АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 8529 Головуючий 1 інстанції Самоткан Н.Г.
Категорія 17\1 Доповідач Лаченкова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду і просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь 75 000 грн. моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності від професійного захворювання, вказуючи на те , що більше 27 років пропрацював на підприємствах вугільної промисловості. Під час роботи він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 28 травня 1993 року йому встановлена загальна втрата працездатності 70% і він визнаний інвалідом 2 групи.
У відповідності до положень ст.ст.21,28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності", позивач вважає, що відповідач повинен в встановленому законодавством порядку сплатити йому 75 000 грн. на відшкодування моральної шкоди згідно до вимог ст. 34 вищевказаного закону, виходячи з мінімальної заробітної плати 375 грн. станом на жовтень 2006 року.
Спричинення йому моральної шкоди полягає в тому, що він втратив працездатність, став інвалідом, постійно відчуває фізичну біль, стан здоров'я його дуже незадоволений, багато часу знаходиться на лікуванні в лікарні, що порушує його звичний засіб життя.
Рішенням Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково та на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві у позовних вимогах до відділення ВД ФССНВУ у м. Павлограді.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги , заявлених вимог та наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає
2
за можливе задовольнити апеляційну скаргу частково, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення відповідно до п.4 ч.І ст.309 ЩІК України, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в зв'язку з отриманим позивачем професійним захворюванням, йому була спричинена моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню.
Між тим, вирішуючи питання про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд виходив з вимог ст.ст.21,28,34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", що є неправильним і суперечить діючому матеріальному закону.
Як вбачається з матеріалів справи, професійне захворювання позивач отримав виконуючи трудові обов'язки, і яке йому встановлене висновком МСЕК від 28 травня 1993 року, згідно якого втрата професійної працездатності склала 70% і він визнаний інвалідом 2 групи. Вказані обставини свідчать, що виниклі між сторонами правовідносини регулюються матеріальним законом, який діяв на момент отримання позивачем профзахворювання.
Моральна шкода, яка була спричинена позивачу в результаті отриманого ним профзахворювання, факт якого встановлено йому 28 травня 1993 року, та отримане при виконанні ним трудових обов'язків, відшкодовується виходячи з вимог ст.12 Закону України від 14.10.1992 року (з послідуючими змінами та доповненнями) „Про охорону праці" та п. 11 Правил відшкодування шкоди власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяно працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків ( затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472 - з послідуючими змінами та доповненнями), які діяли на момент спричинення позивачу моральної шкоди.
Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, визначається виходячи з вимог п.П вищезазначених Правил і не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати без урахування будь-яких інших виплат. ( станом на 1995 рік), тобто 120 грн.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, колегія суддів виходить з дійсних обставин по справі та наслідків, які наступили, і знаходить можливим стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь позивача 120 грн. на відшкодування моральної шкоди, задовольнивши його вимоги частково.
При цьому, колегія судців вважає можливим поновити позивачеві строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки він пропущений ним з поважних причин, так як з моменту отримання професійного захворювання - 04.12.1995 року і до звернення до суду з позовною заявою - 04.10.2006 року, позивач будучи інвалідом, довгий час проходив лікування в різних лікувальних установах в зв'язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві.
Зазначена суда підлягає стягненню з Фонду на підставі ст.2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.1-2 постанови Пленуму від 27.03.1992 року № 6 ( з послідуючими змінами та доповненнями) „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", оскільки в даному випадку йдеться мова не про заборгованість по відшкодуванню моральної шкоди, а про не використане позивачем право на відшкодування моральної шкоди в результаті отриманого професійного захворювання.
Виходячи з вимог ст.ст.79,80,88 ЦПК України та ст.ст.3, 4 Декрету Кабміну України „Про держмито" судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави, оскільки Фонд соціального страхування звільнений від оплати судових витрат.
3
Однак, згідно до вимог ст.ст.79,81 ЦПК України та постанови Кабміну України від 21.12.2005 року № 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів підлягають стягненню з відповідача ці витрати в розмірі 1,50 грн.
Доводи в апеляційній скарзі про безпідставність стягнення моральної шкоди не можуть бути прийняти до уваги, так як вони суперечать матеріалам справи та матеріальному і процесуальному закону.
Згідно до Закону № 1105-Х1У від 23.09.1999 року, який набрав чинності з 01.04.2001 року, обов'язок по відшкодуванню шкоди, у вигляді страхових виплат, покладено на спеціально створений для цього Фонд.
Відсутність відповідного медичного висновку не є перешкодою для відшкодування фактично завданої моральної шкоди.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про те, що Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року зупинено дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням до 01.01.2006 року.
Керуючись ст.ст. 303,307,309, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на
користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 120 грн. В решті
позовних вимог відмовити .
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді