Справа № 22ц-10437\2007.                                                Головуючий

Категорія № 61 \3\                                                   в першій інстанції - Демиденко Ю.Ю.

Доповідач - Карнаух В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                               УКРАЇНИ

01 березня 2007 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого       - судді Неклеси В.І.,

суддів:                                               - Карнаух В.В., Михайлів Л.В.,

при секретарі      - Гладиш К.І.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання непрацездатного сина,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2задоволені частково. З відповідача на користь позивачки, стягнено аліменти у розмірі по 1\10 частці із всіх видів його доходів щомісячно на утримання непрацездатного сина ОСОБА_4.

В апеляційній скарзіОСОБА_2. ставить питання про скасування рішення суду та про ухвалення нового рішення, яким просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_1., оскільки при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з,ясовані обставини по справі, а саме: суд не врахував, що відповідач є пенсіонером, інвалідом другої групи; позивачка та син отримують пенсію на рівні прожиткового мінімуму.

Представник відповідача підтримує апеляційну скаргу, просить змінити рішення суду першої інстанції, зменшивїпи/розмір аліментів до 1\2 частини мінімального місячного заробітку, оскільки воно постановлено з порушенням матеріального та процесуального законодавства.

2

ОСОБА_1.. заперечує проти апеляційної скарги, вважає рішення суду законним.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегия судців вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд, першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 182, 198, 200 Сімейного Кодексу України, дійшов правильного висновку про стягненя на користь позивачки з відповідача аліментів розмірі по 1\10 частині всіх доходів щомісячно, на утримання непрацездатного сина ОСОБА_4.

Однак, необгрунтовано зазначив дату, з якої необхідно починати стягувати

аліменти - 03.09.2004., в той час як згідно довідки Гейківської псиневрологічної

лікарні від 26.02.2007., ОСОБА_2. знаходився там на примусовому лікуванні з

16.09.2004.по 11.10.2005..                                                                   

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, дату, з якої необхідно починати стягувати аліменти, змінити з 03.09.2004. на 12.10.2005.

В іншій частині рішення суду необхідно заіщшити без змін.

Доводи відповідача про те, що він є інвалідом і пенсіонером, про те, що позивачка та їх син отримують пенсію, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки протирічать діючому законодавству, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 314,316 ЦІЖ України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково. Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2006 року в частині зазначення дати, з якої необхідно починати стягувати аліменти з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1на утримання непрацездатного сина ОСОБА_4, змінити, з 03.09.2004. на 12.10. 2005.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в двомісячний термін з дня набрання ним законної сили.