ц
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 травня 2010 року справа № 2а-6615/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Букіна Л.Є.
при секретарі судового засідання: Росітюк Є.В.,
за участю: представників позивача: Комбаров О.Ю., Набокова І.І.,
представника відповідача: Круль С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району про стягнення заборгованості , -
ВСТАНОВИВ :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07 травня 2009 року на виконання своїх владних повноважень звернувся позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська з адміністративним позовом про стягнення на свою користь з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій в сумі 66522,55 грн. (шістдесят шість тисяч п’ятсот двадцять дві грн. 55 коп.).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків за лютий, березень 2009 року в сумі 66522,55 грн.
Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував посилаючись на те, що підприємством добровільно сплачено у березні (за лютий) 12574,15 грн., та у квітні (за березень) 14084,72 грн. страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 26658,89 грн. Головним державним виконавцем примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області Півень С.В. 18.07.2006 року було винесено постанову № В-9/06 про арешт коштів боржника. Цією постановою накладено арешт на розрахункові рахунки підприємства. Отже представник відповідача, зазначає, що в зв’язку цим підприємство не має можливості в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Також представник відповідача, вважає, що пеня нарахована за несвоєчасну сплату пені. Та зазначає, що пеня на пеню не нараховується.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Ленінського району було надано до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська розрахунок сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.7-10) за лютий, березень 2009 року, в якому були зазначені самостійно обчислені відповідачем суми в розмірі 63449,31грн. Однак відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплатив, в зв’язку з цим до нього було застосовано фінансові санкції в розмірі 2663,34 грн., та пеня в розмірі 409,90 грн.
Статтею 14 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування№1058-IV передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
На підставі статті 17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваннястрахувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам пенсійного Фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно із ч.2 ст.106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.
Суд вважає посилання представника відповідача, що пеня, яку просить стягнути позивач, не може бути стягнута, оскільки ця сума нарахована у зв’язку із несвоєчасною сплатою також і пені. Так, пеня нарахована за несвоєчасну сплату заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені, тобто на суму заборгованості.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, що заборгованість зі сплати страхових внесків за лютий, березень 2009 року сплачена, виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України, виконавчі органи Пенсійного фонду України застосовують штрафні санкції в розмірі залежно від кількості днів затримки платежу, та нараховують пеню в розмірі 0,1 відсотка на суму недоїмки та фінансової санкції.
Відповідно до ч.5 ст.106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваннявстановлено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Отже, виходячи із змісту вказаної норми Закону, позивач зобов’язаний зарахувати сплату поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Порядок проведення таких дій позивача передбачено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. Так, відповідно до пункту 10.11 цієї Інструкції у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як вбачається із ст.23 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська – задовольнити повністю .
Стягнути з комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Дніпропетровська заборгованість у сумі 66522, 55 грн. (шістдесят шість тисяч п’ятсот двадцять дві грн. 55 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі у строк, встановлений ст.186 КАС України заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 25.05.2010 року.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна