Судове рішення #9786772

справа №2а-870/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року                                                               Дніпровський  районний суд м. Дніпродзержинська

                                                Дніпропетровської області як місцевий адміністративний суд

в складі: головуючого             Федоріщева С.С.    

при секретарі:                       Драгунцевій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська в Дніпропетровській області щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпровського районного суду як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, яку виніс 28.04.2010року відносно нього інспектор відділу ДПС ДАІ м. Дніпродзержинська в Дніпропетровській області Налісний - Бараненко О.В. за ч.2 ст.122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позову вказує, що не згоден з винесеною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та складена з порушенням норм діючого законодавства, виходячи з того, що відповідно до оскаржуваної постанови, він проїхав по вул. Широка - вул. Республіканська та не надав переваги у русі пішоходам які переходили проїзну частину на яку він повертав. Відповідно до п. 16.2 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо». До початку відкритого судового засідання позивач надав суду заяву, згідно якої просить справу розглянути у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач – інспектор ДПС ДАІ м. Дніпродзержинська в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, письмових пояснень на адресу суду щодо заявлених позовних вимог не направив, причини неявки суду не повідомляв, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове відправлення на адресу ВДАІ м. Дніпродзержинська з розпискою про вручення.

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази: протокол; постанова.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом відповідно до вимог ст.86 КАСУ встановлені наступні обставини: 28.04.2010р. інспектором ДПС ДАІ м. Дніпродзержинська в Дніпропетровській області у відношенні позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення АЕ№328882 за порушення п.16.2ПДР, а також винесена постанова по зазначеній адміністративній справі АЕ№210642 від 28.04.2010р., згідно якої позивач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за що на нього було накладено  адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425гривень.

Встановленим фактам та обставинам справи відповідають такі правовідносини: Згідно п.1 ч.1 ст.255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ за правопорушення, відповідальність за які серед інших статей передбачають і ч.2 ст.122 КУпАП. Протокол фіксує початок провадження у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.16.2 ПДР затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо». Також п.16.13 «Правил…»  передбачає, що якщо головна дорога на перехресті змінює напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються по ній, повинні керуватися між собою правилами проїзду перехресть рівнозначних доріг. Відповідно до п.1.10 «Правил…» дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом. Ст.122 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, які виразилися у порушенні правил проїзду перехрестя. Тобто спеціальним суб’єктом складу правопорушення за ст.122 ч.2 КУпАП є саме водій транспортного засобу. Суд вважає встановленим факт того, що дії позивача як водія були вимушеними та відповідали п.16.2 ПДР України, тобто жодного пішохода на пішохідному переході не було, потреби у наданні переваги у русі пішоходам не було. Таким чином, він не порушував ПДР України. Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови інспектором ДПС не було враховано, що такий рух був правильний, оскільки він дотримався усіх правил дорожнього руху, і його дії не були перешкодою для безпечного руху. Тобто в даній ситуації в його діях відсутня основна ознака суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення - вина. В зв’язку з чим є необхідність задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів: Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Відповідно до ст.8 Конституції - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Відповідно до ст.24 Конституції - громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно ч.2 ст.71 КАС України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. В той же час, відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, судом встановлено, що відповідачем порушено право на ознайомлення з постановою, надання пояснень про обставини та порушене право на оскарження постанови у строки, встановлені ст.289 КУпАП. Таким чином, при складанні постанови суб'єктом владних повноважень інспектором ДАІ вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постанові відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. При складанні постанови суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог ст.283 КУпАП, в постанові відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи. Крім того при винесенні постанови не встановлено винність у вчинені порушення. Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні   правопорушення на транспорті» -  Звернути  увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих,   їх законних представників і захисників. Згідно до п.12.7 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої Наказом МВС 13.11.2006р. №1111, Основними методами несення служби є: Спостереження за дорожнім рухом, втручання при правопорушеннях... Згідно п.1.11. Розпорядження передбачено, що працівники Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватися вимог ст.ст. 33, 34 КУпАП. З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості які б спростовували надані позивачем докази у суду відсутні та відповідачем надані не були, з оглядом на відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушає права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 55, 62 Конституції України, ст.ст. 33, 245, 247, 251, 252, 258, 287, 288, 289 КУпАП, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», пп.12-13 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006р. №1111), керуючись ст.ст. 2, 6, 69, 71, 86, 94, 104, 122, 128, 143, 161, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора відділу ДПС ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпродзержинська в Дніпропетровській області щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.04.2010року, серії АЕ№210642, щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КпАП України ОСОБА_1, винесену інспектором ДПС УДАІ ГУ МВС України м. Дніпродзержинська в Дніпропетровській області Налісного  - Бараненко О.В.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови (або з дня складання в повному обсязі) і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або поданням скарги у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                        С.С. Федоріщев

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація