АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4535-2010 р. Головуючий по 1-й інстанції
Личковаха О.О.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 15 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.
при секретарі Лимар О.М.
з участю :
прокурора
адвоката
позивача (заявника)
представника позивача (заявника) Нечитайло Л.О.
відповідача
представника відповідача:
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 1 квітня 2010 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки
Судова колегія ,заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року позивач звернувся до місцевого суду з позовом про звернення стягнення на передане позивачем в іпотеку нежитлове приміщення площею 84,5 кв.м., розміщеного на 234 км + 300 м автодороги Київ-Харків-Довжанський Староаврамівської сільської ради Хорольського району в рахунок погашення заборгованості в розмірі 144777,40 грн. за кредитним договором №МКНСМ7С-08 від 30 квітня 2008 року.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 01 квітня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») просить скасувати рішення місцевого суду і постановити нове посилаючись на неправильне застосування місцевим судом Закону України «Про іпотеку» та невідповідність висновків суду фактичним обставинам.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Місцевим судом встановлено і не заперечується сторонами, що 30 квітня 2008 року ними було укладено договір №МКНСМ7С-08, за яким позивач надав, а відповідач отримав кредит в розмірі 150 000 грн. Згідно умов цього договору, позивач зобов’язався щомісячно повертати кредит відповідно до Графіку та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами та інші передбачені договором платежі.
В забезпечення кредитної угоди сторони30 квітня 2008 року уклали договір іпотеки, за яким позивач передав в іпотеку нежитлове приміщення (сауна) площею 84,5 кв.м., розміщене на 234 км + 300 м автодороги Київ-Харків-Довжанський Староаврамівської сільської ради Хорольського району.
Відповідно до пп. 18.8.1, 18.8.3 вказаного договору іпотеки у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобов’язання за кредитним договором, воно не буде виконано, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору.
Судом також встановлено і не заперечується сторонами, що відповідач порушує строки внесення щомісячних платежів, не виконує умови кредитного договору, не вносить щомісячні платежі і станом на 01 квітня 2010 року має заборгованість по кредиту в розмірі 135054 грн.78 коп. по кредиту, в тому числі прострочено сплату 616 грн. щомісячних платежів на погашення тіла кредиту, 2542 грн. 80 коп. за відсотками.
У зв’язку із порушенням відповідачем строків внесення щомісячних платежів, позивачем нараховано 51 грн.56 коп. пені. Всього станом на день постановлення судового рішення до сплати підлягало 137649,грн..14 коп.
Вірно встановивши обставини по справі, місцевий суд неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 33ч.1 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Так як відповідач не виконує кредитний договір, забезпечений заставою, то позивач має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги по достроковому поверненню кредиту, включаючи сплату процентів, пені та витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням позову.
Вирішуючи питання про спосіб реалізації предмета іпотеки, апеляційний суд виходить із приписів ст. 39 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до зазначеної норми права у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
З огляду на зазначені обставини апеляційний суд вважажє необхідним визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів із встаноленням початкової ціни виходячи з вартості, визначеної сторонами в договорі іпотеки, частково задоволивши позовні вимоги в частині визначення способу реалізації нерухомого майна.
З цих підстав рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.303,304,309ч.1п.4,313,316 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 1 квітня 2010 року скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки : нежитлове приміщення площею 84,5 кв.м., розміщене на 234 км + 300 м автодороги Київ-Харків-Довжанський Староаврамівської сільської ради Хорольського району, яке належить ОСОБА_4, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 137649 грн.14 коп. за кредитним договором №МКНСМ7С-08 від 30 квітня 2008 року та відшкодування 2655 грн. 87 коп. судових витрат.
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - нежитлового приміщення площею 84,5 кв.м., розміщене на 234 км + 300 м автодороги Київ-Харків-Довжанський Староаврамівської сільської ради Хорольського району, яке належить ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів із встаноленням початкової ціни в розмірі 165 000 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Судді: