Справа №   2-2596/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 року     Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області

                                 у складі: головуючого - судді   Стасєєвої Г.М.

                           при секретарі -            Панічкиній О.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги  як “дитині війни”,

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по 31.12. 2009 року, як “дитині війни”, посилаючись на те, що УПФУ протягом вказаних років незаконно виплачує їй вказану соціальну допомогу у розмірі, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та  пояснила, що вона має статус “дитини війни” та отримує доплату до пенсії, яка відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має бути визначена у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковий мінімум, встановлений для осіб, що втратили працездатність. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить: з 01 січня 2007 року – 380 грн., з 01 квітня 2007 року – 406 грн., з 01 жовтня 2007 року – 411 грн. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить : з 01 січня 2008 року – 470 грн.,  з 01 квітня 2008 року -481 грн., з 01 липня 2008 року – 482 грн. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік” прожитковий мінімум з 01 січня 2009 року складав 498 грн., а з 01 листопада 2009 року – 573 грн. Отже, щомісячна державна соціальна допомога їй, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року мала бути виплачена у розмірі 30% вказаного прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Просила стягнути з відповідача на її користь щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області, у судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно поданого заперечення і заяви, просили справу розглянути у відсутності представника УПФУ, позов не визнали, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач отримує надбавку “дітям війни”, яка з 01.01 2008 року становить 47 гривень, з 01.04.2008 рок у- 48,10 гривень, з 01.07.2008 року – 48,20 гривень , 01.10.2008 року - 49,80 гривень в місяць, тобто у твердих розмірах, встановлених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік”, та цим Законом не передбачені виплати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Виплати “дітям війни” відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, законодавчим органом не визначено, які органи повинні виплачувати пенсії, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. До того ж, нормативними актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується для виплати підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і ця норма не передбачає застосування мінімального розміру пенсії, встановленого цієї статтею , для визначення розмірів пенсій відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Отже, в 2007 році такі доплати до пенсії взагалі не були передбачені, а протягом 2008-2009 років позивачу виплачувалась ця соціальна виплата в розмірі, встановленому  постановою Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються  відповідними Законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, виплата доплати до пенсії як “дитині війни” у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, для дітей війни підвищення проводиться у розмірі з 01 жовтня 2008 року –49,80 гривень в місяць, що відповідає закону і саме у такій сумі позивачеві ця доплата виплачена в 2009 році кожного місяця. А тому виплата пенсії позивачу відповідає вимогам діючого законодавства в Україні. Жодною нормою законодавства не передбачено стягнення пенсії з УПФ, бо УПФУ є органом, який призначає, перераховує та виплачує пенсії та надбавки, тому вважають вимоги позивача про стягнення з УПФУ  в Гірницькому районі  м. Макіївки на його думку недоплачених сум державної соціальної допомоги як дитині війни є незаконними. У своєму запереченні, просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши додані докази, вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час  закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менш 18 років.  

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області.(а.с. 4-5,8)

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4,  що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст.7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Разом з тим, згідно ч.2 ст. 3  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з встановленого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного цивільного спору підлягають застосуванню положення  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач у своєму письмовому запереченні.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки, як органом, якому делеговані повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, не були здійснені нарахування і виплата  підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, у 2007 році взагалі не в якому розмірі, а в 2008-2009 роках такі виплати нараховувались та виплачувались позивачу у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, які є фіксованими і не відповідають вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому вимоги позивача про визнання такої бездіяльності УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки щодо не нарахування і не виплати вказаної державної соціальної пільги як дитині війни у розмірі відповідно до визначеного вказаним Законом, є неправомірною, оскільки відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, якою є і ця справа, суд відповідно до визначеного ст. 16 ЦПК України способу захисту цивільних прав та інтересів, визнаючи бездіяльність відповідача незаконною, приходить до висновку про прийняття рішення про зобов’язання  відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум, відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не про стягнення конкретних сум.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційним.

Таким чином, з 09 липня 2007 року  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.

З огляду на викладене, заявлені вимоги позивача про зобов’язання перерахування і виплату підвищення до пенсії як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року і по 31 грудня 2007 року підлягають задоволенню.

Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року були визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», які  не відповідали вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у частині визначення розміру соціальної пільги у вигляді доплати до пенсії, то саме з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року зазначені виплати підлягають перерахунку та виплаті  позивачеві і у цій частині його позов підлягає задоволенню.

Вказана редакція Закону була чинна у 2009 році, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, положення Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”, яким було зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у вищевказаній редакції, були визнані неконституційними, а відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Ніяких змін до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України внесено не було.

За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму, що встановлено для осіб, що втратили  працездатність.

Суд вважає за необхідне зазначити, що  Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану  з реалізацією  права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідач у запереченнях посилається на положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто, як зазначає відповідач, ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Це посилання є хибним, оскільки у ст. 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, положення ч.1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.  

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності та заперечення, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому заявлена вимога позивачем про зобов’язання відповідача здійснення перерахунку підвищення до пенсії позивачеві , як “дитині війни”  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та про зобов’язання виплати йому  недоплачених сум соціальної пільги як “дитині війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 3,6,8,19,22,23,152 Конституції України,   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , Закону України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, Закону України “Про прожитковий мінімум”, Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік “,Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”,

 керуючись ст. ст. 1,4, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги  як “дитині війни” , задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як “дитині війни”  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  за період:  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

   Суддя: