Рішення                                       справа №2-67а/07

іменем України

01 березня 2007 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Бірюков Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю сторін та їх представників цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору довічного утримання між ОСОБА_3та ОСОБА_2недійсним та розірвання договору довічного утримання між: ОСОБА_1та ОСОБА_2, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що 07 грудня 2004 року між нею, її покійним чоловіком та відповідачкою був укладений договір довічного утримання. Позивачка просила визнати вищезазначений договір довічного утримання між: ОСОБА_3( її покійним чоловіком) та відповідачкою недійсним, оскільки ОСОБА_3 договір не підписував. Позивачка також: просила розірвати вищезазначений договір довічного утримання, укладений між: нею (ОСОБА_1) та ОСОБА_2, оскільки вона є особою похилого віку та потребує щоденного догляду, а відповідачка неналежно виконує свої обов»язки згідно умов договору: не доглядає за нею, коли вона хворіє, рідко приїздить та привозить лише картоплю, капусту та молоко, не прибирає в квартирі, не пре білизни, не готує їжі, не купує продуктів харчування, ліків, натомість їй допомагають інші люди.

У судовому засіданні позивачка та її представники вимоги підтримали у повному обсязі. Пояснили, що позивачка віддала відповідачці золоті вироби, телевізор, на прохання відповідачки давала їй гроші, ховала чоловіка за свої кошти. Натомість ОСОБА_2 не доглядала за нею, не прибирала у квартирі, не прала білизни, не купувала продуктів, під час хвороби, коли вона зовсім не могла себе обходити, за нею доглядали сусіди.

Відповідачка та її представник вимоги не визнали. В обгрунтування заперечень пояснили, що ініціатива щодо укладення договору довічного утримання виходила від подружжя ОСОБА_1, ОСОБА_3 підписував договір особисто, вона (відповідачка) добросовісно виконувала свої обов'язки по договору, гроші не брала за продукти харчування, які привозила, ініціатором позову є сестра позивачки.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши інші докази, надані сторонами, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог.

Матеріалами справи встановлено, що 07 грудня 2004 року між: ОСОБА_1, ОСОБА_3та ОСОБА_2був укладений у письмовій формі договір довічного утримання, який посвідчений нотаріально (а. с. 5,61-66).

Як вбачається зі змісту частини І ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною 3 статті 203 цього Кодексу, тобто волевиявлення учасника правочину мас бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Так, свідок ОСОБА_4(нотаріус) у судовому засіданні ствердив, що при посвідченні спірного договору дієздатність осіб була перевірена, відчужувачі та набувач підписували договір особисто (а.с.69-70).

Покази свідка підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи від 29.12.06 року №6729 із якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_3 у третьому рядку графи «Підписи.» на зворотній стороні першого примірника договору довічного утримання від 07 грудня 2004 року, укладений між: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що посвідчений державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори Житомирської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3-2455, у другому рядку графи «Підписи:» на зворотній стороні другого примірника вказаного договору, в графі «Розписка в одержанні нотаріально оформленого документа», в рядку з номером нотаріальної дії 2455, на сторінці 367 реєстру №3-2 для реєстрації нотаріальних дій Бердичівської державної нотаріальної контори на 2004 рік - виконані самим ОСОБА_3(а. с. 203).

Таким чином, у суду не має жодного сумніву у тому, що спірний договір був підписаний самим ОСОБА_3особисто, що свідчить про його вільне волевиявлення, яке відповідало його внутрішній волі, а тому відсутні підстави для визнання договору довічного утримання між: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним.

Відповідно до пункту І частини 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов»язків, незалежно від його вини.

Виходячи із поняття договору довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність квартиру взамін чого набувач зобов»язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно (ст. 744 ЦК України).

Оскільки даний договір передбачає можливість догляду, то сторони мають чітко визначати, в чому саме полягатиме догляд.

Проте у пункті 5 договору лише зазначається, що вартість матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду, необхідної допомоги) визначена сторонами в розмірі мінімальної заробітної плати та індексації в порядку, встановленому законом.

2

Таким чином, у спірному договорі не визначені умови, форми, способи догляду, їх періодичність, якість та зміст.

Згідно частини 2 ст. 749 ЦК України якщо обов»язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечувати відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності, враховуючи стан відчужувача.

Так, позивачка народилася 14 лютого 1919року (а.с.8), відповідно є особою похилого віку (87років), яка вже за віком потребує щоденної опіки, проживає у місті Бердичеві Житомирської області, проте відповідачка мешкає у іншому населеному пункті: село Мшанець Козятинського району Вінницької області(ах.З), а тому фізично не може надавати необхідної для позивачки допомоги та догляду.

Такий висновок суду підтверджується показами сусідів позивачки, які       вимушені були

обов»язки по догляду приймати на себе. Так, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., показали, що оскільки відповідачка приїздила рідко та не більше як на годину, не прибирала у квартирі та не доглядала за позивачкою, то вони приносили ОСОБА_1їжу (харчування), прибирали у квартирі, доглядали, коли вона потребувала медичної допомоги. У суду немає підстав ставити під сумнів покази сусідів, оскільки такі покази не поодинокі, надані очевидцями та як ствердила свідок ОСОБА_8 відповідача пропонувала їй гроші за лжесвідчення.

Суд також звертає увагу на тривалість договору довічного утримання та пов»язаніу зв»язку із цим необхідні витрати відповідача. Так, договір був укладений у грудні 2004 року, у квітні 2005 року ОСОБА_3 помер, а позивачка звернулася до суду вже у жовтні 2005 року, тобто на протязі менше ніж один рік із часу укладення договору, тому неможна вважати витрати відповідачки істотними по відношенню до вартості нерухомого майна.

Що ж стосується матеріального забезпечення, то у договорі також: не визначена його періодичність, проте зроблено посилання на закон. Згідно частини І ст.751 ЦК України таке забезпечення мусить бути щомісячним.

Суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, оскільки дані особи є родичами відповідачки. Що ж стосується показів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, то вони стосуються у більшій частини догляду ОСОБА_3, а не ОСОБА_1

На підставі викладеного, суд приходить о висновку, що відповідачка неналежно доглядала за позивачкою та не змогла забезпечити їй необхідну допомогу, тобто неналежно виконувала свої обов»язки за правочином, а тому договір між сторонами слід розірвати.

Оскільки позов задовольняється частково, тому судові витрати присуджуються позивачці до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачці - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволення яких позивачці відмовлено(а.с.2,205).

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.203,215,744-756ЦК України, суд, -

вир іши в:

вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.

Відмовити ОСОБА_1у визнанні недійсним договору довічного утримання від 07 грудня 2004 року між ОСОБА_3та ОСОБА_2, який посвідчений Бердичівською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3-2455.

Розірвати договір довічного утримання між ОСОБА_1та ОСОБА_2, укладений 07 грудня 2004 року та посвідчений Бердичівською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3-2455.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_168 грн. 95 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1та ОСОБА_2на р/р №35225015001562 ТУ ДСА в Житомирській області по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення з кожної.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівським міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно: суддя