Справа № 2-2544/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 року                                                                                          м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем у нього не склалося. Виявилось, що у них різні погляди на сімейне життя та різні характери, через що виникають непорозуміння та конфлікти. Шлюбні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, у зв’язку з чим подальше збереження сім’ї вважає неможливим.

У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, проти примирення з відповідачем заперечував та просив шлюб розірвати.

Відповідач позов визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу в попередньому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову у попередньому судовому засіданні судове рішення ухвалюється в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 13 липня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї від 13 липня 2002 року (а.с. 6); від шлюбу мають малолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції  у м. Києві 11 жовтня 2007 року (а.с. 4).

У попередньому судовому засіданні сторони підтвердили, що вони проживають окремо з вересня 2008 року, з того ж часу не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, на примирення не згодні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім’ї буде носити формальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Також, стягненню з відповідача підлягають судові витрати в сумі 08 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України,  статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 13 липня 2002 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї за актовим записом № 1255, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 08 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень на користь держави.

ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: