Справа № 2-а-42\10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 червня 2010 року

Борщівський районний суд Тернопільської області  

в складі: головуючого      Денисової Т.С.

за участю секретаря        Тимківа Б.М.

представника позивача      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Борщеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС з обслуговування доріг державного значення м.Житомира УДАІ УМВС України в Житомирській області Ковальчука Олексія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в адміністративній справі,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС з обслуговування доріг державного значення м.Житомира УДАІ УМВС України в Житомирській області Ковальчука Олексія Петровича про скасування постанови останнього від 17 травня 2010 року серії АМ № 211507 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та закриття провадження в адміністративній справі. Вказав, що дії відповідача стосовно винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення ним 17 травня 2010 року в 05.56 год. на 129 км автодороги Київ-Чоп адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, у виді штрафу, вважає незаконними і такими, що суперечать нормам діючого законодавства. Зазначив, що адмінправопорушення не вчиняв, а сама постанова не обгрунтована достатніми і незаперечними доказами.  

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що позивач дійсно 17 травня 2010 року о 5 год.56 хв. був зупинений відповідачем на 129 км автодороги Київ-Чоп під час керування автомобілем марки Тойота реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідачем йому пред»явлено у вину порушення вимог дорожніх знаків 3.29 – обмеження швидкості 50 кмгод. та знаку 1.37 – дорожні роботи, а саме, що вів автомобіль зі швидкістю 94 кмгод., що на 44 кмгод більше від дозволеної. При цьому відповідач показав позивачу показник приладу «Беркут», де було зафіксовано швидкість 94 кмгод. Позивач відразу заперечив та пояснив, що на вказаній ділянці дороги дотримався вимог знаку – обмеження швидкості руху, вів автомобіль зі швидкістю не більше 50 кмгод. Ці ж пояснення він записав і в протоколі, складеному відповідачем. Позивач заперечував, просив відповідача довести йому, що прилад «Беркут» зафіксував саме швидкість його автомобіля, оскільки в той час він по вказаній ділянці дороги рухався у потоці автомашин. Не надав відповідач на його вимогу і документів, які б підтверджували справність даного приладу, його сертифікацію. Окрім того, ніяких дорожніх робіт в час, зазначений у протоколі, не велося. А відповідно до вимог діючого законодавства у разі, коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 і 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнутий до відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.  

Відповідач – інспектор ДПС з обслуговування доріг державного значення м.Житомира УДАІ УМВС України в Житомирській області Ковальчук О.П., будучи належно повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з»явився, причин неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надійшло.

Суд вирішив справу слухати у відсутності відповідача, проти чого не заперечував представник позивача.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що на вказаній у протоколі та постанові ділянці автодороги Київ-Чоп позивач ОСОБА_2 вів автомобіль з швидкістю не більше 50 кмгод. Рухався автомобіль від самого м.Києва постійно в потоці машин. І водій і вона бачили встановлені дорожні знаки 3.39 та 1.37, хоча в той час ніяких дорожніх робіт не велося. А тому позивач належно дотримався вимог знаків та  обмежив швидкість руху автомобіля до 50 кмгод.    

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

З постанови серії АМ № 211507 від 17 травня 2010 року слідує, що 17 травня 2010 року інспектор ДПС роти ДПС ОДДЗ м.Житомир сержант міліції Ковальчук О.П., розглянувши на 129 км автодороги Київ-Чоп справу про адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_2, встановив, що водій на зазначеній ділянці дороги 17.05.2010р. в 05.56 год., керуючи автомобілем Тойота реєстраційний номер НОМЕР_1, в зоні дії знаків 3.29 «обмеження швидкості 50 кмгод.» та 1.37 «Дорожні роботи» рухався зі швидкістю 94 кмгод., чим перевищив швидкість руху на 44 кмгод., швидкість вимірювалась прибором «Беркут» № 0607005, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, і тому його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об»єктивне з»ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Проте у розглядуваній справі зазначені вимоги закону додержані не були.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач допустив неповноту та порушення приписів процесуального закону, тому його рішення не можна вважати обґрунтованим.

З протоколі про адміністративне правопорушення АМ1 № 007794 зазначено пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, що швидкість не перевищував.

Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обгрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази тощо).

При винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідач взяв до уваги лише показники приладу «Беркут» №0607005. Будь-яких інших даних, необхідних для встановлення істини у справі, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає.

В постанові, винесеній відповідачем не наведено пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягується до відповідальності, пояснення свідків та інші докази вини правопорушника, міркування і мотивовані висновки, а також, у відповідності до ст.280 КУпАП, відповідачем не з»ясовано чи винний позивач у вчиненні правопорушення, якими доказами доводиться його вина, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 немає даних, необхідних для встановлення істини по справі. Так, в протоколі зазначено, що швидкість вимірювалась приладом «Беркут», однак не долучено жодних даних цього приладу, як його технічних характеристик, так і показань швидкості автомобіля відповідача.

До матеріалів не долучено докази перебування інспектора Ковальчука О.П. при виконанні посадових обов»язків, на якому маршруті, чи мав право він фіксувати швидкість з допомогою приладу «Беркут» і де саме встановлено цей прилад.

Слід зазначити, що постанова винесена відповідачем на прізвище ОСОБА_2, а не ОСОБА_2.  

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідач не надав належних доказів свого рішення, а докази, які надав позивач підтверджують, що він не вчиняв адміністративного правопорушення.  

За таких обставин суд вважає, що при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не було встановлено і доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме, в перевищені швидкості 17 травня 2010 року на 129 км автодороги Київ-Чоп на 44 кмгод.

А тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і з цих підстав провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити.

На підставі викладено, а також ст.ст.9,14-1,122ч.1,245,246,247 ч.1 п.1,251,268,279,280 КУпАП, керуючись ст.ст.288,293 КУпАП, ст.ст.2,6,7,11,17,71,104,159-162,167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову інспектора ДПС з обслуговування доріг державного значення м.Житомира УДАІ УМВС України в Житомирській області Ковальчука Олексія Петровича від 17 травя 2010 року АМ№211597 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, ОСОБА_2 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн., скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення через Борщівський районний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів

Головуючий:  підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду                        Денисова Т.С.