АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
14 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Кучевського П. В.,
суддів: Матківської М. В., Медяного В.М.,
при секретарі: Сніжко О. А.
за участю: відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною та скасування рішення третейського суду
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 квітня 2010 року про забезпечення позову,–
встановила:
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 квітня 2010 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною та скасування рішення третейського суду задоволено. Накладено арешт на 13/25 часток будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за №11, що знаходиться у АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_4
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2, посилаючись на незаконність ухвали та порушення судом норм процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
За змістом ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.
Згідно з абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_2 пред’явлено позов до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсною третейської угоди, укладеної між нею та ОСОБА_4 від 10.02.2008 року, скасування рішення третейського суду від 18.03.2008 року, яким визнано дійсним договір дарування 13/25 часток будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами №11 по АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_4 право власності на 13/25 часток спірного будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, визнання за нею права власності на 13/25 часток даного будинку, усунення перешкод з боку відповідачів у користуванні та розпорядженні 13/25 часток будинку, визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком та виселення відповідачів з усіма особами, що проживають разом з ними з жилого будинку, а також вселення позивачки до даного будинку.
Згідно з технічним паспортом на житловий будинок №11 по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 є власником 13/25 часток спірного житлового будинку.
За змістом ч.ч. 1,2 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Враховуючи те, що між сторонами виник спір, предметом якого є вищезазначена частина будинковолодіння, а також існує можливість відповідача у справі – власника предмета спору, розпорядитися ним, в силу наданих йому прав, виходячи із принципу співрозмірності позову заявленим позовним вимогам та обґрунтованості заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення поданої ОСОБА_2 заяви та визначення виду забезпечення позову.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 119, 293, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/ П. В. Кучевський
Судді: /підписи/ М. В. Матківська
В.М. Медяний
З оригіналом вірно: