Судове рішення #9821846

       

                         Справа № 2а-613/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           12 травня 2010 року                                          Індустріальний районний суд

                         м. Дніпропетровська

    У складі:

    Головуючого               – судді Галічого В.М.

    При секретарі     – Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, ІДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська молодшого сержанта Швецова Дмитра В’ячеславовича про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову,  посилалася на те, що 15.10.2009., рухаючись на автомобілі «Мазда», д/н НОМЕР_1, в районі перехрестя пр. К. Маркса – вул. Фурмана в м. Дніпропетровську, змушена за станом здоров’я зупинитися, на зупинці для маршрутних транспортних засобів. До неї підійшов інспектор ІДПС БДПС ВДАІ молодший сержант Швецов Д.В., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення серія № АЕ 082118 від 15.10.2009 та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АН № 556615 від 15.10.2009р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої позивачка здійснила зупинку транспортного засобу на зупинці для маршрутних транспортних засобів, тим самим допустив порушення п. 15.9 ПДР України. У зв’язку з чим на позивачку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі  300 грн. З урахуванням викладеного, просила суд поновити строк, постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати та провадження по справі закрити.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причину неявки  суду не повідомили.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач 15.10.2009., рухаючись на автомобілі «Мазда», д/н НОМЕР_1, в районі перехрестя пр. К. Маркса – вул. Фурмана в м. Дніпропетровську, змушена за станом здоров’я зупинитися, на зупинці для маршрутних транспортних засобів. До неї підійшов інспектор ІДПС БДПС ВДАІ молодший сержант Швецов Д.В., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення серія № АЕ 082118 від 15.10.2009 (а.с.9) та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АН № 556615 від 15.10.2009р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої позивачка здійснила зупинку транспортного засобу на зупинці для маршрутних транспортних засобів, тим самим допустив порушення п. 15.9 ПДР України. У зв’язку з чим на позивачку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі  300 грн. (а.с.10).  

Позивачка у судовому засіданні наголошувала на тому, що в зазначений час та у вказаному місці Правил дорожнього руху України не порушувала, а зупинилася тільки тому що у неї різко погіршився стан здоров’я (а.с. 11), при цьому вчинивши всіх відповідних заходів щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху. Позивачка зупинила автомобіль поряд із зупинкою громадянського транспорту, оскільки зупинитись в іншому місці, враховуючи дорожню ситуацію, не мала можливості. Зупинившись, вона ввімкнула аварійну сигналізацію й збиралась встановити знак аварійної зупинки у відповідності до вимог п. 9.10. ПДР України.  

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог зупинки... тягнуть за собою накладання штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне  правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідач ІДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська молодшого сержанта Швецов Д.В. у судове засідання не з’явився, матеріали справи про адміністративне правопорушення для дослідження у судовому засіданні не надав, правомірність оскаржуваної постанови не доказував, суд на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України не вважає обґрунтованість зазначеної постанови про адміністративне правопорушення такою, що знайшла належне підтвердження, що є підставою для задоволення позову у цій частині.

Вирішуючи питання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивачки  ОСОБА_1, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного штрафу; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; про закриття справи. В даному випадку суд не є органом, що виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.  

Строк позовної давності у спірних правовідносинах, суд вважає таким, що підлягає поновленню оскільки зазначені позивачем причини його пропуску, з урахуванням фактичних обставин справи, оцінює як поважні.

Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158 – 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:        

Позов – задовольнити частково.

Строк оскарження постанови – поновити.

Постанову серії АН № 556615 від 15.10.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП – скасувати.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частин постанови – з дня складання постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                                 В.М. Галічий

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація