Справа № 1-7/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     21 червня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого – суддя Криворот О.О.,

при секретарі – Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурора – Вівдіченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

    підсудний ОСОБА_1 16.07.2005 року приблизно о 10:30 годині перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2106, д/н НОМЕР_1, рухався по сухому асфальтобетонному покриттю Великої кільцевої дороги в м. Києві, що мала по три смуги руху в кожному напрямку, зустрічні напрямки руху якої були розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки, з боку Одеської площі в напрямку Жулянського шляхопроводу.

    Під час руху у вказаному напрямку, по крайній лівій смузі Великої кільцевої дороги, під’їжджаючи до зупинки громадського транспорту «вул. Ватутіна», перед котрою було встановлено світлофор, який працював в автоматичному режимі і на якому на той час горіло забороняючи рух транспортним засобом у вказаному напрямку червоне світло, водій ОСОБА_1, грубо порушуючи та ігноруючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 2.10. (а), 8.1, 10.1, 11.4, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1, п. 1.3 розділу 34 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 року, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахувавши дорожні умови та дорожню обстановку, рухаючись по вище вказаній проїзній частині, на ділянці дороги з необмеженою оглядовістю, не обравши безпечну швидкість та безпечну дистанцію до транспортного засобу, що рухався попереду його в попутному напрямку, а саме автомобіля «ПЕЖО-405», без номерних знаків, під керуванням водія ОСОБА_2, скоїв зіткнення з транспортним засобом останнього, внаслідок чого автомобіль громадянина ОСОБА_2 скоїв наїзд на автомобіль ВАЗ-2106, д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що стояв в нерухому стані в середній смузі руху перед світлофором, а водій ОСОБА_1 перетнувши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, що розділяла зустрічні напрямки руху, виїхав на смугу зустрічного руху та з місця ДТП зник.

    Згідно висновку судово-медичної експертизи № 133/І від 15.03.2006 року при вивчені медичної документації на ім’я ОСОБА_4 було виявлено тілесне ушкодження вигляді крайового перелому основи першої п’ясної кістки з зміщенням уламків лівої кісті.

    Описане ушкодження спричинене тупим предметом, могло утворитися при автомобільній травмі, при ударі об частини і деталі салону автомобіля, в строк і при обставинах вказаних в постанові і відноситься, як не небезпечне для життя, але таке, що потягло тривалий розлад здоров’я, так як для зростання перелому необхідно строк більше 21 дня, до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

    Порушення вимог ПДР України водієм ОСОБА_1, який згідно п. 1.3 ПДР був зобов’язаний знати і неухильно виконувати правила дорожнього руху було в наступному:

-   п.1.5 – своїми діями він як учасник дорожнього руху створив небезпеку для руху, загрозу життю і здоров’ю громадян, спричинив матеріальні збитки;  

-   п.2.3(б) – для забезпечення безпеки дорожнього руху не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміни;

-   п.2.9(а) – керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, при тому, що це заборонено;

-   п.2.10(а) – після причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно не зупинив транспортний засіб і не залишився на місці пригоди;

-   п.8.1 – порушив вимоги дорожньої розмітки, що регулює дорожній рух;

-   п.10.1 – при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

-   п.11.4 – на дорозі з двостороннім рухом, що мала три смуги руху для руху в одному напрямку, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, при тому, що це заборонено;

-   п.12.1 – під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом;

-   12.3 – при виникненні небезпеки для руху і перешкоди котру він об’єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди;

-   п.12.4 – рухався в населеному пункті з швидкістю 75 км/год, при дозволеній швидкості 60 км/год;

-   п.13.1 – не дотримався безпечної дистанції до транспортного засобу, що рухався попереду нього;

-   п.1.3 розділу 34 ПДР України, перетнув дві суцільні лінії, що поділяють транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, перетинати які забороняється.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3(б), 2.9(а), 2.10(а), 8.1, 10.1, 11.4, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1, п.1.3 розділу 34 правил дорожнього руху України, знаходяться у прямому причинному зв’язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, а також розмір цивільного позову та суду показав, що 16.07.2005 року перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння без доручення та документів на право керування автомобілем, поїхав на автомобілі ВАЗ-2106, д/н НОМЕР_1 на роботу, а саме на приватну фірму, що була розташована на вул. Жмеринській, 10, через Велику кільцеву дорогу з боку Одеської площі в напрямку Жулянського шляхопроводу. Приблизно о 10:30 годині він під’їздив до зупинки громадського транспорту «вул. Ватутіна», рухаючись при цьому технічно справним автомобілем зі швидкістю 60 км/год. На проїзній частині була нанесена розмітка, що поділяла проїзну частину на смуги руху та подвійна суцільна лінія розмітки, що розділяла зустрічні напрямки руху. В його напрямку руху та в зустрічному, було по три смуги руху. Коли він під’їздив до світлофора, який працював в автоматичному режимі, йому горіло червоне світло, що забороняло рух транспортним засобам в його напрямку. Він рухався в крайній лівій смузі свого напрямку, які транспортні засоби рухались біля нього він не пам’ятає. Доїжджаючи до зупинки громадського транспорту «Ватутіна» він помітив, що попереду нього на відстані приблизно 30 м, в крайній лівій смузі на червоний сигнал світлофора зупиняється автомобіль «Пежо» червоного кольору. З метою уникнення зіткнення з автомобілем «Пежо» він відразу натиснув на гальма, застосувавши екстрене гальмування, при цьому автомобіль почав спрямовувати на зустрічну смугу руху, пересікши подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки. Оскільки він пізно почав гальмувати, то не зміг уникнути зіткнення з автомобілем «Пежо». Після цього, в крайній лівій смузі відбулось зіткнення з правою передньою частиною його автомобіля із задньою лівою частиною «Пежо». Потім він повністю спрямував свій автомобіль на зустрічну смугу руху і проїхав вперед та зупинився вже за світлофором. Вийшовши з автомобіля, він помітив, що вищевказане «Пежо» здійснило зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2106», який до того часу, як вийти з автомобіля він не бачив. Підійшовши до вказаних автомобілів, він помітив, що автомобіль «Пежо» здійснив зіткнення своєю передньою частиною із задньою частиною автомобіля «ВАЗ» та невдовзі приїхали працівники ДАЇ, які оформили дану ДТП.

    Також вина підсудного ОСОБА_1  повністю доведена зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.

    Як вбачається із показань в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, 16.07.2005 року приблизно о 10:30 годині, він рухався за кермом на власному автомобілі «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_2 по Великій кільцевій дорозі в м. Києві з боку Одеської площі в напрямку Жулянського шляхопроводу. Його автомобіль був у технічно справному стані, і у ньому окрім нього, знаходився його батько ОСОБА_5 В його напрямку руху було три смуги руху, він рухався в середній. Не доїжджаючи до Жулянського шляхопроводу на другому по рахунку світлофорі, біля зупинки «Ватутіна», загорілось червоне світло, і він зупинився перед світлофором. Простоявши приблизно 10 секунд на світлофорі, він почув звук гальмування, а потім побачив, що з крайньої лівої смуги його напрямку руху на його автомобіль рухається автомобіль «Пежо», після чого відбувся удар автомобілем «Пежо» в задню частину його автомобіля, від якого його автомобіль проїхав ще 200 – 300 метрів. При цьому, повз нього по зустрічній смузі руху, з лівого боку, в напрямку Жилянського шляхопроводу на великій швидкості проїхав автомобіль «ВАЗ-2106» світлого кольору, ледь не збивши пішоходів на пішоходному переході. Після удару, він вийшов зі свого автомобіля і почав з»ясовувати у водія «Пежо» причини зіткнення, на що останній повідомив, що автомобіль «ВАЗ», який проїхав повз них, вдарив його автомобіль в задню частину та після цього проїхав ще метрів 200. Потім водій автомобіля «ВАЗ» підійшов до них вибачився, але по зовнішньому вигляду останнього, було явно видно, що той знаходиться в стані алкогольного сп»яніння, оскільки у нього була млява мова і відчувався запах алкоголю з рота. В подальшому усі учасники даної пригоди їздили до лікаря, де їх по черзі перевіряв лікар на стан сп»яніння, зокрема також і підсудного ОСОБА_1 Крім того, він зазначив, що у його автомобіля пошкоджень не було, однак його батьку, який сидів під час зіткнення у його автомобілі на пасажирському сидінні, довелось викликати швидку допомогу.

    Відповідно до показань в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6, на її ім»я зареєстрований автомобіль «ВАЗ-2106», д/н НОМЕР_1.  Очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 16.07.2005 року вона не була. 17.07.2005 року вона повернулась додому і разом з чоловіком вони виявили відсутність свого автомобіля, який знаходився у гаражі. Після чого вони поїхали до Дніпровського РУГУ МВС України, щоб написати заяву про угон автомобіля, де їх повідомили, що належний їм автомобіль здійснив ДТП та знаходиться на штраф-майданчику. 19.07.2005 року їх викликали співробітники міліції на допит. Підсудний ОСОБА_1 після пригоди поїхав до себе в село і з ним було втрачено зв»язок, але через деякий час він прихав до них в квартиру, після чого його було затримано. Крім того, вона зазначила, що посилання підсудного ОСОБА_1 на те, що її чоловіком було дозволено останньому брати їх автомобіль, не відповідає дійсності, оскільки він сам без дозволу взяв ключі від гаража та квартири. Вона характеризує підсудного ОСОБА_1 з негативної сторони, так як він вживав алкогольні напої та за вчинене не вибачився.  

    Як вбачається із оголошених в судовому засіданні в порядку ст.306 КПК України показань потерпілого ОСОБА_4, 16.07.2005 року приблизно о 10:30 годині він разом з своїм кумом – ОСОБА_2, рухались по Великій кільцевій дорозі в м. Києві на автомобілі «Пежо-405», без реєстраційних номерів, з боку Одеської площі в напрямку Жулянського шляхопроводу. Автомобіль останнього знаходився у техічно справному стані і ОСОБА_2 будь-яких нарікань на несправності автомобіля не виказував. Рухались вони зі швидкістю приблизно 60 км/год. Він знаходився на передньому пасажирському сидінні. Від керування транспортним засобом ОСОБА_2 не відволікався. Приблизно о 10:30 годині, вони під»їздили до зупинки громадського транспорту «Ватутіна». Будь-яких спиртних напоїв чи медичних препаратів ОСОБА_2 при ньому не вживав. Транспортних засобів на проїзній частині було не багато. На проїзній частині було нанесено дорожню розмітку, яка поділяла проїзну частину на смуги руху. В їхньому напрямку було три смуги руху, вони рухались в крайній лівій смузі. Також на проїзній частині було нанесено подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, що поділяла зустрічні напрямки руху транспортних засобів. Під»їжджаючи до зупинки «Ватутіна» на проїзній частині було встановлено світлофор, котрий працював в автоматичному режимі. В їхній смузі руху попереду їхнього автомобіля, транспортних засобів не було. В крайній правій смузі руху їхнього напрямку рухався вантажний автомобіль. В середній смузі руху, перед світлофором стояв автомобіль «ВАЗ-2106». На той час на світлофорі загорілось червоне світло, що забороняє рух автомобіля. Проїзну частину почала переходити невідома жінка. Під»їжджаючи до світлофора, ОСОБА_2 почав збавляти швидкість. Яку відстань вони не доїхали до автомобіля «ВАЗ-2106», котрий стояв в середній смузі руху, він сказати не може, оскільки не акцентував на цьому увагу і все відбулось дуже швидко. Коли ОСОБА_2 почав пригальмовувати свій автомобіль, то несподіванно він відчув сильний удар в задню ліву частину свого автомобіля, від чого їх автомобіль стало нести по проїзній частині під вантажний автомобіль праворуч. Їх автомобіль став не керований, при цьому він побачив, як ліворуч від них по зустрічній смузі руху повз них на великій швидкості проїхав автомобіль, як пізніше виявилось «ВАЗ-2106». ОСОБА_2 почав намагатись зупинити свій автомобіль та вивертати кермо, щоб не попасти під вантажний автомобіль. Однак в цей час, відбувся удар передньою частиною їхнього автомобіля в задню частину автомобіля «ВАЗ-2106», котрий стояв перед світлофором, в середній смузі руху. Внаслідок удару в транспортний засіб, він вдарився головою об салон автомобіля та зламав палець на руці. Коли вони вийшли з автомобіля, то побачили, що автомобіль котрий перший вдарив їх автомобіль, зупинився далеко попереду них. Водій того автомобіля оглядав свій транспортний засіб. Вони пішли до останнього, оскільки боялись, що той може втекти. Останній втікати не намагався, а став проситись, щоб його відпустили, і тоді він відчув від водія автомобіля «ВАЗ» сильний запах спиртного. Вони викликали на місце пригоди співробітників ДАІ, а ті в свою чергу викликали швидку допомогу. На місці ДТП водій, котрий скоїв зіткнення з їхнім автомобілем пояснював, що він своєчасно не помітив, те як їх автомобіль зменшує швидкість і тому вдарив їх автомобіль. З місця ДТП його доставили в 17 КМКЛ, де йому надали допомогу (а.с. 81).

    Аналогічні показання дав на досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_2, які були оголошені в судовому засіданні (а.с.59-60).

    Відповідно до показаннь свідка ОСОБА_7, які були оголошені в судовому засіданні, вбачається, що 16.07.2005 року він їхав на автомобілі «ВАЗ-21099», д/н НОМЕР_3 по Великій кільцевій дорозі в м. Києві. Рухався він в крайній лівій смузі зі сторони «Теремків» в бік Жилянського шляхопроводу. На дворі була сонячна погода, дорога була сухою та чистою, вона була обладнана трьома смугами руху в попутному та зустрічному напрямку. На дорозі була присутня дорожня розмітка у вигляді смуг поділяючих на смуги руху та подвійна суцільна. Видимість дороги була хорошою. Автомобілів на дорозі було не дуже багато. Рухався він приблизно 60 км/год, швидкість контролював по приладам. Рухаючись з боку Теремків, позаду нього їхав автомобіль «ВАЗ», який дуже довго моргав дальнім світлом фар, аби він пропустив його. Пропустивши вказаний автомобіль, він почав їхати за ним. Не доїжджаючи до зупинки громадського транспорту «Ватутіна», він помітив, що на світлофорі загорівся червоний сигнал світлофора. В той момент вищевказаний автомобіль «ВАЗ» здійснив зіткнення з попереду рухаючимся автомобілем «Пежо», який пригальмував на світлофорі. Зіткнення відбулось із передньою правою частиною автомобіля «ВАЗ» та задньою лівою частиною автомобіля «Пежо» в крайній лівій смузі. Після вказаного зіткнення автомобіль «Пежо» своєю передньою частиною здійснив зіткнення з попереду стоячим автомобілем «ВАЗ» в задню частину. Перший автомобіль «ВАЗ», який здійснив первинне зіткнення з автомобілем «Пежо» прийнявши ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху та поїхав далі, при цьому останній ледь не здійснив наїзд на пішохода – жінку, яка переходила проїзну частину на пішоходному переході. Проїхавши приблизно 300 метрів, останній зупинився на узбіччі. В той момент сигнал світлофора продовжував горіти в режимі червоного світла і він вийшовши з автомобіля, підійшов до вказаного «Пежо» та «ВАЗ», куди також підбіг водій першого автомобіля «ВАЗ». Останній пояснював, що не встиг вчасно загальмувати і з його млявої мови, порушеної координації рухів, запаху спиртного при видиханні повітря, він зрозумів, що водій «ВАЗ», який здійснив первинне зіткнення з «Пежо», перебував в стані алкогольного сп»яніння. Через деякий час приїхали співробітники ДАІ, яким він залишив свої координати та в присутності яких, водій першого автомобіля «ВАЗ» пояснював, що не встиг зреагувати та вчасно загальмувати, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Пежо». Учасників даної пригоди до цього він не знав, відносин з ними не підтримував і в матеріальній залежності не перебував, а тому оговорювати когось із них в нього підстав не має (а.с.107-108).

    Згідно з показаннями свідка ОСОБА_8, які були оголошенні в судовому засіданні, 16.07.2005 року він перебував на службі в УДАІ Солом»янського РУГУ МВС України в м. Києві, разом із інспектором ІДПС ОСОБА_9 Під час несення служби їм, від чергового по УДАІ в м. Києві надійшла інформація про ДТП по Великій Кільцевій дорозі в м. Києві, навпроти зупинки громадського транспорту «Ватутіна». Прибувши по вищевказаній адресі, ними було виявлено зіткнення трьох автомобілів, а саме «Пежо» під керуванням водія ОСОБА_2, «ВАЗ» під керуванням водія ОСОБА_3 та «ВАЗ» під керуванням водія ОСОБА_1 При оформленні місця ДТП, було з»ясовано від водія «Пежо», що в задню частину його автомобіля, здійснив зіткнення автомобіль «ВАЗ» під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті чого автомобіль «Пежо» здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ», під керуванням водія ОСОБА_3 Водій ОСОБА_1 на місці ДТП особисто підтвердив вищевказане, при цьому йому здалось, що останній перебував в стані алкогольного сп»яніння, що виразилось в його порушеній координації рухів, млявій мові та запаху спиртного при видиханні повітря. Автомобіль «ВАЗ», яким керував водій ОСОБА_1, був розташований попереду двох вищевказаних автомобілів, на відстані приблизно 200 метрів, на підставі чого його не зображено на схемі, оскільки він з»їхав з місця ДТП. Після оформлення місця ДТП, всі водії пройшли медичне освідування, де лікар засвідчив, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп»яніння (а.с.104-105).

    Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними досудовим слідством доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи, зокрема:

•   даними, що містяться у протоколі огляду місця ДТП від 16.07.2005 року, відповідно до якого автомобіль «ВАЗ», д/н НОМЕР_2 має пошкодження правого та лівого заднього крила, задньої панелі, заднього бамперу та кришки, задніх лівих та правих ліхтарів, бензобаку, заднього правого колеса (диск – шина), правого заднього підкрильника; автомобіль «Пежо» має пошкодження: капоту, переднього вітрового скла, переднього бампера, лівого переднього крила, декоративної решітки, передньої панелі, радіатора, правих та лівих ліхтарів, заднього бамперу, заднього лівого крила, задню панель та заднього лівого ліхтаря; автомобіль «ВАЗ», д/н НОМЕР_1, має пошкодження: переднього правого крила, капоту, переднього бамперу, правого переднього ліхтаря (а.с.9-10);

-   даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 133/и від 15.03.2006 року, згідно якої при вивчені медичної документації на ім»я ОСОБА_4, виявлені тілесні ушкодження у вигляді краєвого перелому основи першої поясної кістки зі зміщенням відламків лівої кістки. Описані ушкодження спричинено тупим предметом, могло виникнути при автомобільній травмі, при ударах об частини і деталі салону автомобіля, в термін та при обставинах, вказаних у постанові і відносяться, як не небезпечні для життя, але потягнувші за собою довгостроковий розлад здоров»я, так як для зрощувавання перелому необхідний термін більше 21 дня, до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (а.с. 29-30);

-   даними, що містяться у схемі ДТП УДАІ № 20244 від 16.07.2005 року (а.с.11);

-   іншими матеріалами кримінальної справи.

    Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена в повному обсязі та його дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України.

    Обираючи підсудному ОСОБА_1 вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані, що характеризують його особу, а саме, те що він раніше не судимий, на обліку у лікаря  психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога перебуває з приводу хронічного алкоголізму, за місцем проживання характеризується негативно.

    Обставиною, яка пом»якшує покарання підсудного слід визнати його щире каяття у вчиненому.

    Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, слід визнати вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»яніння.

     Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням фактичних обставин справи, даних про особу підсудного,  враховуючи те, що шкода заподіяна злочином потерпілим не відшкодована, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити основне покарання у виді обмеження волі в межах санкції закону, що буде достатнім для його виправлення і перевиховання.

     Крім того, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив злочин внаслідок грубого порушення вимог Правил дорожнього руху України та перебував при цьому в стані алкогольного сп»яніння, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1, будучи водієм, створюватиме реальну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, тому відносно нього необхідно обрати також додаткове покарання у виді позбавлення спеціального права, визначеного законом.

    Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

          ОСОБА_1  визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік і станом на 21.06.2010 року вважати його відбутим.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити  із тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5 000 (п»ять тисяч) гривень; на користь потепілого ОСОБА_2 - 17 074 (сімнадцять тисяч сімдесят чотири) гривень 15 коп.; на користь ОСОБА_3 – 8 564 (вісім тисяч п»ятсот шістдесят чотири) гривень 49 коп.  

    Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом»янський районний суд м. Києва протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання його копії.

               Суддя:                             О.О.Криворот