ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 р. Справа № 2-а-1185/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності;
відповідача: Лєбєдєв Г.Я. - представник за дорученням;
третьої особи: Костенецький О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
до: Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС України у Вінницькій області
третьої особи на стороні відповідача без права самостійних вимог: Відкрите акціонерне товариство "Завод "Термінал"
про: зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулися з адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова відповідача в реєстрації проживання порушує права позивачів і створює перешкоди для виконання обов’язків зокрема зареєструватися по місцю свого проживання та сплачувати встановлені законодавством внески, податки, збори тощо.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі посилаються на те, що вони всією родиною з 2002 року безперервно проживають в 4 - кімнатній квартирі АДРЕСА_6. З того часу позивачі неодноразово письмово та усно зверталися до відповідача з проханням зареєструвати їх за новим місцем проживання та як вимагає ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", надати запит за новим місцем проживання (АДРЕСА_6), однак ці звернення залишились без відповідей та виконання.
Також позивачі зазначають, що в дану квартиру вони були заселені на підставі списку громадян на заселення житлового будинку по вул. Ленський Подій за підписом голови правління ВАТ "Завод "Термінал". Квартиру позивачу - ОСОБА_1 було передано у зв'язку з виконанням рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 квітня 1999 року, що підтверджується наступними доказами:
- протоколом №50 спільного засідання профспілкового комітету і правління ВАТ "Завод "Термінал" від 05 червня 2000 року;
- протоколом спільного засідання профспілкового комітету і правління ВАТ "Завод "Термінал" за №18 від 02 квітня 2003 року;
- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 квітня 1999 року;
- ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 вересня 2000 року, якою встановлено, що на спільному засіданні профкому і правління ВАТ "Завод "Термінал" проведено перерозподіл квартир на виконання рішення суду від 12 січня 1999 року;
- рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 листопада 2003 року, яким встановлено, що позивач ОСОБА_1 повністю забезпечений житлом, оскільки рішенням профкому та адміністрації заводу "Термінал" виділена 4 - кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_6.
Однак, не дивлячись на неодноразові звернення до відповідача, позивачі не можуть зареєструватись за своїм місцем проживання по АДРЕСА_6 та дотепер місцем реєстрації позивачів є однокімнатна квартира загальною площею 17,5 кв. м. АДРЕСА_4.
На підтвердження того, що позивачі фактично проживають у квартирі по АДРЕСА_6 останні надають акт обстеження квартири АДРЕСА_6, від 12 березня 2008 року складений комісією ТОВ "УЮТ", договори, абонентські книжки, сплачені рахунки за передбачені законодавством комунальні платежі за отримані послуги.
Окрім того, позивачі зазначали про те, що на виконання вимог ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вони звертались із заявою на ім`я начальника паспортного столу Ленінського району м. Вінниці про надання дозволу на реєстрацію їх АДРЕСА_6, однак отримали усну відмову у проведенні такої дії.
Відповідач відмовивши проводити письмову реєстрацію нового місця проживання позивачів, також не подав запиту за новим місцем проживання, тобто за адресою АДРЕСА_6, чим порушив права позивачів, передбачені ст.33 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
А відтак, позивачі керуючись ст.33 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 328 Цивільного кодексу України, вважають відмову відповідача неправомірною, що і стало причиною звернення їх до суду.
Ухвалою суду від 23 березня 2010 року провадження по справі було відкрито і справу призначено до судового розгляду.
Також, в процесі розгляду справи ухвалою суду від 05 травня 2010 року згідно ст.53 КАС України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено - Відкрите акціонерне товариство "Завод "Термінал", оскільки як вбачається з наданих позивачем документів, а саме свідоцтва про право власності, квартира в якій проживають позивачі належить на праві власності ВАТ "Завод "Термінал".
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та зазначили, що на протязі неодноразових звернень до уповноважених осіб не отримали відповіді щодо проведення їх реєстрації місця проживання. Тобто жодного разу їм не надали письмової відповіді на підставі яких вимог законодавства їм, як громадянам України не надають дозвіл на реєстрацію або іншого документа, який надавав їм можливість реалізувати свої права та гарантії відповідно до Конституції України.
Інші позивачі в судове засідання не з'явились, направили обопільну заяву про розгляд справи за їх відсутності при цьому вони підтримали вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові.
Відповідач - Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС України у Вінницькій області письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав, однак проти задоволення позову фактично заперечував та позовні вимоги не визнав в повному обсязі.
Водночас, представник відповідача - Лєбєдєв Г.Я., ґрунтував свої усні заперечення на тому, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 985 "Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні", в заяві про реєстрацію місця проживання в Україні заявник повинен вказати підставу для реєстрації місця проживання (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму, піднайму, оренди або інші документи), а у випадку відсутності зазначених документів, повинна бути згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника. Оскільки позивачем - ОСОБА_1, не були виконані вищевказані вимоги, тому йому було відмовлено в реєстрації за місцем проживання.
В судовому засіданні представник третьої особи - Костенецький О.І. позов не підтримав та категорично заперечував проти задоволення позовних вимог. До того ж пояснив, що право власності на квартиру №37, яка розташована в АДРЕСА_6 набуто правомірно Відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" свідченням чого є свідоцтво від 15.03.2005 №280. Вважає, що позивач не має жодних законних прав на згадану квартиру, а відтак проживає в ній протизаконно. На даний час, Костенецьким О.І., як ліквідатором ВАТ "Завод "Термінал" та комітетом кредиторів ВАТ "Завод "Термінал" узгоджується питання щодо звернення до судових органів з метою виселення позивачів з квартири №37, яка розташована в АДРЕСА_6. Окрім того, представник третьої особи - Костенецький О.І. додатково зазначив, що він не може нести відповідальність за дії колишніх керівників ВАТ "Завод "Термінал", оскільки призначений ліквідатором ВАТ "Завод "Термінал" лише з грудня 2009 року. З огляду на викладені обставини, просив позов не задовольняти.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 11 Закону України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №571 від 26.05.2004 року "Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні" затверджена постанова з питань оформлення документів і контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні, якою визначено, що реєстрація місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні включає в себе внесення відомостей до паспортного документа чи видачу вкладного талона до паспортного документа про місце проживання та перебування з зазначенням адреси житла особи та адресно-довідкової картотеки головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим та м. Києві, управлінь МВС України в областях та м. Севастополі. Оформлення реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб відповідно до території обслуговування проводять територіальні органи та підрозділи служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України.
Таким чином, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області є належним відповідачем у справі, у спірних відносинах виконують функції органу виконавчої влади, є суб'єктами владних повноважень, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон №1382).
Частиною 1 ст.2 Закону №1382 передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Статтею 5 цього Закону передбачено, що законними підставами перебування на території України є: для громадян України - належність до громадянства України, для іноземців та осіб без громадянства - реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.
Відповідно до ст.3 Закону №1382 реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Обов'язок зареєструватись за місцем проживання в органах реєстрації покладений ч. 1 ст. 6 Закону №1382 на громадянина України, а також іноземця чи особу без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Крім того, в ст. 3 Закону №1382 зазначено, що для реєстрації особа подає:
- письмову заяву. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. У разі якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до уповноваженого органу, реєстрація може бути здійснена за зверненням іншої особи на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку;
- паспортний документ. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Іноземець та особа без громадянства додатково подають посвідку на постійне або тимчасове проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
З урахуванням вищенаведеного та враховуючи те, що позивачі перебувають на території України на законних підставах, а також мають всі правові підстави для реєстрації свого місця проживання суд вважає, що відсутні будь-які перешкоди для відповідача щодо реєстрації позивачів та членів їх сімей, а тому, наявні всі правові підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Натомість суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Судом встановлено, що згадані позивачі фактично проживають з 12 березня 2008 року за адресою: АДРЕСА_6, що підтверджується відповідним актом обстеження (а.с. 18), позивачі є користувачами помешкання, розташованого в житловому будинку за вказаною адресою, наданого (виділеного) їм відповідно до протоколів спільного засідання профспілкового комітету і правління ВАТ "Завод "Термінал" №50 від 05 червня 2000 року, №18 від 02 квітня 2000 року та акту від 29.03.2005 року щодо передачі свідоцтва про право власності №280 від 15.03.2005 року та рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №457 від 15.03.2005 року (а.с. 102).
До того ж, факт проживання позивачів разом із членами сім'ї за адресою: АДРЕСА_6, підтверджений в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 та представника ОСОБА_6 у справі.
Суд зазначає, що з метою обслуговування зазначеного помешкання позивачами були укладені договори про надання послуг з електрозв`язку, газопостачання, водопостачання, договір про користування електричною енергією з відповідними підприємствами і організаціями, що надають комунальні послуги (а.с. 23-59).
Таким чином, суд відзначає, що конструктивно ізольоване помешкання в житловому будинку, яке використовується позивачами, та розташоване за адресою: АДРЕСА_6, в якому вони проживають разом із членами сім'ї, відноситься до квартири відповідно до визначення ст. 379 Цивільного кодексу України, отже, є житлом.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачі звертались до органів реєстрації (Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС України у Вінницькій області) з проханням зареєструвати позивачів за місцем їх постійного проживання за вказаною адресою, однак, на письмове звернення отримали усну відмову та перелік документів необхідних для проведення реєстрації.
Статтею 14 Закону №1382 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
При цьому суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Утім відповідач, не надав позивачам письмових вимог, яка норма діючого законодавства перешкоджає виконати реєстрацію громадянина України за його зверненням, оскільки ст. 6 Закону №1382 встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Ці вимоги закону позивачами виконанні, але відповідачем не надано письмової відмови в реєстрації з вказівкою причин, як цього вимагає закон. Для дослідження суду не надані документи, які розглядались Відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області, оскільки цей орган уповноважений проводити реєстрацію за місцем проживання або перебуванням фізичної особи.
Окрім того, не береться судом до уваги й пояснення відповідача, яке полягає у тому, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №985 "Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні", в заяві про реєстрацію місця проживання в Україні заявник повинен вказати підставу для реєстрації місця проживання (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму, піднайму, оренди або інші документи), а у випадку відсутності зазначених документів, повинна бути згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника.
Проте, вказана Постанова №985 суперечить Конституції України, що гарантує кожному право на житло (ст.47), та відповідно до якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Це є конституційним правом людини і громадянина, і воно згідно ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
За змістом ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином Постанова №985 є підзаконним нормативним актом, а тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає Закон прямої дії.
З огляду на викладені обставини суд вважає, що дії відповідача - Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області, у зв'язку з відмовою у здійсненні реєстрації позивачів за адресою: АДРЕСА_6, що є їх постійним місцем проживання не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень, добросовісно та розсудливо. Отже, відповідач при прийняті рішення про відмову у реєстрації відповідачів діяв упереджено, штучно та не об'єктивно.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем покладених на них Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" обов'язків призводить до порушення прав позивачів, зокрема володіння та користування квартирою. Крім цього, це суттєво обмежує і здійснення інших цивільних, громадських та політичних прав позивачів, які підлягають безумовному захисту.
Частиною 2 ст.162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Стаття 86 вище згаданого Кодексу передбачено те, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що дії відповідача є протиправними, у зв’язку з чим, суд вважає необхідним ухвалити рішення про зобов’язання посадових осіб Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області подати запит за новим місцем проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_6, та провести реєстрацію позивачів за місцем їх фактичного проживання на даний час.
За правилами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 задовольнити повністю.
Зобов'язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області подати запит за новим місцем проживання ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6.
Зобов'язати Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_6.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 15.06.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна