Справа №2-о-17/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«22» січня 2010 р.                                            Дніпровський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді                           Шевченко Н.М.,

                 при секретарі                                    Гумен Н.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, та втратила основне джерело для існування після його смерті ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити той факт, що вона перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_2,  та втратила основне джерело для існування після його смерті, обґрунтовуючи тим, що з 1951 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, протягом всього подружнього життя заявниця мала заробіток набагато менший,  ніж у чоловіка,  вони спільно вели домашнє господарство, підтримували одне одного. ОСОБА_2 отримував пенсію значно більшу ніж заявниця, в той же час, вона також є пенсіонеркою, однак отримує пенсію за віком, яка значно менше пенсії чоловіка, тому після смерті чоловіка перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки крім пенсії інших доходів не має, її прожиттєвий рівень значно знизився, т.я. вона вимушена проживати лише за рахунок власної пенсії, тому  просить суд встановити факт, що вона перебувала на утриманні чоловіка -  ОСОБА_2, та втратила основне джерело для існування після його смерті.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, причину неявки не повідомила, однак до суду подала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, за наявними доказами в матеріалах справи.

Представник зацікавленої особи - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва  в судове засідання не з’явився, надав суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.234 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2,  помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується  свідоцтвом про смерть. (а.с.6)

ОСОБА_1  та ОСОБА_2 перерубували у зареєстрованому шлюбі,  який зареєстрований Гусівським РАГС Калінінградської області 04 серпня 1951 року (актовий запис № 198). (а.с. 3)

Після смерті чоловіка – ОСОБА_2, заявниця звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з приводу  оформлення пенсії за віком померлого годувальника, що розділяється між ними рівними частками, однак в оформленні пенсії на зазначених умовах їй було відмовлено за відсутності у заявниці документу про перебування на утриманні у померлого годувальника.

Відповідно до ст. 38 Закону України ?ро пенсійне забезпечення” члени сім’ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім’ї, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які і самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на утримані чоловіка, ОСОБА_2, та втратила основне джерело для існування після його смерті, що  підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: свідоцтвом про шлюб; довідкою Житлової  ремонтно-експлуатаційної організації № 420, відповідно до якої зазначається, що ОСОБА_2 по день смерті був зареєстрований та проживав  разом з дружиною ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1; довідкою МСЕК  про встановлення заявнику другої групи інвалідності; пенсійним посвідченням заявниці та ОСОБА_2, якими підтверджується, що ОСОБА_2 01 вересня 1973 року була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 184,00 крб., в той час ОСОБА_1 з 19.03.1982 року призначено пенсію за віком у розмірі 120,00 крб.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що заявниця ОСОБА_1 перебувала на утримані чоловіка - ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та втратила основне джерело для існування після його смерті.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення і потрібне для оформлення пенсії, у зв’язку з втратою годувальника.

 Враховуючи викладене та керуючись ст. 38 Закону України ?ро пенсійне забезпечення”, ст.ст. 10, 58, 130, 208, 209, 212-215, 218, 234, 235, 256  Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву  ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити юридичний  факт, що  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  перебувала на утримані чоловіка, ОСОБА_2,  який помер  ІНФОРМАЦІЯ_2,  та втратила основне джерело для існування після його смерті.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

С у д д я :