Справа № 2-а-534/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови від 29 березня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Свої вимоги мотивує тим, що 29 березня 2010 року щодо нього інспектором Броварського ДПС ГУМВС України Горковим О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за перевищення швидкості руху, яка вимірювалась вимірювачем швидкості «Іскра». У постанові зазначено, що він рухався по а/д Київ-Чернігів зі швидкістю 84 км/год. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 255 гривень.

Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права.

Просить суд скасувати зазначену постанову в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення ним 29 березня 2010 року Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити з наведених у позові підстав.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неприбуття до суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Суд за згодою позивача ухвалив проводити судове засідання без участі відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 29 березня 2010 року щодо позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 255 гривень (а.с. 3).

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Згідно зі ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Стосовно позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, проте всі вимоги закону при цьому не враховані.

Так, вимірювач швидкості «Іскра» фактично не є таким, який працює в автоматичному режимі. Його використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, він працює від акумуляторної батареї, відповідно до технічних характеристик має можливості вибору спеціальних режимів роботи.

Цей прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч, а не того, який зупинили працівники міліції. Відсутні будь-які підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість, вказана на зображені доданого до постанови, належить саме автомобілю позивача.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся, заперечень проти позову чи доказів правомірності винесення постанови до суду не направив.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 122, 251, 268, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Серії АІ № 225108 по справі про адміністративне правопорушення від 29 березня 2010 року, винесену інспектором Броварського ДПС ГУМВС України Горковим Олександром Васильовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: