ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2007 р.Справа № 12/84-1564

 15 год. 30 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

за позовом: Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Тернопільської митниці, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38.

про: скасування податкових повідомлень від 20.03.2007р. №006 та №007

За участю представників сторін:

прокуратури: Мігоцький Л.З. –посвідчення № 8

позивача: представник ОСОБА_3, довіреність № 756 від 30.05.07 р.,

                представник ОСОБА_4,  довіреність № 756 від 30.05.07 р.,

відповідача: начальник юридичного сектору Галіян І.М., довіреність № 18/1-5940 від 01.11.06р.

Суть справи:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1, м. Тернопіль, надалі позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської митниці, м. Тернопіль, надалі відповідач, про скасування податкових повідомлень Тернопільської митниці від 20.03.2007р. №006 та №007.

Ухвалою суду від 03.04.2007р. було відкрито провадження в адміністративній справі №12/84-1564.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №781787 від 20.04.1994р., податкове повідомлення форми «Р»№006 від 20.03.2007р., податкове повідомлення форми «Р»№007 від 20.03.2007р., копію позовної заяви прокурора м. Тернополя №463 від 22.01.2007р., лист ДМС України №07/05-444 від 08.08.2006р., інші матеріали.

Представники позивача позовні вимоги підтримують та заявили, що спірні податкові повідомлення прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, а також посилаючись на те, що спірні рішення прийняті на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000р., оскільки позивачем було подано сфальсифіковані документи, а саме сертифікати про походження товару, а тому відповідальність про сплату податків лежить на особі, яка допустила правопорушення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено.

Тернопільською митницею надіслано на адресу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 податкові повідомлення від 20.03.2007р. №006 та №007, якими згідно пп. «г»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181) визначено суму податкового зобов’язання за платежем «ввізне мито»на суму 131065,98 грн. (податкове повідомлення №006) та за платежем «ПДВ»на суму 26231,19 грн. (податкове повідомлення №007).

Дані податкові повідомлення оскаржуються підприємцем в судовому порядку.

Дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства, суд прийшов до переконання, що адміністративний позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону №2181 митний орган є контролюючим органом стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов’язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи   державної  влади  та органи  місцевого самоврядування,  їх  посадові  особи  зобов'язані  діяти  лише на підставі,   в  межах повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені Конституцією та законами України.

Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, згідно ст. 60 Митного кодексу України —це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок проведення таких перевірок затверджений постановою КМ України №1730 від 23.12.2004р. та визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи.

Згідно пунктів 2, 11 даного Порядку, перевірки митними органами проводяться у плановому та позаплановому порядку за результатами яких, складається акт перевірки в трьох примірниках, які підписуються посадовими особами митних органів, що брали участь у проведенні перевірки, керівником, а в разі потреби іншими посадовими особами підприємства.

З метою документування результатів проведених перевірок, наказом ДМС України від 30.03.2006р. №254 (зареєстрований Мінюстом України 01.06.2006р. за №653/12527) затверджено Порядок оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати, зокрема виявлені й систематизовані за тематичною однорідністю порушення законодавства України з питань митної справи є акт про проведення перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи (пп. 1.2. Порядку №254).

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, Тернопільською митницею жодних перевірок на предмет порушення позивачем вимог законодавства з питань митної справи не проводилося, відповідного акту перевірок до матеріалів справи не долучено.

Крім того, згідно п. 6.1 ст. 6 Закону №2181 у разі коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов’язань, сума податку чи збору (обов’язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов’язання (штрафних санкцій за їх наявності).

В порушення даної норми, в податкових повідомленнях Тернопільської митниці №006 та №007 від 20.03.2007р., які оспорюються позивачем, відсутні посилання на номер та дату складання акту первірки, яким встановлено те чи інше порушення, відсутнє посилання на пункт та статтю законодавства, порушення яких встановлено відповідачем та відповідно до яких був зроблений розрахунок податкових зобов’язань.

Критично оцінюється судом і визначення відповідачем СПД-фізичній особі ОСОБА_1 суму податкового зобов’язання в розмірі 26213,19 грн. за платежем «ПДВ»(податкове повідомлення №007 від 20.03.2007р.), оскільки ні Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251, ні Порядком підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень (наказ ДМС України №370 від 11.05.2006р.) не передбачено будь-яких скорочень видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України.

Статтею 239 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено види адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом можуть застосовувати до суб’єктів господарювання, до яких згідно абз. 3 ч. 1 цієї ж статті відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф –це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (ст. 250 ГК України).

Як свідчать оспорювані податкові повідомлення №006 та №007 вони підготовлені та направлені позивачу 20.03.2007р.

Судом встановлено, що відповідачу по справі про факти можливого підроблення сертифікатів про походження товару форми СТ-1 стало відомо 11.08.2006р., після одержання листа ДМС України від 10.08.2006р. №14/919-ЕП, виходячи з чого шестимісячний строк для застосування до СПД-ФО ОСОБА_1 адміністративно-господарських штрафів закінчився 11.02.2007р.

В матеріалах адміністративної справи, яка була надана Тернопільською митницею на вимогу суду наявна постанова в справі про порушення митних правил №0086/40300/2006 від 09.11.2006р., відповідно до якої адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. накладено на директора молдавської фірми SRL IS-TRANS»(республіка Молдова) ОСОБА_7

З огляду на ч. 4 ст. 72 КАС України постанова в справі про порушення митних правил від 09.11.2006р. не є обов’язковою для суду, оскільки адміністративний проступок мав місце в діяннях іншої особи та не вчинене позивачем.

Лист ТПП Республіки Молдова від 08.08.2006р. №07/05-444 про те, що сертифікати про походження товару форми СТ-1 не видавалися свідчить про можливу наявність кримінально - караних дій, однак, не є доказом того, що згадані сертифікати є фальсифіковані. До такого висновку суд прийшов виходячи з наявного в матеріалах справи висновку експерта судово-криміналістичної комплексної почеркознавчої та технічної експертизи №1187 від 16.10.2006р., відповідно до якого сертифікати мають відповідні захисні елементи.

Інших належних доказів про факт фальсифікації сертифікатів про походження товару форми СТ-1 відповідачем не надано, а судом не здобуто.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6, 7, 69-72, 86, 94, 158, 160-163, 167 КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.  Податкові повідомлення Тернопільської митниці від 20.03.2007р. №006 та №007 скасувати.

3.          Стягнути з Державного бюджету на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, р/р 26008109961001, 26008109961001/840 в Тернопільській філії ВАТ «Банк Універсальний», МФО 338459,  3 грн. 40 коп. судового збору.

4.   Виконавчий лист видати за заявою підприємця ОСОБА_1

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «3»липня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

                   Суддя