., № ОУ-0000027 від 31.01.2008р. на суму 7200,00 грн., № ОУ-0000859 від 30.11.2007р. на суму 7 200,00 грн. За твердженням відповідача у нього відсутні дані документи, а тому стверджувати, що експертиза не була проведена з вини відповідача не можна.

Щодо надання зразків підписів ОСОБА_3., колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 р. N 53/5 експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Згідно пунктів 2, 3, 10 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5 для проведення досліджень слідчий (суддя) повинен надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи слідчий (суддя) повинен пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це своїм підписом. Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції, призначаючи судову почеркознавчу експертизу, зобов’язаний був в судовому засіданні відібрати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису особи, яка підлягає ідентифікації, позначити кожний зразок та посвідчити це своїм підписом. Експерт та сторона не мають право самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також визначати та засвідчувати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису особи.

Відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З метою усунення вказаних порушень, які були допущені судом першої інстанції, здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції за клопотанням відповідача та з метою визначення належності підписів відповідача  вчинених на договорі № б/н від 01.01.2007 року та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000660 від 30.09.2007р., № ОУ-0000027 від 31.01.2008р., № ОУ-0000859 від 30.11.2007р, призначив судово-почеркознавчу експертизи, за результатами проведення якої складено відповідний експертний висновок.

В березні 2010 року експертами Чернігівського відділення Київського НДІСЕ   була    проведена судово-почеркознавча   експертиза.  Згідно із висновком експертизи підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на договорі № б/н про охорону обєктів від 01.01.2007 року, акті № ОУ-0000919 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2007 року, акті № ОУ-0000385 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2007 року, акті № ОУ-0000142 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2007 року, акті № ОУ-0000769 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2007 року, акті № ОУ-0000036 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2007 року, акті № ОУ-0000660 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2007 року,акті № ОУ-000027 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2008 року, акті № ОУ-0000859 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2007 року в графі "від замовника" виконаний не  ОСОБА_3, а іншою особою. При цьому, підпис від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на акті № ОУ-0000087 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2007 року виконаний самою ОСОБА_3.

Зробити однозначний висновок чи виконаний підпис на вищевказаних документів представниками відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8  є неможливим. Неможливість надання висновку експертами пояснюється простотою будови елементів підписів, малого обсягу графічного матеріалу в даних почергових об’єктах, а також через обмежену кількість зразків підписів та почерку ОСОБА_7, наданих для порівняльного дослідження.

Зокрема, колегія суддів відзначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 року та 03.11.2009 року було викликано ОСОБА_7 в судове засідання для відібрання експериментальних зразків підписів, зобов’язано відповідача забезпечити участь свого представника в судовому засіданні, проте ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про поважні причини неявки в судове засідання ні відповідач, ні ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції не повідомили. Зазначені обставини унеможливили відібрання експериментальних зразків підписів ОСОБА_7, яка згідно довіреності № б/н від 08.12.2006 року мала право підписувати оспорювані відповідачем акти здачі-прийняття робіт та договір. За відсутності експериментальних зразків підписів представника відповідача неможливо провести судову експертизу та достовірно дійти висновку щодо підписання чи непідписання досліджуваних актів та договору ОСОБА_7 від імені ОСОБА_3

З огляду на вказані обставини, колегія суддів відзначає, що в розумінні статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів та не спростовував належними засобами доказування обставини щодо можливого підписання договору та актів ОСОБА_7

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду відзначає, що дії  сторін  в  даній  справі,  спрямовані  на набуття,  зміну  цивільних прав та обов'язків за договором,  що підтверджується відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення тверджень відповідача про підписання договору, та актів від його імені неуповноваженою на те особою, враховуючи, що вчинено ряд дій, у т.ч. часткова оплата наданих послуг, підписання акту № ОУ-0000087 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2007 року, що свідчить про схвалення такого договору, навіть у разі підписання їх неуповноваженою особою.

Доводи відповідача про те, що часткову оплату здійснювали інші особи не можуть прийняті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не підтверджені жодними належними доказами. Проте зі змісту банківських виписок вбачається, що кошти сплачені в рахунок оплати вартості наданих послуг за договором.

Крім того, як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, належних та допустимих доказів на підтвердження звернення відповідача до суду із позовом про визнання договору або звернення до інших компетентних органів з приводу підроблення підписів, відбитків печатки відповідача на вказаному договорі ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду надано не було.

В свою чергу, як вірно відзначив суд першої інстанції, надані відповідачем відповіді органів податкової служби (ДПА України за вих. 5649/М/26-1321 від 22.07.2008р., ДПА у м. Києві за вих. 2291/27-00/15 від 01.08.2008р., Слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за вих. 1565 від 31.07.2008р.) свідчать про наявність скарг підприємця на дії посадових осіб під час перевірки та вилученні товарно-матеріальних цінностей та жодним чином не підтверджують непідписання чи підроблення підписів та печатки підприємця на договорі від 01.01.2007р., актах здачі-прийняття робіт по договору за вересень, листопад 2007р., січень 2008р.

Щодо кримінальної справи № 18-00237, що порушена в 2008 році Слідчим відділенням податкової міліції ДПІ у Дніпровському районі міста Києва відносно невстановлених слідством осіб за фактом порушення порядку здійснення господарського діяльності в магазині "Золотий Дощ", що знаходиться за адресою м. Київ, Майдан Незалежності, 1 (ТРК "Глобус", лот А-*, відм. 141.10),  магазині "Золотий Дощ", який знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лугова, 9 (ТРК "Караван", секція А-19), а також за фактом створення фіктивного суб’єкта підприємницької діяльності -  ПП "Топаз Лайт" та за фактом повторно підроблення та використання підроблених документів ПП "Топаз Лайт" та СПД ОСОБА_3, тобто за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України, колегія суддів відзначає, що в силу частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим для господарського суду є лише вирок суду з кримінальної справи, відповідачем відповідних доказів винесення вироку суду з приводу підроблення підписів, відбитків печатки відповідача на договорі № б/н від 01.01.2007 року та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000660 від 30.09.2007р., № ОУ-0000027 від 31.01.2008р., № ОУ-0000859 від 30.11.2007р. Суд апеляційної інстанції неодноразово витребував відповідні докази у відповідача, проте відповідач вимоги суду не виконав.

В разі ж встановлення відповідних фактів та винних осіб у скоєнні злочину вироком суду в кримінальній справі після прийняття рішення по даній справі, заінтересована сторона не позбавлена права звернутися до винних  осіб з регресним позовом.

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно пункту 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів (надалі – Інструкції), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17 зі змінами від 7 вересня 2005 року N 755, відповідно до якого відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до вимог п. 3.1.12 Інструкції у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань або громадяни зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

Тобто, відповідальність за використання печатки несе відповідач, а відповідно останній  повинен знати про використання печатки, а також про документи, на які ставиться печатка. Доказів передачі печатки іншій особі або крадіжки, втрати відповідачем не надані. Не надані також докази повідомлення органи внутрішніх справ про зазначені обставини в порядку, який встановлений Інструкцією.

Вважаючи, що непідписання вищезазначених договору та актів не свідчить про ненадання відповідачем послуг охорони, суд апеляційної інстанції дійшов висновоку, що факт надання таких послуг може підтверджуватись іншими доказами, зокрема, в даному випадку даний факт підтверджується наказом ТОВ "Граніт" від 05.01.2007 р. № 4, поясненнями начальника охорони Сморщок С.Г. та інспектора охорони Сахно П.В., що здійснювали охорону магазинів ОСОБА_3 В розумінні статей 32, 34, 36 ГПК України, є належними і допустимими доказами існування обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог.

При цьому, твердження відповідача про те, що останній не займався господарською діяльністю спростовується, зокрема, відповіддю СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі міста Києва за вих. 1565 від 31.07.2008р., яка надавалась на скаргу адвоката, що подана в інтересах  ОСОБА_3 до СВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі міста Києва щодо повернення вилучених товарно-матеріальних цінностей, які були вилучені безпосередньо в магазинах "Золотий Дощ", що знаходиться за адресою м. Київ, Майдан Незалежності, 1 (ТРК "Глобус", лот А-*, відм. 141.10),  магазині "Золотий Дощ", який знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лугова, 9 (ТРК "Караван", секція А-19), що були предметом охорони позивача.

Згідно зі статтею 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканість особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Враховуючи вищевикладене, а також результати проведеної експертизи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підписання акту № ОУ-0000087 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2007 року, наявність відтиску печатки ОСОБА_3 на договорі та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), наявність обставин щодо можливого підписання договору та актів представником відповідача ОСОБА_7, користування відповідачем охоронними послугами з частковою оплатою цих послуг свідчить про схвалення відповідачем цього договору, що породжує для відповідача певні юридичні наслідки, внаслідок чого погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення заборгованості в розмірі суми основного боргу 16 136, 84 грн.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги. Порушення норм процесуального права, які допущені місцевим господарським судом, в розумінні частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для скасування правильного та обґрунтованого рішення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення  Господарського суду міста Києва від 04.09.2009 року у справі № 22/136  - без змін.

Матеріали справи № 22/136  повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.     

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 31.05.10 (відправлено)