Справа № 2-742/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 червня 2010 року                                                                                                                           м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Конверсбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2009 року позивач звернувся в суд до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що 19 жовтня 2007 року між ТОВ «Партнер-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 240/840-ФО. Відповідно до умов даного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 16500 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі.

Проте відповідачем порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконуються взяті на себе зобов’язання.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісій та інших платежів, передбачених цим договором банк має право вимагати, а позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Станом на 16 вересня 2009 року відповідачем ОСОБА_1 прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом та пені становить 14358 доларів США 08 центів та 2818 гривень 12 копійок, що за курсом НБУ становить 117780 гривень 39 копійок, що складається з:

- 10175 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 16 вересня 2009 року становить 81469 гривень 19 копійок – заборгованість за кредитом;

- 2763 доларів США 19 центів, що за офіційним курсом НБУ на 16 вересня 2009 року становить 22124 гривні 31 копійку – прострочена заборгованість за кредитом;

 - 1138 доларів США 84 центів, що за офіційним курсом НБУ на 16 вересня 2009 року становить 9118 гривень 46 копійок – прострочені відсотки понад 31 день;

- 189 доларів США 40 центів, що за офіційним курсом НБУ на 16 вересня 2009 року становить 1516 гривень 49 копійок – прострочені відсотки;

- 91 долара США 65 центів, що за офіційним курсом НБУ на 16 вересня 2009 року становить 733 гривні 82 копійки – нараховані відсотки;

- 2818 гривень 12 копійок – пеня.

Забезпеченням виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору є укладений між ТОВ «Партнер-Банк» та ОСОБА_2 договір поруки № 240/840-ФО/ПОР-1 від 19 жовтня 2007 року.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель безвідривно та безспірно зобов’язується відповідати перед кредитором за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов’язань.

 Відповідальність поручителя згідно з п. 1.3 виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов’язань, так і при невиконання позичальником зобов’язань в цілому.

Відповідачам неодноразово направлялись претензії та вимоги з проханням погасити наявну заборгованість за кредитом, проте заборгованість до даного часу не погашена.

У судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги. Зазначила, що ОСОБА_1 07 квітня 2010 року сплатив частину боргу в сумі 4514 гривень 40 копійок. Просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 94039 гривень 93 копійок та судові витрати у справі.

Також, зазначила, що на даний час банк змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Конверсбанк».

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 174, 175).

Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2007 року між ТОВ «Партнер-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 240/840-ФО.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 16500 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі, що підтверджується наданою суду копією договору (а.с. 51-53).

Позивач змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Конверсбанк», що підтверджується статутом та відповідним свідоцтвом (а.с. 135-169).

Відповідно до п. 3.4 Кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно до 10 числа включно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше ніж 275 доларів США, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.

Проте відповідач свої зобов’язання за умовами укладеного договору не виконує.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісій та інших платежів, передбачених цим договором банк має право вимагати, а позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, на 29 квітня 2010 року відповідачем ОСОБА_1 прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом та пені становить 94039 гривень 93 копійки, з яких:

- 87545 гривень 46 копійок – заборгованість за кредитом;

- 6494 гривні 47 копійок – пеня.

Забезпеченням виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору є укладений між ТОВ «Партнер-Банк» та ОСОБА_2 договір поруки № 240/840-ФО/ПОР-1 від 19 жовтня 2007 року (а.с. 54).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель безвідривно та безспірно зобов’язується відповідати перед кредитором за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов’язань.

 Відповідальність поручителя згідно з п. 1.3 виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов’язань, так і при невиконання позичальником зобов’язань в цілому.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі, а відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов’язання.    

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Сплата заборгованості по відсотках, пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту та відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідач ОСОБА_1, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).      

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 10).

Відповідачам неодноразово направлялись претензії та вимоги (а.с. 22-46) з проханням погасити наявну заборгованість за кредитом, проте заборгованість до даного часу не погашена.

Ґрунтуються на законі й вимоги позивача про стягнення суми позову солідарно з усіх відповідачів з огляду на наступне.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на вимоги закону, зазначена сума позову підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідачів також підлягають судові витрати в розмірі 940 гривень 39 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 554, 625, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Конверсбанк» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Конверсбанк» заборгованість за кредитом в сумі 87545 гривень 46 копійок, пеню у розмірі 6494 гривні 47 копійок, судовий збір в розмірі 940 гривень 39 копійок та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: