ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" червня 2007 р.Справа № 12/91-1677
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
Розглянув справу
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
до відповідача: Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.. Тернопіль.
про: скасування податкових рішень № 0001652303/0 від 06.06.2006р., № 0001652303/1/40870 від 06.07.2006р., №0001652303/3 від 16.10.2006р.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_3 –представник, довіреність від 18.10.2006р.;
ОСОБА_1 –підприємець, свідоцтво
відповідача: Переймибіда Р.Б. –старший державний податковий інспектор, довіреність №7/10-015 від 09.01.2007р.
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - ОСОБА_1, м. Тернопіль, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, надалі відповідач, про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2006р. №0001652303/0, від 06.07.2006р. №0001652303/1/40870, від 16.10.2006р. №0001652303/3.
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що працівники Тернопільської ОДПІ при проведенні перевірки засвідчили факт порушення підприємцем норм Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", висновки яких суперечать Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку і звітності для суб'єктів малого підприємництва". Також, за твердженням позивача Акт перевірки оформлений з порушеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності, що потягло прийняття незаконного податкового рішення.
В підтвердження викладеного додає оспорювані податкові повідомлення-рішення, Акт Тернопільської ОДПІ від 04.06.2006р. №1/17-326/НОМЕР_1 "Про результати планової документальної виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) СПД - ФО - ОСОБА_1 за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р.", свідоцтво про сплату єдиного податку від 15.12.2005р.
Відповідач подав суду письмове заперечення проти позову від 16.05.07р. №33889/7/10-015, у якому зазначає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на те, що працівниками Тернопільської ОДПІ за результатами планової документальної виїзної перевірки правомірно прийнято рішення від 06 червня 2006 року №0001652303/0/33949 про застосування до підприємця ОСОБА_1 штрафних ( фінансових ) санкцій в розмірі 4500 грн. за порушення частин 1, 2 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.
04 червня 2006 року працівниками Тернопільської ОДПІ проведена перевірка діяльності позивача, за результатами якої складений Акт «Про результати планової документальної виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р.»№1/17-326/НОМЕР_1, надалі Акт перевірки.
Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки, що підприємець ОСОБА_1 порушив п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме –надання послуг у сфері грального бізнесу за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту.
06 червня 2006 року, 06 липня 2006 року та 16 жовтня 2006 року Тернопільською ОДПІ прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001652303/0/33949, №0001652303/1/40870 та №0001652303/3/67617 відповідно, якими на підставі Акта перевірки №1/17-326/НОМЕР_1 від 01.06.2006р., згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», за встановленні порушення п. 1, 2 ст. 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»застосовано суму штрафних (фінансових ) санкцій в розмірі 4500 грн.
Дані рішення про застосування штрафних санкцій оскаржуються позивачем в судовому порядку.
Дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Стаття 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (пункт 11) надає право органам державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», надалі Закон №98/96, об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.
Статтею 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»встановлено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Відповідно до ст. 2 Закону №98/96 торговий патент –це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент придбавається суб’єктом підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині 1 статті 1 цього Закону.
Під гральним бізнесом згідно положень Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»розуміється діяльність, пов’язана з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
Разом з тим, згідно п. 51 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність, організація та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту, діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визначених в Україні.
В обґрунтування правомірності прийняття рішення про застосування штрафних санкцій, відповідач зазначає необхідність наявності у підприємця торгового патенту. А також факт підтвердження здійснення підприємцем діяльності у сфері грального бізнесу податковий орган обгрунтовує тим, що встановлено відсутність факту використання більярдних столів для проведення спортивних аматорських змагань, тренувань та підготовки до змагань, відсутність ліцензії на здійснення фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності. В Акті перевірки зазначено, що підприємцем ОСОБА_1 використано свідоцтво про сплату єдиного податку у 1 кварталі 2006 року з метою здійснення діяльності у сфері грального бізнесу, а саме послуги в сфері грального бізнесу з використанням більярдних столів, про що свідчать договори суборенди приміщення, оренди більярдних столів, місце розташування та статус об’єкту –більярдний клуб, посади найманих працівників.
Заперечення Тернопільської ОДПІ проти позову щодо правомірності застосування штрафних санкцій за надання послуг у сфері грального бізнесу без придбавання торгового патенту спростовуються наступним.
Як вбачається із Акту перевірки підприємцем ОСОБА_1 28 листопада 2005 року була подана заява на застосування спрощеної системи оподаткування на 2006 рік. Згідно заяви підприємцем зазначено наступні види діяльності –послуги в сфері відпочинку і розваг, освіти та спорту, задача в оренду майна. Місце здійснення діяльності –вул. Б.Лепкого,5, м. Тернопіль, за місцем розташування клубу дозвілля «Массе».
В період з 01.01.2006р. по 31.03.2006р. підприємець ОСОБА_1 згідно одержаного свідоцтва про сплату єдиного податку серії Г №606957 від 15.12.2005р. займався діяльністю у сфері відпочинку і розваг, освіти, спору та здачею в оренду майна.
Так, як підтверджується матеріалами справи, 29 грудня 2005 року між ТОВ Фірма «Тернопільінструмент»(орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір суборенди нежитлових приміщень, за умовами якого підприємець приймає у суборенду частину нежитлових приміщень клубу «Дозвілля»за адресою м. Тернопіль по вул. Б.Лепкого,5, площею 68,40 кв.м.
Умовами укладеного договору визначено, що приміщення надаються для ведення підприємницької діяльності у сфері освіти та спорту, надання в оренду спортивного інвентаря.
26 грудня 2005 року між Тернопільським обласним осередком Федерації більярдного спорту України та підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про співробітництво, за умовами якого сторони беруть на себе взаємні зобов’язання, зокрема по здійсненню організації діяльності обласних спортивних змагань, прийняття участі у реалізації програм розвитку більярдного руху на Україні, сприяння у виявленні спортсменів, організація кваліфікованого суддівства змагань, надання в оренду спортивного інвентаря аматорам більярдного спорту, здійснення подань на присвоєння спортивних звань спортсменам, проведення змагань відповідно до календарного плану.
Разом з тим, пункт 3 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»передбачає, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік), зокрема для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду.
В Акті перевірки від 04.06.2006р. не встановлено факту здійснення позивачем операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, не зазначено яким чином використовуються, вводяться в дію столи для більярду (жетони, монети), а також не подано доказів отримання грошових коштів за надання послуг у сфері грального бізнесу.
Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Також, не беруться судом до уваги твердження перевіряючих щодо відсутності у позивача ліцензії на здійснення діяльності, передбаченої п. 51 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», оскільки предметом позовних вимог є оскарження прийнятих Тернопільською ОДПІ рішень згідно ч. 3 п. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»про застосування штрафних санкцій за надання послуг у сфері грального бізнесу без одержання торгового патенту.
Разом з тим, позивачем до матеріалів справи долучена ліцензія Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту серії АВ №298496 від 27.03.2007р. на організацію та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту. Зазначене свідчить, що підприємець здійснює діяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту. Іншого матеріалами справи не доведено.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У відповідності із ст. 94 КАС України судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок Державного бюджету.
Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Разом з тим, судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції від 06.06.2006р. №0001652303/0, від 06.07.2006р. №0001652303/1/40870, від 16.10.2006р. №0001652303/3 про застосування штрафних санкцій в розмірі 4500 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 ТОФ АКБ «Укрсоцбанк»- 3 грн. 40 коп.
4. Виконавчий лист видати за заявою підприємця ОСОБА_1
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „05” липня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя