Рішення                               справа №2-408/07

іменем України

07 березня 2007року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Побережник Р.М., за участю сторін та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв»язок» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв»язку, -

встановив:

Позивач звернувся в суд із вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 22 серпня 2005 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір №2400745/1.10957772 про надання послуг мобільного зв»язку. Відповідно до договору відповідачу був наданий мобільний номер НОМЕР_1. ОСОБА_1 зобов»язався своєчасно сплачувати послуги. Окрім того, на забезпечення виконання зобов»язань між: сторонами 22.08.05 року також: була укладена додаткова угода №2104890. Проте на протязі грудня 2005 року - березня 2006 року відповідач не оплатив послуги мобільного зв»язку. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 133,96 грн. боргу за надані послуги мобільного зв»язку та 761,72 грн. договірної санкції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові. Пояснив, що на момент укладення спірного договору відповідач не мав заборгованості, ОСОБА_1 особисто укладав договір та додаткову угоду, про що свідчать його підписи, сторони не домовлялися про надання мобільного телефону, оскільки за пільговий телефон треба платити додатково.

Відповідач та його представник визнали вимоги частково: визнали 133,96 грн. боргу за надані послуги мобільного зв»язку, не визнали 761,72 грн. договірної санкції. Відповідач свої заперечення обґрунтував тим, що позивач не надав йому мобільний телефон. Представник відповідача заперечення обґрунтував тим, що позивач його довірителя примусив укласти спірний договір, який не міг бути укладеним, оскільки відповідач мав заборгованість перед позивачем за раніше укладеним договором.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши інші докази, надані сторонами (представниками) на засадах змагальності, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають частковому задоволенню.

22 серпня 2005 року між: закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв»язок» та ОСОБА_1 був укладений договір №2400745/1.10957772 про надання послуг мобільного зв»язку за умовами якого позивач надав відповідачу мобільний номер НОМЕР_1 у мережі зв»язку (а.с.8-

9).

За умовами даного договору відповідач зобов»язався своєчасно сплачувати вартість наданих послуг ( п.п.2.4.2, 3.1,3.3 вищезазначеного правочину), що відповідає положенням пункту 5 частини 1 ст.ЗЗ Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов

2

та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На забезпечення виконання зобов»язання між сторонами 22 серпня 2005 року було укладено додаткову угоду №2104890, якою встановлена договірна санкція (а.с.10). Згадана додаткова угода не суперечить статті 203, частині 2 ст.546 ЦК України, вимогам Законів України «Про телекомунікації», «Про захист прав споживачів».

У судовому засіданні відповідач підтвердив, що особисто підписував договір та додаткову угоду.

Проте ОСОБА_1 не виконав умови договору, зокрема не оплатив рахунки за надані послуги протягом грудня 2005 року - березень 2006 року в сумі 133,96 грн. та не сплатив договірну санкцію, передбачену пунктом 1.2 додаткової угоди в сумі 761,72 грн. (а.с. 17,19,20-21).

Після надходження матеріалів до суду відповідач квитанцією від 19 січня 2007 року №190 сплатив борг у сумі 133,96 грн., а тому у цій частині вимог слід відмовити у задоволенні (а.с.61).

Обставини на які посилається відповідач та його представник не мають значення для ухвалення рішення у справі. Так, застереження, які містяться у пункті 2.2. Правил користування мережами мобільного зв»язку це - гарантії, що спрямовані на убезпечення діянь позивача; надання мобільного телефону не входить до переліку послуг про які домовилися сторони; сплата відповідачем боргу за надані послуги мобільного зв»язку не звільняє відповідача від обов»язку оплати договірної санкції. Окрім того, відповідач не довів, що на час укладання договору мала місце заборгованість за раніше укладеним договором, що він підписав угоду внаслідок тиску з боку позивача. Судом наслідки недотримання вимог ст.60 ЦПК України роз »яснені.

Судові витрати стягуються з відповідача згідно ст.88 ЦПК України (а.с.1,2,66,67).

Керуючись                 ст.ст. 10,11,209,212,214-215                       ЦПК                України,

ст.ст.203,526,546 ЦК України, Законом України «Про телекомунікації», суд, -

вирішив:

вимоги закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв»язок» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1на користь закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв»язок» 761 грн. 72 коп. договірної санкції, 51 грн. судового збору, ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Відмовити закритому акціонерному товариству «Український мобільний зв»язок» у стягненні боргу за безпідставністю вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно: