В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 травня 2010 року                                                                                                                                 місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого – судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С.І., при секретарі Горжій А.В., за участю державного обвинувача – заступника військового прокурора Київського гарнізону капітана юстиції Хоменка О.М., підсудного ОСОБА_3, його захисника – адвоката ОСОБА_4, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням заступника військового комісара – начальника мобілізаційного відділення Солом’янського районного у місті Києві військового комісаріату

майора             ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину та дружину, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України

Судовим слідством військовий місцевий суд

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року до майора ОСОБА_1 звернувся громадянин ОСОБА_2 з проханням вирішити питання про зняття з військового обліку у зв’язку із зміною свого місця проживання . ОСОБА_2, усвідомлюючи, що вирішення даного прохання знаходиться в межах його службової компетенції, дав згоду за винагороду допомогти ОСОБА_3. На виконання вказаної домовленості 4 березня 2010 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_2 необхідні документи для зняття з військового обліку і домовився про наступну зустріч.

Переконавшись у намірах ОСОБА_1 отримати хабар, ОСОБА_2 звернувся із заявою про злочин до правоохоронних органів.

11 березня 2010 року близько 14 години 40 хвилин ОСОБА_2, діючи під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1, виходячи з досягнутої домовленості з останнім про місце та час передачі хабара, в службовому кабінеті останнього передав, а ОСОБА_2, б удучи військовою службовою особою,  отримав хабар у виді коштів в сумі 2 500 грн.  за зняття ОСОБА_2 з військового обліку, тобто за виконання дій, які   ОСОБА_2 повинен був виконати з використанням покладених службових обов’язків, тобто службового становища.

Після одержання хабара ОСОБА_2 був затриманий в своєму службовому кабінеті працівниками правоохоронних органів.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що дійсно в 20 числах лютого 2010 року до нього звернувся раніше знайомий ОСОБА_2 з проханням допомогти швидко знятися з військового обліку у зв’язку із зміною місця проживання . Він, ОСОБА_2, погодився за винагороду надати допомогу ОСОБА_3. На виконання домовленості про місце зустрічі та передачу винагороди 11 березня 2010 року близько 14 години 40 хвилин він, ОСОБА_2, в свому службовому кабінеті надав ОСОБА_3 оформлені документи про зняття з обліку та отримав за це хабар в сумі 2 500 грн. , тобто за виконання дій, які   повинен був виконати з використанням свого службового становища. Як також уточнив ОСОБА_2, гроші йому були потрібні для оплати проживання в гуртожитку, витрати на яке становили більше половини розміру його грошового забезпечення.

Крім особистих показань вина ОСОБА_1 в одержанні як службовою особою хабара за виконання в інтересах громадянина ОСОБА_2 дій з використанням наданого службового становища підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи, і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою, одержав 11 березня 2010 року хабар в сумі 2 500 грн. за виконання в інтересах громадянина ОСОБА_2 дій з використанням наданого службового становища, а тому ці дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 368 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують його покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також і те, що розмір хабара є невеликим.

Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, під час проходження військової служби характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, утримує малолітню дитину та дружину, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосувати до ОСОБА_1 ст. 69 КК України і призначити йому з урахуванням його матеріального становища покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 368 КК України.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин у зв’язку із заняттям посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, суд не знаходить підстав для звільнення підсудного від додаткового покарання.

Суд вважає, що за таких умов призначене судом покарання ОСОБА_2 є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323-325, 332-335, КПК України, військовий суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за якою із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 5 100 грн. з позбавленням права обіймати посади у військових комісаріатах, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, строком на один рік.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 – підписка про невиїзд - скасувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, які зберігаються в кімнаті збереження речових доказів військової прокуратури Київського гарнізону – передати за належністю, крім ватних тампонів, зразку спеціальної хімічної речовини – які знищити; інші речові докази (т. 1 а. 167-168, 169; т. 2 а. 71-72, 73) – зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ                                             ДЯЧУК С.І.