Справа № 2а-3508/2010 р .
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2009 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Агафонова С.А.
при секретарі судового засідання – Кузьмінській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради
Про визнання дій неправомірними , зобов’язання відповідача провести донарахування та виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він є інвалідом війни І групи і згідно законодавства має право на щорічну одноразову грошову допомогу до «5 травня» в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, але відповідачем йому виплачено вказану допомогу в 2009 році в розмірі 540 грн. Оскільки відповідач відмовляється провести йому доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести донарахування та виплатити заборговані грошові кошти в розмірі 4440 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, суду показав що мінімальна пенсія за віком з 1 квітня 2009 року становила 498 грн., а тому згідно з статтею 13 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відповідач повинен був виплатити позивачу 4980 грн., однак виплатив 540 грн., чим порушив права позивача на отримання належної, встановленої законом допомоги до 5 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком. Зазначає, що після рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, яким було визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та…» в частині звуження обсягу прав та свобод інвалідів війни , звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок та виплату належної йому допомоги, однак відповідач безпідставно відмовив йому у проведенні названого перерахунку, а тому він змушений був звернутись до суду з названим позовом.
Просить позов задовольнити, визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести донарахування та виплатити заборговані грошові кошти.
Представники відповідача, попереджені належним чином про час і місце розгляду справи, до суду не з”явились, надали суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника та письмові заперечення, а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.
Як вбачається з письмових заперечень, позивачу як інваліду війни І групи було проведено виплату одноразової грошової допомоги в розмірах, відповідно до Постанови КМУ № 211 від 18 березня 2009 р. „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”, що не суперечить нормам Конституції України, крім того, управління соцзахисту населення Білоцерківської міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів, діє в межах наданих йому бюджетних асигнувань і чітко виконує закони України в частині видатків держави. Зазначають, що управління соціального захисту населення виплату зазначеної допомоги провело до рішення Конституційного суду № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, яке не має зворотної сили, а тому вимоги позивача не підлягають до задоволення.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
В судовому засіданні встановлено, що позивач користується пільгами, встановленими для інвалідів війни І групи , що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” інвалідам війни даної групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
В судовому засіданні також встановлено, що розміри щорічної допомоги для відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до Постанови КМУ № 211 від 18 березня 2009 р. „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”, а саме: інвалідам I групи — 540 гривень, інвалідам II групи — 430 гривень, інвалідам III групи — 380 гривень; учасникам бойових дій ... — 340 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 450 гривень; членам сімей загиблих ... – 180 гривень; учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 70 гривень.
Вказана сума в розмірі 540 грн. була позивачем отримана в повному обсязі, на що він сам вказує в позовній заяві, не заперечується відповідачем.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, яке має преюдиційне значення, п.21 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, визнаний таким, що не відповідає Конституції України.
Тому суд вважає, що право позивача на отримання належної грошової допомоги до 5 Травня згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” виникає з моменту прийняття даного рішення, тобто, з 22 травня 2008 р.
В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав допомогу 29 квітня 2009 року. А тому, суд вважає, що на час нарахування та виплати грошової допомоги позивачу відповідач діяв неправомірно.
Відповідно до ст.28 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 р." у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Відповідно до ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначено з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення статьею 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, а не постанови КМ України .
Таким чином, з врахуванням всього наведеного, суд вважає, що вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання перерахування та виплати на його користь недоплачених сум грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в сумі 498 грн. х 10 – 540 = 4440 грн. грн. підлягають задоволенню.
А тому керуючись ст.ст. 8,64,152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.ст. 6, 17, 99, 100, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік ОСОБА_1 - неправомірними.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести перерахунок щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік та виплатити 4440 гр н. на користь ОСОБА_1.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: Агафонов С.А.