Справа  №2-45/10

                                                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        22.02.2010 р. Синельниківський міськрайонний  суд Дніпропетровської області

   у складі:  головуючого - судді Н.Т. Черкової

                   при секретарі –  А.В. М    Македонській  

                   за участю адвоката – ОСОБА_1                

                розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про поділ спільно набутого майна подружжя,  -

В С Т А Н О В И В :

   Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою ОСОБА_3 про поділ спільно набутого майна подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог,  в позовній заяві позивач зазначив і в судовому засіданні пояснив, що він знаходився з відповідачкою у офіційно зареєстрованому шлюбі з 22 вересня 1984 року, який розірваний 11.06.2007 року, актовий запис №66 від 11.06.2007 року. Після реєстрації шлюбу з відповідачкою проживали в будинку, який належав його батьку ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спадкоємцями після смерті батька в рівних частках стали він і його мати ОСОБА_5. Згідно договору купівлі - продажу частини жилого будинку від  18 жовтня 1999 року він купив Ѕ частину будинку, розташованого за адресою м. АДРЕСА_1, яка належала його матері, знаходячись у шлюбі з відповідачкою.

В зв*язку з неможливістю вирішити питання мирним шляхом з відповідачкою про розподіл сумісно нажитого майна, він вимушений звернутись з позовом до суду. В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд розділити Ѕ частину будинку, розташованого за адресою м. АДРЕСА_1, в рівних частках з відповідачкою ОСОБА_3, визнавши за ним право власності на ј частину зазначеного будинку без виділу частки в натурі.

  Відповідачка позов не визнала. Просила відмовити позивачу в позові, так як вважає, що вона одна має право власності на Ѕ частину будинку по АДРЕСА_1, яку вони придбали з позивачем під час шлюбу, так як зазначена частка будинку була куплена за кошти які були її особистою власністю.

Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_6 пояснила суду, що після смерті її чоловіка, вона з сином ОСОБА_7 отримали у спадщину по Ѕ частині будинку АДРЕСА_1. Свою Ѕ частку будинку вона продала сину на підставі договору купівлі-продажу посвідченого нотаріально. Син на той час проживав у шлюбі з відповідачкою.

Заслухавши сторони, свідка, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, в тому числі свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28.09.1998 року (а.с.12), договір купівлі –продажу частини будинку, технічний паспорт на будинок (а.с.11), свідоцтво про розірвання шлюбу (10) та довідку РАЦС про реєстрацію шлюбу (а.с18), договір купівлі-продажу акцій від 02.09.1999 року (а.с.31), довідку Синельниківського МБТІ  (а.с.71), довідку про отримані акції ОСОБА_2 (а.с.80), інші докази, та оцінивши  все у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі нижчезазначеного.

 Як встановлено в судовому засіданні, сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі з 22.09.1984 року, що підтверджується довідкою РАЦС (а.с.18). Шлюб розірвано між сторонами 11.06.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу за актовим записом №66 від 11.06.2007 року. Під час шлюбу сторони придбали Ѕ частку жилого будинку на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_5, посвідчений 18.10.1999 року приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстром №1803 (а.с.11). Відповідно з довідкою Синельниківського МБТІ (а.с.17,71), жилий будинок по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі: Ѕ частина договору купівлі-продажу, посвідченого 18.10.1999 року приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу ОСОБА_8; Ѕ частина свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.71). Згідно з технічним паспортом будинок зареєстровано на ім*я позивача (а.с.68-70).  Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 продала акції в кількості 11300 штук номіналом по 5 руб. (РФ) на суму 41 245 рос. руб. Позивач ОСОБА_2 працював на підприємстві  «Тюменьгазпром» з 21.11.1986 року по 27.06.1995 року,  що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 64-66) і за придбані акції отримав загальну суму 113000 рос. руб. (а.с.80).

В судовому засіданні як позивач так і відповідач пояснили суду, що Ѕ частину спірного будинку придбали у матері позивача під час шлюбу, цей факт підтверджується і матеріалами справи. Відповідач заперечувала проти позовних вимог, мотивуючи тим, що Ѕ частка спірного будинку придбана за її власні кошти, на кошти від проданих акцій.  Але відповідно до ст.60СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).  Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач від проданий акцій отримав 113 000 руб. (а.с. 80), а відповідач отримала 41245 руб (а.с.31).

Згідно з ст.355 ЦК України «майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно)».

Згідно з  ч.3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або  законом.

 Таким чином, суд вважає, що виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню як обґрунтовані і доведені в судовому засіданні, а позивач має право на ј частку жилого будинку, як набутого їм сумісно з відповідачкою у шлюбі майна у вигляді Ѕ частини жилого будинку та господарчих будівель та споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_1, яке належить їм з відповідачкою на праві спільної сумісної власності.

Судові витрати позивач залишає за собою.

Керуючись 355,368, 372  ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 218 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

  Позовні вимоги по позовній заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільно набутого майна подружжя у вигляді Ѕ частини жилого будинку та господарських будівель та споруд задовольнити повністю.

Поділити в рівних частках між співвласниками Ѕ частину жилого будинку та господарських будівель та споруд, розташованих  по вул. АДРЕСА_1 що є у спільній сумісній власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3, виділивши кожному по ј частині жилого будинку та господарчих будівель та споруд.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину жилого будинку та господарчих будівель та споруд, розташованих  по вул. АДРЕСА_1

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                 Н.Т. Черкова