ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Цивільна справа № 2 - 2437/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

19 березня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

           головуючого - судді                   Вийванко О. М.

             при секретарі с/з                               Костюк У. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, посилаючись на те, що на її постійному утриманні та забезпеченні перебуває повнолітня дитина ОСОБА_3 На даний час вона навчається у коледжі Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола і потребує матеріальної допомоги пов’язаної із придбанням навчальних посібників, проїздом до навчального закладу, харчуванням під час навчання та придбанням лікарств на лікування. У зв’язку з тим, що на її утриманні та забезпеченні знаходиться також їхня спільна з відповідачем неповнолітня дочка ОСОБА_6, а тому просить стягнути на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно, і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж, до досягнення нею 23 років.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовні заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі.    

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 у судовому засіданні суду пояснила, що вона продовжує навчатися і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги на проїзд, харчування, придбання підручників, одягу, взуття. Відповідач проживає окремо, грошей на її утримання не дає, однак вони з ним їздять відпочивати, він дарує їй подарунки.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково та суду пояснив, що він не заперечує проти стягнення аліменти, однак не погоджується з розміром аліментів, який є на його думку необґрунтовано великий, оскільки він сплачує аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_6, вносить плату за своє житло, а також постійно їздить з дочкою на відпочинок, дарує їй подарунки, а тому вважає, що розмір аліментів повинен бути менший ніж просить позивач.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 06 лютого 2006 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Сторони по справі розірвали шлюб 25 березня 2004 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу від 29.08.2005 року НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

У судовому засіданні встановлено, що сторони мають дві дитини – ОСОБА_3, 1991 року народження та ОСОБА_6, 1994 року народження, які проживають з ОСОБА_2, що також підтверджується довідкою №134 від 11.11.2009 р., виданою житлово-експлуатаційною конторою №13 житлово-будівельних кооперативів дочірнього підприємства «2».  

Відповідно до ч.3 ст. 199 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З довідки №171 від 23.11.2009 р., виданої деканом факультету журналістики та інформації галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола Тернопільської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 навчається в галицькому інституті імені В’ячеслава Чорновола на державній денній формі навчання за спеціальністю «видавнича справа та редагування» в групі Р-31 з 01.09.2006 р. по даний час. Термін навчання 4 роки. Стипендія ОСОБА_3 не нараховується.

Як вбачається з довідки про доходи №116 від 25.02.2010 р., виданої Тернопільським вищим професійним училищем №4 імені Михайла Паращука, ОСОБА_4 працює за основним місцем роботи в Тернопільському вищому професійному училищі №4 імені Михайла Паращука на посаді керівника гуртка і йому нарахована заробітна плата за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 10 884,00 грн., також ОСОБА_4 працює за сумісництвом в Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №26 на посаді керівника гуртка і йому нарахована заробітна плата за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 3031,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що повнолітня ОСОБА_3 продовжує навчатися в Галицькому інституті імені В’ячеслава Чорновола, це є її основним заняттям, у зв’язку з цим вона потребує матеріальної допомоги на час навчання, зокрема, на оплату проїзду до місця навчання, харчування, придбання підручників та одягу, тощо. Відповідач не надає її матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням, однак може надавати таку матеріальну допомогу, оскільки є працездатним має постійний заробіток як за основним так і за додатковим місцем роботи.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням і відповідач має можливість їй надати матеріальну допомогу, а тому позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.  При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають до часткового задоволення, оскільки судом береться до уваги наступні встановлені судом факти, що відповідач платить аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_6, 1994 року народження, в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку, щомісячно, і до досягнення нею повноліття, оплачує кошти за своє проживання в гуртожитку, а ОСОБА_3 отримує матеріальну допомогу від позивачки, яка є працездатна і має заробіток, а тому за вказаних обставин, суд приходить до висновку, що із відповідача в користь позивача слід стягнути на утримання ОСОБА_3 аліменти в розмірі 350 гривень, щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до закінчення навчання ОСОБА_3, але не більше ніж, до досягнення нею 23 років, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

   Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення по розгляду судової справи у розмірі 120 грн. в доход держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 223, 294, 296, 367 ЦПК України, ст. ст. 182, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -

                                             В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 350, 00 грн. (триста п’ятдесят гривень 00 копійок), щомісячно, починаючи з 08.02.2010 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж, до досягнення нею 23 років.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.    

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. (п’ятдесят одну гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти  днів з дня проголошення рішення суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

    Головуючий – суддя                     Вийванко О. М.