ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2006 р. Справа № 47/309-06
вх. № 8267/5-47
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Немикіна О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Лазаренко В.М. за довіреністю №52 від 24.07.2006р. відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Харківської міської дитячо-молодіжної громадської організації "Вітрильна дитячо-юнацька спортивна школа "Бригантина", м. Харків
до Харківської обласної специалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву вітрильного спорту управління по питанням фізичної культури, спорту та туризму ХОДА, м. Харків
про повернення майна
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд зобов"язати відповідача в установленому порядку повернути майно, що знаходиться в його володінні, та перебуває на його бухгалтерському обліку, зобов"язати відповідача відшкодувати позивачу заподіяну шкоду від втраченого та виведеного з ладу майна, яким незаконно користувався відповідач, сума якої буде встановлена за результатами інвентарізації при поверненні майна відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.
Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідач надав через канцелярію господарськогосуду 16.08.2006р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві, а саме посилається на те, що статус юридичної особи - Громадської організації „Вітрильна дитячо-юнацька спортивна школа „Бригантина" - позивач по справі отримав 28.01.2005 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 року № 2460-12 (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Оскільки позивач офіційно зареєстрований 28.01.2005 року (а повідомлення про заснування до цієї дати не існує), то фактично початком діяльності позивача є дата його реєстрації, тобто 28.01.2005 року. Крім того відповідач у своєму відзиві посилається на те, що нормами вищеназваного нормативного акту зафіксовано, що діяльність об'єднань громадян, які не легалізовані, є протизаконною, тобто до дати державної реєстрації будь-яку діяльність громадська організація здійснювати не має права.
Також посилання позивача на акти-передачі, журнали оборотних відомостей, договори про співпрацю як на підставу для володіння майном, переліченого в них, не може бути доказом по даній справі оскільки: юридична особа відповідно до вимог Цивільного кодексу України (статті 91, 92) має право вчинювати дії, які породжують юридичні наслідки тільки за умови наявності цивільної правоздатності та дієздатності - тобто може набувати цивільних прав і обов'язків з моменту її створення, тобто з моменту державної реєстрації; акти прийому-передачі, які датовані груднем 2004 року, договори про співпрацю, датовані також груднем 2004 року підписані з однієї сторони - Харківською міською дитячо-молодіжною громадською організацією „Вітрильна дитячо-юнацька спортивна школа „Бригантина" - дата державної реєстрації якої 28.01.2005 року не мають юридичної сили, оскільки в грудні 2004 року такої громадської організації не існувало. Це вказує на те, що позивач не мав права підписувати ніяких актів, договорів, вести бухгалтерський облік і відображати його у журналах оборотних відомостей до дня державної реєстрації, в зв'язку з чим ніякі згадані акти, договори не мають юридичної сили, а сама їх наявність є протизаконною. Стосовно журналів оборотних відомостей слід також зауважити, що це є суто внутрішній документ і в ньому може бути відображено будь-що, зважаючи на те, що він складений односторонньо позивачем на підставі чого відповідач просить суд відмовити позивачу у позові.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом було встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд зобов"язати відповідача в установленому порядку повернути майно, що знаходиться в його володінні, та перебуває на його бухгалтерському обліку, зобов"язати відповідача відшкодувати позивачу заподіяну шкоду від втраченого та виведеного з ладу майна, яким незаконно користувався відповідач, сума якої буде встановлена за результатами інвентарізації при поверненні майна відповідачем.
В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що у 1985р. була створена дитяча вітрильна школа у формі громадської організації при кафедрі фізичної підготовки та спорту академії ім. Говорова, яка була легалізована шляхом повідомлення про її створення Міністерству Оборону СРСР, але доказів відповідної легалізації про створення цієї громадської організації позивач до матеріалів справи не надав.
Крім того позивач посилається, що на прикінці 2004р. ця школа була реорганізована в самостійну юридичну особу- Харківська міська дитячо-молодіжна громадська організація "Вітрильно-дитячо-юнацька спортивна школа "Бригантина", хоча, як вбачається з матеріалів справи відповідна громадська організація була зареєстрована 28.01.2005р. вперше, а не в результаті реорганізації.
В підтвердження права власності на майно, яке було зазначене та перелічене у бухгалтерських документах позивача, позивач зазначає, що перелічене майно було передано йому відповідно до договорів з іншими організаціями.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд розглянувши договори №1 від 25.12.2004р. про співпрацю між АТ "Асоціація ділового співробітництва офіцерів запасу України "Консілія" та позивачем, договір №3 від 25.12.2004р. між Лазаренко В.М. та позивачем та відповідних аків приймання-передачі майна від 30.12.2004р., та 31.12.2004р. укладених на виконання зазначених договорів вважає їх неналежними доказами по справі.
Як вбачається з матеріалів справи позивача було зареєстровано, як юридичну особу 28.01.2005р. відповідно до Закону України "Про об"єднання громадян". Відповідно до ст. 1.4 Статуту позивача організація набирає право юридичної особи з дня її реєстрації.
Статтею 14 Закону України "Про об"єднання громадян" передбачається, що Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.
Крім того на договорах №1 від 25.12.2004р. та №3 від 25.12.2004р. з боку позивача стоїть печатка та підпис посадової особи організації яка не існувала на момент укладання цих договорів, а була створена тільки на початку наступного року, що надає суду підстави вважати про фальсіфікацію зазначених документів у якості доказів по справі з боку позивача та інших осіб.
Враховуючи вищезазначене та те, що позивачем не було доведено суду про позбавлення права володіння відповідним майном з вини відповідача, та те що вищезазначені договори та акти приймання-передачі майна не є належними доказами як і документи бухгалтерського обліку позивача оскільки вони є суто внутрішнім документом, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, не доведеними суду документально і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.14 Закону України "Про об"єднання громадян", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписано 18.08.2006р.
Суддя Светлічний Ю.В.