Справа № 1-779/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     22 червня 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого – суддя Криворот О.О.,

при секретарі – Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурора – Вівдіченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Каніва, українця, громадянина України, студента 3-го курсу Канівського вищого професійного училища, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_2 16.03.2010 року приблизно о 22:00 годині, перебуваючи в кафе «Нічне місто», що розташоване по вул. Гарматній, 53 в м. Києві, де він працював офіціантом, побачив у великому залі на підлозі біля одного із столиків, що стояв біля дивану, мобільний телефон марки «Соні Еріксон Т-700» та вирішив таємно викрасти чуже майно.

    Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 з корисливих спонукань, з метою власного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв з підлоги мобільний телефон «Соні Еріксон Т-700», вартістю 1800 гривень, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Utel», на рахунку якої було 30 гривень, який належав ОСОБА_3 Сім-картка мобільного оператору «Utel» для ОСОБА_3 матеріальної цінності не представляє.

    Після чого, ОСОБА_2, утримуючи при собі викрадене, з місця вчинення злочину зник і розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1830 гривень.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, суду показав, що дійсно 16.03.2010 року він прийшов на роботу в приміщення кафе «Нічне місто», де приблизно о 22:00 годині прибираючи під столиками, він побачив на підлозі, біля одного із столів, що стояв біля диванів, мобільний телефон «Соні Еріксон Т-700». Він, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підняв телефон з підлоги та заховав його під посуд, який тримав в руках. Потім даний телефон він заховав під столом на мийці та приблизно о 23:00 годині збираючись йти додому, він забрав схований ним раніше телефон і пішов додому. На слідуючий день, він приблизно о 10:00 годині, поїхав до батьків у м. Канів і взяв з собою викрадений мобільний телефон, яким не розповідав, що викрав даний телефон у кафе «Нічне місто». Наприкінці березня він знову приїхав до м. Києва та пішов на роботу в кафе «Нічне місто», де до нього підійшли співробітники міліції, яким він зізнався, що викрадений мобільний телефон знаходиться у нього.

    Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.

      Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України.

    Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_2, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем навчання характеризується виключно позитивно.

    Обставиною, яка пом»якшує покарання підсудного слід визнати його щире каяття у вчиненому.

    Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

    Таким чином, на підставі наведеного, враховуючи особу підсудного, фактичні обставини справи, критичне відношення ОСОБА_2 до вчиненого та повне відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_3, суд вважає можливим призначити йому покарання у виді штрафу.

    Цивільний позов по справі не заявлено. Судових витрат по справі не має.

Речові докази по справі слід вирішити у відповідності до ст.ст. 81, 330 КПК України.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

    ОСОБА_2  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 70 (сімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1190 (одна тисяча сто дев»яносто) гривень.

    Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

    Речовий доказ –   мобільний телефон марки «Соні Еріксон Т-700», який повернуто потерпілій ОСОБА_3, залишити у її володінні.

            Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом»янський районний суд м. Києва протягом 15 (п»ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

              Суддя:                             О.О. Криворот