U
справа № 2-1569
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі : головуючого судді Свиненко М.Д., при секретарі Афанасенко Т.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що має статус „дитини війни” і відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, щомісячно має право на отримання соціальної грошової допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але всупереч вимогам Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідач перерахунок пенсії не зробив. Просить суд зобов’язати відповідача виплатити недоплачену як „дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. в сумі 1317 грн. 20 коп., зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” починаючи з 01.01.2010р. та стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач, у наданому суду запереченні, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та вказав, що позивач як „дитина війни” дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком. Це право надано ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного суду №10-рп, від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” в частині внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Це рішення набрало законної сили з моменту його прийняття, зворотної дії в часі воно не має, тому підстави для перерахування та виплат позивачу державної соціальної допомоги відсутні. Щодо проведення виплат, то на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування та розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно враховувати при здійсненні цих виплат визначеними не були. Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є необгрунтованими, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 цієї статті застосовується для визначення розмірів пенсії призначеної за цим законом. В силу цього дії Управління Пенсійного фонду України в м.Шостка були правомірними. Прохав у позові відмовити у повному обсязі.
У судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі та суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус „дитини війни” (а.с.5-8).
Враховуючи зазначений статус позивача, він, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Виходячи із системного аналізу норм законодавства, суд дійшов висновку, що Законом України „Про Державний бюджет на 2009 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей” не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України „Про Державний бюджет на 2009 рік” розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України .
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, відповідач повинен був провести нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року і на далі, оскільки на 2009 дія положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не зупинялась і сам відповідач не надав належного обгрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилась часткове нарахування та виплата вказаного підвищення в цей період.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Отже, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус „Дітей війни” не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ст. 28 ч.3 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів у пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус „Дитини війни”.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на УПФУ в м.Шостка Сумської області, за місцем проживання позивача.
Задовольняючи частково позов, суд виходить з того, що позивач ставить питання про стягнення підвищення до пенсії у визначеній ним сумі згідно з проведеним ним розрахунком. В той же час, доплати до пенсії позивачу як "дитині війни" у 2009 році у встановленому розмірі не здійснювались та суд не може перебирати на себе функцію по перерахунку недоплаченої позивачу пенсії замість органу, що наділений цими функціями.
Між тим, виходячи з предмету позову та для повного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача по не нарахуванню та не виплаті у 2009 році позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни", зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та провести відповідні виплати позивачу цього підвищення за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, відмовивши у іншій частині його позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню з державного бюджету України на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 214-216, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як „дитині війни” 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Шостка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її до 30% мінімальної пенсії за віком, з розміру встановленого ст. 28 ч.1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання вищевказаних заяв про його оскарження.
Головуючий : Свиненко М.Д.