Копія
П О С Т А Н О В А
14 червня 2010 року м. Ужгород
Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:
головуючого – підполковника юстиції Дацківа В.В. ,
при секретарі – Дем”янюк О.Г. ,
за участю помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону ст. лейтенанта юстиції Серпухова О.О. та представників гр-на ОСОБА_3 – адвокатів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку ст. 236-1 КПК України скаргу ОСОБА_4 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону ст. л-та юстиції ОСОБА_6 від 28 травня 2010 року по факту скоєння ДТП за участю оперуповноваженого Виноградівського МВ УСБУ в Закарпатській області ст. л-та ОСОБА_7,
В С Т А Н О В И В:
02 червня 2010 року у військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону від адвоката ОСОБА_4 – представника гр-на ОСОБА_3 надійшла скарга в порядку ст. 236-1 КПК України, з якої слідує, що 28.05.10 р. слідчим військової прокуратури Ужгородського гарнізону ст. л-том юстиції ОСОБА_6 винесено чергову (сьому по рахунку) постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, проведену по факту скоєння ДТП за участю оперуповноваженого Виноградівського МВ УСБУ в Закарпатській області ст. л-та ОСОБА_7, яке мало місце 28 грудня 2009 року.
Як слідує із скарги адвоката – при винесенні даних постанов про відмову в порушенні кримінальної справи були грубо порушені вимоги ст.ст. 94, 95, 97, 98 КПК України, обмежені конституційні права потерпілого ОСОБА_3 (батька загиблого), йому створені серйозні перешкоди до доступу до правосуддя. Підстав для відмови в порушенні кримінальної справи не малося і не мається, матеріали прокурорської перевірки умисно сфальсифіковані, винна в скоєнні даного злочину особа незаконно звільнена від притягнення до кримінальної відповідальності.
Суть справи: 28.12.09 р. близько 23.30 год. ст. л-т ОСОБА_7 у с. Вилок Виноградівського р-ну керуючи автомобілем марки “Шкода-Філіція” скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, який внаслідок отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень 17 січня 2010 року помер у медичному закладі.
Зокрема, як слідує із скарги адвоката - перед скоєнням ДТП ОСОБА_7 справляв якесь свято із своїми співслужбовцями у ресторані в с. Вілок. Після цього поїхав додому, при цьому їдучи по селу на своєму автомобілі зі швидкісю біля 100 км/год. У цей час у центрі села на правій обочині зустрічної полоси руху стояли один за одним автомобілі “Ауді-80” (водій ОСОБА_3О.) та за ним – а/м “Фольксваген Т-5” (водій ОСОБА_9В.). ОСОБА_3, вийшовши із свого а/м, через вікно став розмовляти із ОСОБА_9, який знаходився за кермом свого мікроавтобуса. У подальшому, як слідує із показань очевидців ДТП – водія ОСОБА_9 та пасажирів мікроавтобуса, зокрема ОСОБА_10 і ОСОБА_11, водій а/м “Шкода” ОСОБА_7, рухаючись по зустрічній полосі руху на великій швидкості (біля 100 км/год.), направив свій а/м на стоячого біля дверей водія мікроавтобуса ОСОБА_7, напевне, з метою налякати його, допустив наїзд на останнього.
Перевіркою даного факту займалася прокуратура Закарпатської області і лише 25 січня 2010 року матеріали для проведення подальшої перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України були скеровані у військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.
При цьому, як зазначає адвокат ОСОБА_4, у супровідному листі (а.с. 1) у додатку вказано матеріали на 12 арк. У даний же час, об”єм даних матеріалів (до першого в справі документа військової прокуратури) уже складає 28 аркушів, при цьому, що з даних матеріалів “пропали” пояснення основного очевидця ДТП - ОСОБА_9 від 29.01.10 р. на 2-х аркушах.
Не проводячи зовсім будь-яких процесуальних дій, уже 06.02.10 р. помічник військового прокурора Ужгородського гарнізону майор юстиції ОСОБА_12 виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, мотивувавши, що в ході перевірки “не було здобуто даних стосовно причинного зв”язку між діями учасників ДТП та наслідками, які наступили, а також не встановлено винних у цьому осіб”.
08.02.10 р. військовим прокурором гарнізону дана постанова була скасована, однак кримінальна справа порушена так і не була.
У подальшому кількома посадовими особами військової прокуратури Ужгородського гарнізону неодноразово – 05.03., 08.04, 28.04, 08.05, 18.05.10 р., після проведення кількох експертних досліджень та відібрання пояснень, знову виносилися постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, та, відповідно, вони скасовувалися як незаконні як тим же прокурорм гарнізону, так і старшим прокурором відділу військової прокуратури Західного регіону України.
У черговий раз – 28.05.10 р. така постанова про відмову в порушенні кримінальної справи була винесена слідчим військової прокуратури гарнізону ст. л-том юстиції ОСОБА_6, згідно якої: “враховуючи те, що причиною даної ДТП стали дії пішохода ОСОБА_8, а не порушення водієм ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху, слід прийти до висновку про відмову в порушенні кримінальної справи відносно останнього за відсутністю складу злочину”.
Не погоджуючись із черговим таким рішенням, адвокат ОСОБА_4 і звернувся із письмовою скаргою у військовий суд гарнізону, де просив скасувати вищевказану постанову слідчого військової прокуратури від 28.05.10 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали направити військовому прокурору Ужгородського гарнізону для додаткової перевірки.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 повністю підтвердив заявлені вимоги, викладені у скарзі та просив їх задовольнити.
Інший представник гр-на ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_5 також повністю підтримав скаргу адвоката ОСОБА_4 та просив постанову слідчого скасувати і матеріали направити військовому прокурору для проведення додаткової перевірки.
Помічник військового прокурора Ужгородського гарнізону ст. лейтенант юстиції ОСОБА_2 у судовому засіданні вимог скаржника не визнав і заявив, що перевірка проведена відповідно до вимог КПК України та чинного законодавства, порушень при цьому не було, а тому просить скаргу адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вивчивши скаргу та матеріали перевірки, проведену по факту скоєння ДТП за участю оперуповноваженого Виноградівського МВ УСБУ в Закарпатській області ст. л-та ОСОБА_7, яке мало місце 28 грудня 2009 року, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та перевіривши обставини справи, на які вони посилаються, суд приходить до висновку про необхідність постанову слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону ст. л-та юстиції ОСОБА_6 скасувати та повернути матеріали для проведення додаткової перевірки, при цьому виходить із наступних обставин.
Як слідує із п. 19 Постанови Пленуму ВС України № 14 від 23 грудня 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” – якщо для вирішення питань, які виникли у справі про злочин проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, потрібні спеціальні знання, суд має призначити експертизу. У відповідній ухвалі (постанові) слід навести необхідні експерту вихідні дані, що грунтуються на матеріалах справи. За наявності в них різних даних щодо обставин події суд доручає експерту дати висновок стосовно кожного з варіантів окремо.
При вивченні ж матеріалів перевірки - при призначенні експерного дослідження в НДЕКЦ УМВС України у Львівській області (а.с. 112-113) помічником військового прокурора гарнізону були надані вихідні дані, які суперечать обставинам справи і на що об”єктивно посилається адвокат у своїй скарзі (а. 2 п. 2, а. 4 п. 3). З даними суперечностями погоджується і суд.
Тим більше, не згідний із замірами, складеними під час огляду місця події 29.12.09 р. та відображеними на схемі (а.с. 3) і сам ОСОБА_7 у своєму поясненні від 26.05.10 р. (а.с. 209-210).
Згідно з вимогами п.п. 1, 33 Постанови Пленуму ВС України № 13 від 2.07.04 р. “Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів” – “послідовне і неухильне додержання на всіх стадіях кримінального судочинства норм кримінально-процесуального законодавства України, якими передбачені права потерпілих від злочинів, є однією з важливих умов здійснення закріпленого ст. 55 Конституції України права громадян на судовий захист від протиправних посягань”; “Суди повинні суворо додержуватись вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства України щодо прав потерпілого ...”.
Однак, проведена напротязі півроку прокурорська перевірка, на думку суду, так і не змогла повно, всестороннє та об”єктивно встановити дійсні обставини справи.
При таких обставинах доречно було б порушити по факту ДТП кримінальну справу, в ході якої, відповідно до вимог КПК України провести слідчі дії, з попередженням учасників, у т.ч. і експертів, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, проведенням з ними відтворення обстановки та обставин події, у т.ч. із очевидцем ОСОБА_9 та застосуванням до нього приводу через органи міліції, так як його місцезнаходження у даний час невідоме, проведенням очних ставок, так як у матеріалах справи та показаннях останніх маються суттєві розбіжності і на які об”єктивно вказує адвокат ОСОБА_4 у своїй скарзі (скарга на 6 арк.), призначенні та проведенні комплексних та комісійних криміналістичних експертиз за участю експертів з виїздом на місце події.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне постанову слідчого про відмову в порушення кримінальної справи скасувати та матеріали повернути для проведення додаткової перевірки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 236, 236-2 КПК України, військовий місцевий суд,
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу адвоката ОСОБА_4 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону ст. л-та юстиції ОСОБА_6 від 28 травня 2010 року по факту скоєння ДТП за участю оперуповноваженого Виноградівського МВ УСБУ в Закарпатській області ст. л-та ОСОБА_7 – задовольнити.
Постанову слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону ст. л-та юстиції ОСОБА_6 від 28 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту скоєння ДТП за участю оперуповноваженого Виноградівського МВ УСБУ в Закарпатській області ст. л-та ОСОБА_7 – скасувати.
Матеріали перевірки направити військовому прокурору Ужгородського гарнізону для проведення додаткової перевірки.
На дану постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону.
З оригіналом звірено.
Головуючий по справі
підполковник юстиції В.В. Дацків