Справа 22ц-235/07 Головуючий пo 1 інстанції Яворська Н.І.
Категорія 19 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
РІШЕННЯ Іменем України
07 лютого 2007 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Вовненко Г.Ю.
суддів: Галущенка О.І., Колосовського С.Ю.
при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.
за участю: позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2006 р.
за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,
встановила:
У вересні 2006 р. ОСОБА_2пред'явила позов до ОСОБА_1 про відшкодування 2000 грн. моральної шкоди у зв'язку з порушенням особистих немайнових прав на повагу до гідності та честі.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2006 р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідачки на користь позивачки 1000 грн. за завдану моральну шкоду.
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на незаконність рішення суду,
порушила питання про його скасування.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись законів та не посягати на права інших людей.
Як випливає з положень ч. З ст. 16 ЦК суд може відмовити у захисті цивільного права особи в разі виходу нею за межі здійснення цивільних прав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 серпня 2006 р. ОСОБА_1 під час перебування в магазині, де працювала ОСОБА_2 поширила стосовно останньої негативну інформацію.
Однак, при ухвалені рішення на користь позивачки поза увагою суду запишись обставини, які призвели до вищенаведених подій.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 без достатніх правових підстав користувалась в 2004 - 2006 роках майном ОСОБА_1, а саме АДРЕСА_1
22 травня 2006 р. ОСОБА_1 звернулась з вимогою до ОСОБА_2 про звільнення її квартири, однак ця вимога була задоволена лише 11 червня цього ж року, у зв'язку з чим першій було заподіяно шкоду.
Таким чином, виходячи з положень наведених норм матеріального права у захисті цивільного права позивачки слід відмовити.
Аргументи ОСОБА_1 щодо необхідності задоволення її позову є безпідставними, так як ухвалою суду від 14 грудня 2006 р. ці вимоги були залишені без розгляду.
З огляду на вказані мотиви рішення суду першої інстанції в силу п. З, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2006 р. скасувати і ухвали нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців.